Рішення № 33982559, 22.07.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1326/7095/12 Головуючий у 1 інстанції: Козюренко Р.С.

Провадження № 22-ц/783/3733/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Зверхановської Л.Д., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Служалі А.Ю.

з участю: ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та уточнивши її розмір, просив стягнути з відповідача 939,14 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти станом на 25.01.2011 р. становило 7456,77 грн.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319, рахунок №2909000001064 у ПАТ «ВТБ Банк») станом на 25.01.2011 року прострочену заборгованість по відсотках в сумі 686,13 доларів США, пеню за несплату кредиту в сумі 234,87 доларів США, пеню за несплату відсотків в сумі 128,66 доларів США, а всього 939,14 доларів США, що гривневому еквівалентні згідно курсу НБУ становило 7456 грн.77 коп.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, вважає, що таке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано те, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29.06.2009 р. задоволено позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 52/02/07 від 03.04.2007р. і стягнуто таку в розмірі 2829,72 дол. США Дане рішення ним виконано, суму заборгованості, стягнуту за рішенням суду, ним сплачено, а тому повторне стягнення зазначеної суми заборгованості , є безпідставним. Також апелянт зазначає, що оскаржуване рішення було прийнято у відсутності його представника, що позбавило його права на захист своїх законних інтересів, а отже прийняте з порушенням норм чинного процесуального законодавства. З наведених підстав просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 в підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов»язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або ен виконав його у строку, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов»язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов»язання.

Нормами ст. 1050 ЦК України передбачено, що в разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК.

Отже, за змістом викладених вище норм закону звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв»язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов»язань

Судом встановлено, що 03.04.2007 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №52/02/07 на суму 2900,00 доларів США, строком до 03.04.2008 року зі сплатою 16% річних за користування кредитними коштами, на підставі якого ПАТ «ВТБ Банк» надав ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 2900,00 доларів США з терміном погашення до 03.04.2008 року.

Пунктом 9.1- 9.2 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник зобов»язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; у разі несвоєчасної (неналежної) сплати процентів за користування кредитом позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом першої інстанції відповідач своїх зобов»язання за кредитним договором не виконував, своєчасно не сплачував суми кредиту та відсотків, у зв»язку з чим у нього склалася заборгованість за кредитним договором, що було підставою для звернення ПАТ «ВТБ Банк» 08.04.2009 р. до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором станом на 07.04.2009 року.

Як вбачається з оглянутої судом апеляційної інстанції цивільної справи №2-533/10, 08.04.2009 р. ПАТ «ВТБ Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №52/02/07 від 03.04.2007 р., яка склалася станом на 07.04.2009 р., в розмірі 2829,72 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 07.04.2009 р. 21788, 84 грн. За результатами розгляду Франківським районним судом м. Львова 29.06.2010 р. було ухвалено рішення про стягнення з відповідача 2829,72 дол. США заборгованості, існуючої станом на 07.04.2009 року. Стягнута за рішенням суду заборгованість була ним частково сплачена залишились не сплаченими 86,36 дол. США суми кредиту.

ОСОБА_2.в суді апеляційної інстанції не оспорював ту обставину, що мав 86,36 дол. США заборгованості по сплаті суми кредиту.

У зв»язку з тим, що залишились несплаченими 86,36 дол. США, ПАТ «ВТБ Банк» продовжував нарахування відсотків за користування кредитними коштами та пені на суму неплаченого кредиту і відсотків за користування кредитними коштами.

24.02.2011 р. ПАТ «ВТБ Банк» звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості, яка склалася у відповідача за період з 07.04.2009 р. по 25.01.2011 р.

Аналізуючи розрахунок заборгованості, доданий позивачем до матеріалів справи, колегія суддів встановила, що станом на 25.01.2011 р. у ОСОБА_2 існувала заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 86,36 дол. США, заборгованість по відсотках в розмірі 686,13 дол. США, нарахована за несплату кредиту пеня в сумі 128,82 дол. США та нарахована за несплату відсотків пеня в сумі 21.72 дол. США, а всього, 923,03 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ на день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції становить 7377 грн. 78 коп.

Оскаржуваним рішенням з відповідача стягнуто суму заборгованості в розмірі 939,14 дол. США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції становило 7456 грн. 77 коп., тобто, з відповідача стягнута більша сума заборгованості, ніж та, що підлягає стягненню.

Відтак, вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального права щодо дострокового погашення заборгованості та визначив суму заборгованості відповідно до вищезазначених вимог закону і умов укладеного кредитного договору, однак допустив помилку у визначенні розміру пені за несплату кредиту та пені за несплату відсотків, не звернув увагу на допущені ПАТ «ВТБ Банк» помилку та неточності розрахунку суми заборгованості, що підлягала стягненню з відповідача, у зв»язку з чим, сума заборгованості підлягала зменшенню.

Відтак, оскаржуване рішення суду першої інстанції з цих підстав слід змінити, зменшити розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь ПАТ «ВТБ Банк» станом на 25.01.2011 року та стягнути таку в розмірі 923,03 дол. США, що в гривневому еквівалентні згідно курсу НБУ становить 7377 гривень 78 копійок, в решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, рішення Франківського районного суду м. Львова від 12 лютого 2013 року - змінити, зменшивши розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства ВТБ «Банк» та стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319, рахунок №2909000001064 у ПАТ «ВТБ Банк») станом на 25.01.2011 року прострочену заборгованість по кредиту в сумі 86,36 дол. США,, заборгованість по відсотках в сумі 686,13 доларів США, пеню за несплату кредиту в сумі 128.82 доларів США, пеню за несплату відсотків в сумі 21.72 доларів США, а всього 923.03 доларів США, що в гривневому еквівалентні згідно курсу НБУ становить 7377 гривень 78 копійок.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Головуюча: Шеремета Н.О.

Судді: Зверхановська Л.Д.

Цяцяк Р.П.