Рішення № 33945968, 01.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/9532/2013 року Головуючий у суді першої інстанції: Чала А.П.

Доповідач: Слободянюк С.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючої - Слободянюк С.В.,

суддів - Лапчевської О.Ф., Корчевного Г.В.,

при секретарі - Кошарському О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2013 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2012 року ПАТ «Альфа Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 09 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк» (далі Банк), та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 490062747, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 85060,00 грн.

Станом на 09 липня 2012 року виникла заборгованість в сумі 49679,36 грн.

З відповідачем ОСОБА_3 на виконання зобов'язань за кредитним договором 09 квітня 2008 року було укладено договір поруки.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів 42 932,82 грн. (а.с.39).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2013 року у позові відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, Банк подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового - про задоволення позовних вимог.

Справу розглянуто без участі ОСОБА_3 та ПАТ «Альфа Банк», які належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові зворотні відправлення відповідно від 29 липня і 26 липня 2013 року.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, послався на безпідставність підвищення відсоткової ставки за користування кредитними коштами.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 квітня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 490062747, відповідно до умов якого останній отримав кредит в сумі 85060,00 грн. для придбання автомобіля зі сплатою 14,75% річних за користування кредитом строком до 09 квітня 2015 року (а.с. 5-8).

В забезпечення виконання вказаного кредитного договору того ж дня між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 490062747-П (а.с. 9).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк зобов'язаний надати кредит позичальнику в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 553 ЦК України визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отримання кредитних коштів відповідачами не заперечувалось.

Згідно з умовами договору кредиту ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом частинами у терміни, що визначені відповідно до умов цього договору, а також належним чином виконати інші зобов'язання, викладені в цьому договорі (п. 8.1. кредитного договору, а.с. 7).

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування щонайменше на один календарний місяць банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань.

У разі набуття кредитором права вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, кредитор направляє на адресу позичальника рекомендованим листом письмову вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, нарахованої неустойки та інших платежів та нарахувань за цим договором та/або про усунення порушення та виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний термін (п. 10.).

06 серпня 2012 року Банком було направлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмову вимогу про досудове врегулювання спору, які, на момент звернення до суду, останніми проігноровані та невиконані, через що позивач, скориставшись своїм правом, розпочав процедуру примусового стягнення боргу шляхом звернення до суду з приводу стягнення заборгованих коштів.

Відповідно до п. 6.2. кредитного договору Банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом у разі зміни кон'юнктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін), загальновизнаних внутрішньодержавних та/або міжнародних грошових та/або фондових індексів тощо. Сторони домовились, що такі обставини вважаються подіями, що не залежать від волі сторін договору та мають безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Зміна розміру процентів за користування кредитом здійснюється за правилом, відповідно до якого процентна ставка підвищується в разі підвищення вартості кредитних ресурсів.

За матеріалами справи позичальник ОСОБА_2 повідомлявся про підвищення відсоткової ставки до 17%, починаючи з 01 вересня 2008 року. Повідомлення відправлялось згрупованими рекомендованими відправленнями 01 вересня 2008 року (а.с.62-64).

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, послався на положення ст. 1056-1 ЦК України, і вважав, що підвищення відсоткової ставки відбулося з порушенням норм даної статті ЦК.

Відповідно до вимог ч.2, ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, за якими встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовоюустановою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Кодекс доповнено статтею 1056-1 згідно із Законом № 661-VI ( 661-17 ) від 12 грудня 2008 в дію з 10 січня 2009 року.

За матеріалів справи відсоткова ставка була збільшена з 01 вересня 2008 року.

Відповідно до наданого суду розрахунку заборгованості (а.с.40), відповідачем здійснювалось погашення кредитної заборгованості після подачі позову ( подано 30 серпня 2012 року). Сплата за кредитом здійснювалась у вересні, жовтні, грудні 2012 року (а.с.41).

Враховуючи наведене, підстав для відмови у позові не вбачалось, оскільки умови кредитного договору відповідачами не виконувались у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог, у з'язку з чим з відповідачів підлягає солідарному стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 49679,36 грн., судовий збір підлягає стягненню у рівних частках з кожного з відповідачів у розмірі по 214, 66 грн.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.303,307, 309, 313 ЦПК України колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скарг Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2013 року скасувати ухвалити нове рішення наступного змісту

Позов задовольнити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (місцезнаходження, м.Київ, вул.. Десятина, 4/6, код в ЄДРПОУ 23494714) солідарно з ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1, іден.номер НОМЕР_1) та з ОСОБА_3 (місце реєстрації АДРЕСА_2, іден.номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 42 932 грн.82 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (місцезнаходження, м.Київ, вул..Десятина, 4/6, код в ЄДРПОУ 23494714) з ОСОБА_2 (місце реєстрації АДРЕСА_1, іден.номер НОМЕР_1) судовий збір в сумі 214 грн.66 коп.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (місцезнаходження, м.Київ, вул.. Десятина, 4/6, код в ЄДРПОУ 23494714) та з ОСОБА_3 (місце реєстрації АДРЕСА_2 АДРЕСА_1, іден.номер НОМЕР_2) судовий збір в сумі 214 грн.66 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: