Ухвала суду № 33971098, 23.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 27 Головуючий в 1 інст. Кузнецов Р.О.

Доповідач Будулуца М.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді: Пономарьової О.М.,

суддів: Будулуци М.С., Космачевської Т.В.,

при секретарі Бакунець Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 13 серпня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 13 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим задоволено.

Визнано такою, що припинилася, поруку, яка виникла на підставі договору поруки №224/8/22 від 07 серпня 2008 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (правонаступником акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»), ОСОБА_2 і ОСОБА_1, з 10 липня 2009 року.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЕДРПОУ 00039019) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серія НОМЕР_2), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, у дохід Державного бюджету України по 57 (п'ятдесят сім) грн. 35 коп. судового збору з кожного у загальному розмірі 114 грн. 70 коп., що підлягає сплаті на поточний рахунок 31216206700068, одержувач платежу - УДКСУ у м. Макіївці Центрально-Міський район, код бюджетної класифікації 22030001, МФО 834016, код ЄДРПОУ (суду) 02895567, код ЄДРПОУ (банку) 37990227, Банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі ПАТ - «Укрсоцбанк», Банк) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

В обґрунтування доводів скарги апелянт посилався на те, що при ухваленні рішення суд не взяв до уваги той факт, що зміна умов кредитного договору не вплинула на обов`язки поручителя, а тому підстави для припинення договору поруки №224/8/22 від 07 серпня 2008 року відсутні.

В судовому засіданні представник Банку - Пильгун М.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_4 заперечували проти доводів скарги, вважали їх безпідставними та просили відмовити в задоволенні скарги.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засіданні апеляційного суду не з'явилась, але про час та місце розгляду справчи повідомлена судовою повісткою (а.с.95) та в письмовій заяві просила розглянути справу без її участі (а.с. 98).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно зі ст.11 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 23 листопада 2007 року між ОСОБА_2 і ПАТ «Укрсоцбанк», який є правонаступником Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБ соціальною розвитку «Укрсоцбанк»), було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 224/7/599, відповідно до умов якого на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання, ОСОБА_2 були надані грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості до 50 000 доларів США зі сплатою 11,50 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів з кінцевим терміном поверненням заборгованості до 22 листопада 2017 року на умовах, визначених цим договором (а.с. 19-23).

Крім того, 07 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк», який є правонаступником АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №224/8/22. Відповідно до п. 1.1. договору, позивач, як поручитель, прийняла на себе зобов'язання перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі та у випадках, передбачених договором № 1 про зміну умов договору про надання відновлювальної кредитної лінії №224/7/599 від 23 листопада 2007 року, від 07 серпня 2008 року, пунктом 1 якого передбачалося, що максимальний ліміт заборгованості за кредитом складає 100 000 доларів США, був визначений графік змін максимального ліміту заборгованості, а також визначений кінцевий термін повернення основної заборгованості до 22 листопада 2017 року.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачається зміст забезпеченого порукою зобов'язання, а саме: повернення кредиту в сумі 100 000 доларів США з встановленим графіком погашення та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 22 листопада 2017 включно на умовах, визначених цим договором; сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 9,90% річних та комісій, визначених договором кредиту; сплати можливих штрафних санкцій, визначених договором кредиту; інші витрати, пов'язані зі здійсненням забезпеченої порукою вимоги.

Судом також встановлено, що 10 липня 2009 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору кредиту № 224/7/559 від 23 листопада 2007 року, пунктом 1.1. якої з 10 липня 2009 року була змінена процентна ставка за користування кредитом з 9,90% на 16% річних.

Крім того, 13 липня 2009 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 також було укладено додаткову угоду № 3 про внесення змін до договору кредиту №224/7/599 від 23 листопада 2007 року від 13 липня 2009 року, пунктом 1.1.1 якої був змінений порядок погашення кредиту, при цьому відповідачі передбачили зміну порядку погашення за кредитом, починаючи з 05 вересня 2008 року. Відповідно до п. 3 цієї угоди, відповідачі визначили порядок дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій. Так, сторони домовилися, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.5 договору, та/або кредиту не в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій в повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику, а позичальник зобов'язується достроково погасити в повному обсязі кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції протягом 30 календарних днів з дати одержання вищевказаного письмового повідомлення кредитора.

Також, 20 жовтня 2009 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору кредиту № 224/7/599 від 23 листопада 2007 року, відповідно до п. 1.1 якої з 20 жовтня 2009 року процентна ставка за користування кредитом була встановлена у розмірі 15% річних.

Позивачка, звертаючись із позовними вимогами про визнання зазначеного договору поруки припиненим на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, зазначила, що у порушення вимог законодавства та умов договору поруки від 07 серпня 2008 року, не отримавши письмової згоди від поручителя, Банком в односторонньому порядку було неодноразово збільшено розмір процентної ставки за користування позичальником кредитними коштами, а також змінено порядок погашення кредиту (графік викладений в новій редакції) та визначено порядок дострокового погашення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій, в результаті чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

При цьому суд правильно послався на умови договори та норми діючого цивільного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, що випливають з укладеного договору поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які виникли між сторонами, дав їм належну оцінку і обґрунтовано задовольнив заявлений позов ОСОБА_1.

Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення суд не взяв до уваги той факт, що зміна умов кредитного договору не вплинула на обов`язки поручителя, а тому відсутні підстави для припинення договору поруки №224/8/22 від 07 серпня 2008 року, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.

Так, як роз'яснено в п.22 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України припинення договору поруки пов`язується зі зміною забезпеченого зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов`язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов`язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред`явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Пунктом 3.3.1. договору поруки № 224/8/22 від 07 серпня 2008 року передбачено, що кредитор зобов`язаний до моменту виконання забезпеченого порукою зобов`язання, не змінювати умов Договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя (а.с. 14).

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Укрсоцбанк» направив позивачу повідомлення №19.1-10/96-4785 від 12 квітня 2012 року, в якому зазначив, посилаючись на договір поруки і договір про надання відновлювальної кредитної лінії №224/7/559 від 23 листопада 2007 року, про необхідність у 30-денний строк повернути суму кредиту, сплатити відсотки і штрафні санкції у повному обсязі, але вже у збільшеному розмірі, що спростовує доводи відповідача (ПАТ «Укрсоцбанк») про те, що для поручителя процентна ставка не збільшувалась (а.с. 28). При цьому згоди поручителя на зміну умов кредитування, а ні АКБ соціальною розвитку «Укрсоцбанк», а ні ПАТ «Укрсоцбанк» не отримав.

Представник Банку не заперечував і того факту, що про збільшення відповідальності поручителя у вигляді збільшеного розміру процентної ставки, вперше запровадженого за умовами додаткової угоди № 2 від 10 липня 2009 року, позивачка ОСОБА_1 Банком не повідомлялась

Твердження відповідача про те, що підвищення розміру процентної ставки не призвело до порушення прав поручителя спростовується повідомленням Банку від №19.1-10/96-4785 від 12 квітня 2012 року, в якому вимагалось сплатити поручителю ОСОБА_1 розмір заборгованості, яка складалась з заборгованості за кредитом - 91903,77 доларів США, за відсотками - 27221,41 доларів США, пені - 3211,59, а разом -122 336,77 доларів США, з урахуванням збільшеної з 10 липня 2009 року процентної ставки на рівні 16 процентів річних.

Суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що збільшення відповідальності поручителя у вигляді збільшеного розміру процентної ставки, вперше запровадженого за умовами додаткової угоди № 2 від 10 липня 2009 року, на порушення вимог ч.1 ст.553, ч.1 ст.559 ЦК України відбулось без повідомлення про це поручителя і отримання її згоди, що має наслідки припинення поруки за договором від 07 серпня 2008 року за № 224/8/22 саме з дати підписання додаткової угоди, тобто з 10 липня 2009 року.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1

Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального законодавства і підстав для його скасування в межах доводів скарги немає, апеляційний суд залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу відповідача - відхиляє.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - відхилити.

Рішення Центрально-міського районного суду м. Макіївки від 13 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: