ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
10 жовтня 2013 року Справа № 910/4423/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),суддівЗаріцької А.О., Міщенка П.К.,перевіривши матеріали касаційної скарги Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва (вх. № 15678/2013),на рішення та постановуГосподарського суду м. Києва від 16.05.2013 року Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року,у справі№ 910/4423/13 Господарського суду м. Києва,за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" (м. Київ),доУправління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва (м. Київ),простягнення помилково переказаних коштів та пені,-
в с т а н о в и в :
У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі за текстом - ПАТ "ПроКредит Банк") звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва (далі за текстом - УДК України у Дарницькому районі м. Києва) помилково переказаних коштів в сумі 3 356 грн. 00 коп., 328 грн. 89 коп. - пені та 1 720 грн. 50 коп. - судового збору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.05.2013 року у справі № 910/4423/13 (суддя - Пінчук В.І.) позов задоволено частково, стягнуто з УДК України у Дарницькому районі м. Києва на користь ПАТ "ПроКредит Банк" 3 356 грн. 00 коп. - помилково перерахованих коштів та 1 594 грн. 00 коп. - судового збору, в решті позову відмовлено. При цьому, місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості заявлених вимог щодо стягнення помилково перерахованих грошових коштів і наявності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 3 356 грн. 00 коп. Водночас, господарський суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для стягнення пені.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року (головуючий суддя - Мальченко А.О., судді: Жук Г.А., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 16.05.2013 року у цій справі - без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі господарськими судами попередніх інстанцій рішенням та постановою, УДК України у Дарницькому районі м. Києва звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від 16.08.2013 року (вх. № 15678/2013), в якій, посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, зокрема, ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року № 226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 року за № 1000/7288 (в редакції наказу Державного казначейства України від 29.05.2008 року № 181), ч. 1.43 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", порушення процесуальних норм, просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.05.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року у справі № 910/4423/13 скасувати і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ "ПроКредит Банк".
Розглянувши матеріали касаційної скарги УДК України у Дарницькому районі м. Києва, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги УДК України у Дарницькому районі м. Києва, в ній відсутній додаток, про наявність якого зазначено в самій скарзі, а саме: доказ надсилання копії касаційної скарги позивачу, про що працівниками відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду складено Акт № 09-14/145 від 23.08.2013 року.
Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо надіслання копії касаційної скарги позивачу у справі, що є підставою для повернення касаційної скарги, відповідно до приписів п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п.п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 107, 111, п. 3) ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва (вх. № 15678/2013) на рішення Господарського суду м. Києва від 16.05.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року у справі № 910/4423/13 повернути скаржнику.
Головуючий суддя В.Ю. Поліщук
судді: А.О. Заріцька
П.К. Міщенко
Судове рішення № 34058418, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 10.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/4423/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: