Ухвала суду № 33973550, 09.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8010/13 Справа № 403/12435/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.

при секретарі - Глубоченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»

на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання правочину нікчемним та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання правочину нікчемним та стягнення грошових коштів. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 11 червня 2012 року між ним га ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» було укладено договір № 000270, предметом якого стало надання ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу через програму Автофінанс, крім того ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» зобов'язалося: сформувати корпорацію клієнтів програми; організувати та проводити розподіли фінансових ресурсів Корпорації, щодо надання клієнту програми права на купівлю автомобіля; здійснити оплату автомобіля на користь клієнта програми, чи надати відповідну суму в позику, для придбання автомобіля самим учасником системи; інші послуги, зазначені в Умовах діяльності Програми Автофінанс, а він в свою чергу зобов'язався здійснити одноразовий платіж, а також здійснювати щомісячні платежі в строк до 20 числа кожного місяця у розмірі передбаченому додатками до цього договору. 11 червня 2012 року на виконання зобов'язань за договором № 000270 він сплатив на розрахунковий рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» суму у розмірі 6500 гривень 00 копійок. Однак в подальшому позивачу стало відомо, що укладений між ним та ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» договір має ознаки пірамідальної схеми, у зв'язку з чим він звернувся до суду з позовом про визнання договору № 000270 від 11 червня 2012 року нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а також просив стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на його користь грошові кошти у розмірі 6500 гривень 00 копійок, а також судові витрати (а.с. а.с. 2 -8).

Заочним рішенням Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», на його користь суму сплаченого реєстраційного платежу в розмірі 6500 гривень, та на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 гривень (а.с. а.с. 82 - 83).

Не погодившись з даним рішенням суду, ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року, та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2012 року між ОСОБА_2 та «Лізинговою компанєю «Автофінанс» був укладений договір про надання послуг № 000270, предметом якого є надання позивачеві послуг, спрямованих на придбання транспортного засібу, зазначеного в додатку № 1 до Договору. Відповідно до п. 2.1 ст. 2 цього Договору «Лізингова компанія «Автофінанс» зобов'язується надати учаснику програми Автофінанс наступні послуги: а) сформувати корпорацію клієнтів програми; б) організувати та проводити розподіли фінансових ресурсів корпорації, щодо надання учаснику програми права на купівлю автомобіля; в) здійснити оплату автомобіля на користь клієнта програми, чи надати відповідну суму в позику, для придбання автомобіля самим учасником системи; г) інші послуги, зазначені в умовах діяльності програми Автофінанс. Також у статті 3 Договору зазначено обов'язки програми, а саме: одноразово сплатити реєстраційний платіж та асигнаційний платіж у розмірі, що визначений Додатком №1 до цього Договору; щомісячно, у строк до 20 числа кожного місяця, сплачувати чисті платежі, а саме платежі, за рахунок яких Компанія здійснює оплату автомобіля, розмір яких визначається шляхом ділення ціни автомобіля на кількість платежів зазначеному Графіку платежів; адміністративні витрати - плата за послуги Компанії в розмірі зазначеному в Додатку №1 до даного Договору. Крім того, відповідно до п. 6.1. ст. 6 Договору Компанія гарантує надати клієнту компанії право на купівлю автомобіля, зазначеного в Додатку №1 до цього Договору за умовами виконання Учасником системи всіх зобов'язань за цим Договором (а.с. а.с. 9-10,11,12-13).

11 червня 2012 року ОСОБА_2 сплатив на розрахунковий рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» реєстраційний внесок у розмірі 6 500, однак вивчивши умови договору, дійшов висновку, що вони є несправедливими, та таки, що суперечать законодавству України (а.с. 14).

Виходячи з встановлених судом обставин справи, та наданих суду доказів, районний суд зробив правильний та обґрунтований висновок, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» договір № 000270 від 11 червня 2012 року, у відповідності до ЗУ «Про захист прав споживачів» є недійсним, оскільки програма компанії Автофінанс формується виключно на коштах учасників компанії. без залучення коштів товариства, при цьому, позивач мав сплачувати відповідачу кошти не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, що дає змогу зробити висновок про те, що ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» вводить споживача в оману, використовуючи нечесну підприємницьку діяльність.

Такий висновок також відповідає вимогам ч. 1 п. 7, ч. 3, ст. 18 , ч. 6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до яких нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержати компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс прав та обов'язків нашкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору, які встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця, надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або наданням продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір к разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладання договору.

Враховуючи вимоги частини 2 ст.215 ЦК України, ст. 216 ЦК України, та роз'яснення, які містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» суд першої інстанції частково задовольнив позов ОСОБА_2, стягнувши з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на його користь суму сплаченого реєстраційного платежу в розмірі 6 500 гривень 00 копійок, відмовивши у визнанні цього договору нікчемним, оскільки у відповідності до ст. 215 ЦК України, визнання такого правочину нікчемним судом не вимагається.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, зводяться до тлумачення норм діючого законодавства, та суттєвими не являються.

Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :