Ухвала суду № 33973494, 09.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8495/13 Справа № 204/3980/13 Головуючий у 1 й інстанції - Дубіжанська Т.О. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

Головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.

при секретарі - Глубоченка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2013 року

за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Красногвардійського районоого суду м. Дніпропетровськ від 10 червня 2013 року позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання договору іпотеки недійсним - повернуто позивачеві для подання її до належного суду.

Не погодившись з вказаною ухвалою ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу судді, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, відповідно до п.3 ст. 312 ЦПК України, з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про передачу справи на розгляд до іншого суду, суд першої інстанції, виходив з положень ч.2 ст.109 та ч.5 ст.110 ЦПК України., також зазначив, що на прововідносини які склалися між позивачем та відповідачем не розповсюджуються дія Закону України «Про захист прав споживача», оскільки позивачем оспорюються не умови виконання кредитного договору, а законність його укладення.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, через порушення норм процесуального права та суперечить вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання договору іпотеки недійсним, оскільки в момент вчинення правочину стороною недодержано вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Стаття 114 ЦПК України містить перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, зокрема, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються з місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положенням ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, це позов про визнання правочину з нерухомості недійсним.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціального суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.4 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», правила ст..114 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Отже, вирішуючи питання, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в позові оскаржується договір іпотеки від 02.10.2007 року, предметом якого є будинок, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Окружна, буд.13, що є територією Красногвардійського району міста Дніпропетровська.

Таким чином, ОСОБА_2 звернувся з позовом до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська за місцем знаходження майна, з дотриманням правил підсудності, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу на підставі п.3 ст.312 ЦПК України скасувати, з передачею питання на новий розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2013 року - скасувати, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає .

Судді :