Ухвала суду № 33946561, 22.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р. справа № 2а/0470/13024/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання:Манцові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13024/12 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Кредит Дніпро" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Банк «Кредит Дніпро» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2012 року № 0000258824.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з позицією податкового органу, що договір про задоволення вимог кредитора є по суті договором купівлі-продажу, оскільки це не відповідає нормам ст.. 37 Закону України «Про іпотеку» та ст. 11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Крім того будь-якого доходу фізична особа за укладанням договору про задоволення вимог кредитора не отримував.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012р. позов було задоволено. Рішення суду обґрунтовано з посиланням на ст.ст. 11, 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», обчислення та сплати податку до бюджету при оподаткуванні операцій з відчуження нерухомого майна , за яким до нотаріального посвідчення договорів сплачується податок з доходів фізичних осіб, нотаріусом перевіряється факт сплати податку.

На вказане рішення суду відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга обґрунтована тим, що договір про задоволення вимог прирівнюється до операції купівлі-продажу, а тому позивачем в порушення пп."є" п.1.3 ст. 1, п.1.15 ст.1 пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст. 11, ст. 16, пп.20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб ", позивачем не було нараховане, не утримано та не сплачено (не перераховано до бюджету) податок з доходів фізичних осіб при відчужені нежитлових приміщень у фізичної особи ОСОБА_3 на загальну суму 3 426 217.20 грн. за листопад 2010 року.

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, посили її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представники позивача щодо апеляційної скарги заперечили, просили суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» з питання не нарахування, не утримання та не сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб при відчуженні нежитлових приміщень за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 17.05.2012 №126/26-0-14352406.

Так перевіркою встановлено порушення пп."є" п.1.3 ст. 1, п.1.15 ст.1 пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, ст. 11, ст. 16, пп.20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб ", позивачем не було нараховане, не утримано та не сплачено (не перераховано до бюджету) податок з доходів фізичних осіб при відчужені нежитлових приміщень у фізичної особи ОСОБА_3 на загальну суму 3 426 217.20 грн. за листопад 2010 року.

За результатами перевірки винесене податкове повідомлення-рішення від 01.06.2012 року № 0000258824 про сплату грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 4 282 771,50грн.

Відповідно матеріалам справи, та не спростовується сторонами, в забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитними договорами від 18.02.2008 року №180208-USD і №180208/1-USD між Банком та ОСОБА_3 укладено договори іпотеки від 18.02.2008 року №180208-USD-ІП і №180208/1-USD-ІП. Предметом іпотеки за договором №180208-USD є нерухоме майно за адресою: бул. Європейський, 2, прим. 55, загальною площею 340,2 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_3 За згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки становить 18 039 105,00 грн. Предметом іпотеки за договором №180208/1-USD є нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 448,3 кв. м., що належить на праві власності ОСОБА_3 За згодою сторін заставна вартість предмету іпотеки становить 15 596 773,50 грн. Разом з цим договорами іпотеки передбачено, що вартість предмету іпотеки є приблизною вартістю предмету іпотеки на момент передачі його у іпотеку. Реалізація предмету іпотеки у будь-якому випадку буде здійснюватись за цінами, що реально склалися на ринку на момент його реалізації та є реальними щодо його відчуження за грошові кошти, в порядку, передбаченому договорами та чинним на момент реалізації законодавством України.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов'язань за кредитними договорами між Банком і останнім, відповідно до вимог ст. 36, ст. 37 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-ІV та умовами договорів іпотеки №180208-USD-ІП і №180208/1-USD-ІП, реалізуючи свої права та обов'язки Іпотекодержателя та Іпотекодавця у процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, було укладено договори про задоволення вимог Іпотекодержателя від 15.11.2010 №2311 та №2312, згідно до яких Іпотекодержатель набуває право власності на нежитлові приміщення. Згідно зі звітами про оцінку майна, виданим 12.11.2010 суб'єктом оціночної діяльності, експертна вартість нежитлового приміщення становить 36 020 656,00 грн. та 32 03 688,00 грн. відповідно.

В рахунок погашення заборгованості позичальника/іпотекодавця за кредитним договором №180208/1-USD Іпотекодавець передає, а Іпотекодержатель набуває права власності на нежитлове приміщення. Згідно зі звітом про оцінку майна, виданим 12.11.2010 суб'єктом оціночної діяльності, експертна вартість нежитлового приміщення становить 32 03 688,00 грн., а укладання цього договору є підставою припинення усіх зобов'язань перед банком.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з вимогами ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Отже при зверненні стягнення на предмет іпотеки в рахунок забезпечення основного зобов'язання, іпотекодавець від такого способу відчуження не отримує доходу, який є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

В даному випадку відповідачем не було встановлено отримання іпотекодавцем отримання доходу відповідно до вимог ст.. 37 Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, за договором про задоволення вимог кредитора не була погашена сума боргу, але була списана банком, оскільки це було по суті і вимого такого договору - договір про задоволення вимог кредитора (п. 11 договорів а.с. 132, 135).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до пункту 11.3 статті 11 вказаного Закону податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Відповідно до підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 вказаного Закону в разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язку погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Оскільки відповідачем не було встановлено отримання іпотекодавцем доходу за укладенням вказаних договорів, підстави для визначення об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб від такого способу відчуження відсутні.

Посилання відповідача, що договір про задоволення вимог прирівнюється до операції купівлі-продажу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки визначення поняття договору купівлі-продажу визначено ЦК України та крім того, ст. 38 Закону України "Про іпотеку" врегульовано питання щодо продажу предмета іпотеки.

Враховуючи викладене, доводи, які викладені в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року у справі № 2а/0470/13024/12 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Кредит Дніпро" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повни й текст рішення виготовлено 02 вересня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова