АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8010/13 Справа № 403/12435/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Максюти Ж.І.
суддів - Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.
при секретарі - Глубоченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс»
на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання правочину нікчемним та стягнення грошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
В липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» про визнання правочину нікчемним та стягнення грошових коштів. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 11 червня 2012 року між ним га ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» було укладено договір № 000270, предметом якого стало надання ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу через програму Автофінанс, крім того ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» зобов'язалося: сформувати корпорацію клієнтів програми; організувати та проводити розподіли фінансових ресурсів Корпорації, щодо надання клієнту програми права на купівлю автомобіля; здійснити оплату автомобіля на користь клієнта програми, чи надати відповідну суму в позику, для придбання автомобіля самим учасником системи; інші послуги, зазначені в Умовах діяльності Програми Автофінанс, а він в свою чергу зобов'язався здійснити одноразовий платіж, а також здійснювати щомісячні платежі в строк до 20 числа кожного місяця у розмірі передбаченому додатками до цього договору. 11 червня 2012 року на виконання зобов'язань за договором № 000270 він сплатив на розрахунковий рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» суму у розмірі 6500 гривень 00 копійок. Однак в подальшому позивачу стало відомо, що укладений між ним та ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» договір має ознаки пірамідальної схеми, у зв'язку з чим він звернувся до суду з позовом про визнання договору № 000270 від 11 червня 2012 року нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а також просив стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на його користь грошові кошти у розмірі 6500 гривень 00 копійок, а також судові витрати (а.с. а.с. 2 -8).
Заочним рішенням Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс», на його користь суму сплаченого реєстраційного платежу в розмірі 6500 гривень, та на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 гривень (а.с. а.с. 82 - 83).
Не погодившись з даним рішенням суду, ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року, та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2012 року між ОСОБА_2 та «Лізинговою компанєю «Автофінанс» був укладений договір про надання послуг № 000270, предметом якого є надання позивачеві послуг, спрямованих на придбання транспортного засібу, зазначеного в додатку № 1 до Договору. Відповідно до п. 2.1 ст. 2 цього Договору «Лізингова компанія «Автофінанс» зобов'язується надати учаснику програми Автофінанс наступні послуги: а) сформувати корпорацію клієнтів програми; б) організувати та проводити розподіли фінансових ресурсів корпорації, щодо надання учаснику програми права на купівлю автомобіля; в) здійснити оплату автомобіля на користь клієнта програми, чи надати відповідну суму в позику, для придбання автомобіля самим учасником системи; г) інші послуги, зазначені в умовах діяльності програми Автофінанс. Також у статті 3 Договору зазначено обов'язки програми, а саме: одноразово сплатити реєстраційний платіж та асигнаційний платіж у розмірі, що визначений Додатком №1 до цього Договору; щомісячно, у строк до 20 числа кожного місяця, сплачувати чисті платежі, а саме платежі, за рахунок яких Компанія здійснює оплату автомобіля, розмір яких визначається шляхом ділення ціни автомобіля на кількість платежів зазначеному Графіку платежів; адміністративні витрати - плата за послуги Компанії в розмірі зазначеному в Додатку №1 до даного Договору. Крім того, відповідно до п. 6.1. ст. 6 Договору Компанія гарантує надати клієнту компанії право на купівлю автомобіля, зазначеного в Додатку №1 до цього Договору за умовами виконання Учасником системи всіх зобов'язань за цим Договором (а.с. а.с. 9-10,11,12-13).
11 червня 2012 року ОСОБА_2 сплатив на розрахунковий рахунок ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» реєстраційний внесок у розмірі 6 500, однак вивчивши умови договору, дійшов висновку, що вони є несправедливими, та таки, що суперечать законодавству України (а.с. 14).
Виходячи з встановлених судом обставин справи, та наданих суду доказів, районний суд зробив правильний та обґрунтований висновок, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» договір № 000270 від 11 червня 2012 року, у відповідності до ЗУ «Про захист прав споживачів» є недійсним, оскільки програма компанії Автофінанс формується виключно на коштах учасників компанії. без залучення коштів товариства, при цьому, позивач мав сплачувати відповідачу кошти не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, що дає змогу зробити висновок про те, що ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» вводить споживача в оману, використовуючи нечесну підприємницьку діяльність.
Такий висновок також відповідає вимогам ч. 1 п. 7, ч. 3, ст. 18 , ч. 6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до яких нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержати компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс прав та обов'язків нашкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору, які встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця, надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або наданням продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір к разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладання договору.
Враховуючи вимоги частини 2 ст.215 ЦК України, ст. 216 ЦК України, та роз'яснення, які містяться у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» суд першої інстанції частково задовольнив позов ОСОБА_2, стягнувши з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» на його користь суму сплаченого реєстраційного платежу в розмірі 6 500 гривень 00 копійок, відмовивши у визнанні цього договору нікчемним, оскільки у відповідності до ст. 215 ЦК України, визнання такого правочину нікчемним судом не вимагається.
Приведені в апеляційній скарзі доводи, зводяться до тлумачення норм діючого законодавства, та суттєвими не являються.
Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» - відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді :
The court decision No. 33973550, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro) was adopted on 09.10.2013. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 403/12435/12. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: