Ухвала суду № 33973519, 09.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8439/13 Справа № 182/4092/13 Головуючий у 1 й інстанції - Багрова А.Г. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.

при секретарі - Глубоченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської бласті від 20 червня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за несплату аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року позивачка звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 в якому просила стягнути неустойку за несплату аліментів за період з серпня 2006 року по 30 квітня 2013 року у розмірі 57277,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог послалась на те, що відповідач аліменти сплачує не стабільно, або зовсім не сплачує, у зв'язку з чим станом на травень 2013 року за ним утворилась заборгованість по аліментам у розмірі 12438 грн. 36 коп., що підтверджується розрахунком державного виконавця.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку за несплату аліментів в сумі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).

Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення неустойки за несплату аліментів, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду без змін з наступних підстав.

Згідно ст.ст.3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом першої інстанції, за рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2006 року ОСОБА_2 зобов'язаний щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 18.08.2006 року і до повноліття доньки (а.с.4).

За період з серпня 2006 року до 30 квітня 2013 року заборгованість по аліментам становить 2438,36 грн. (а.с. 5), що і не заперечувалося самим відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, копії виконавчого провадження (а.с.17-76), відповідач був обізнаний про обов'язок сплачувати аліменти за рішенням суду, періодично сплачував аліменти на утримання доньки, але сплачував аліменти не стабільно та у меншому розмірі ніж нараховував державний виконавець.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певної суми заборгованості.

Так як відповідачем, згідно розписок та квитанцій, проводились часткові проплати за відповідний місяць нарахованих аліментів, а заборгованість по аліментам за відповідні місяці не сплачувались, то враховуючи вище викладене, суд вірно зробив розрахунки, згідно яких неустойка складає 94555,66 грн.

Однак враховуючи матеріальний та сімейний стан відповідача, а також обставини, що відповідач не маючи постійної роботи та заробітку за певні періоди по можливості навіть сплачував аліменти у більшому розмірі ніж нарахована, суд вірно прийшов до висновку, що розмір неустойки за несплату аліментів слід зменшити до 5000 грн.

Доводи скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування безпідставні, оскільки суд повно та всебічно перевірив доводи та заперечення сторін, доказам у справі дав оцінку відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам закону, що регулює встановлені правовідносини, підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :