Рішення № 33945977, 19.09.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/9568/2013 Головуючий у 1 інстанції: Демидовська А.І.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.Б.

при секретарі - Калашник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» за довіреністю - Родіонова ВячеславаОлександровича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг», про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

22 червня 2012 року ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просило стягнути з нього на свою користь заборгованість за договором комісії №02/ACR/IMPA про відкриття акредитиву від 03 липня 2007 року у розмірі 555 700, 71 євро.

Свої позовні вимоги обґрунтувало тим, що 03.07.2007 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ВАТ «Капітал Лізинг» було укладено договір комісії № 02/ACR/IMPA про відкриття акредитива, згідно умов якого Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання за плату від свого імені і за рахунок Комітента, відкрити на користь Бенефіціара (S.A. «CHABEAUTI») безвідкличний документарний акредитив на загальну суму 267 057,79 євро, а також доручити Commerzbank AG, Paris, France (Підтверджуючий банк) надати його безвідкличне підтвердження до вказаного акредитиву, відповідно до заяви на відкриття акредитива, підписаного з боку комітента.

Виконуючи умови вказаного договору ПАТ «КБ «Приватбанк» здійснило свої зобов'язання перед боржником на загальну суму 267 057,79 євро - у тому числі 248 098,7 євро сплачена сума за договором акредитиву та 18 959,09 євро-сплачена сума комісії Підтверджуючого банку.

ВАТ «Капітал Лізинг» своїх обов'язків за договором комісії №02/ACR/IMPA від 03.07.2007 року не виконало, внаслідок чого станом на 15.06.2012 року у нього виникла заборгованість у розмірі 555 700, 71 євро.

В забезпечення виконання зобов'язань ВАТ «Капітал-Лізинг» перед ПАТ «КБ «Приватбанк», між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №02/ACR/IMPA-l, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився за виконання ВАТ «Капітал Лізинг» своїх обов'язків за договором комісії № 02/ACR/IMPA від 03.07.2007 року.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року у задоволенні позову ПАТ «КБ «Приватбанк» було відмовлено.

07 червня 2013 року представник ПАТ «КБ «Приватбанк» за довіреністю - Родіонов В.О. подав апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив суд його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування заявлених вимог апелянт вказав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в договорі поруки № 02/ACR/IMPA-l від 22 червня 2007 року допущено описку, оскільки останній, як і додаткова угода до нього забезпечував виконання договору комісії про відкриття акредитиву від 03 липня 2007 року, договір комісії 22 червня 2007 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ВАТ «Капітал Лізинг» взагалі не укладався. Також апелянт зазначив, що ПАТ «КБ «Приватбанк» неодноразово направляв ОСОБА_2 претензії щодо погашення заборгованості відповідно до договору поруки № 02/ACR/IMPA-l від 22 червня 2007 року, вказані претензії отримані ОСОБА_2 та на них надано відповідь.

У судовому засіданні представники банку підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення сторін та їх представників, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Згідно зі ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 03 липня 2007 між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ВАТ «Капітал Лізинг» був укладений договір комісії №02/ACR/IMPA від 03.07.2007 р. про відкриття акредитива, згідно умов якого Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання за плату від свого імені і за рахунок Комітента відкрити на користь Бенефіціара (S.A. «CHABEAUTI») безвідкличний документарний акредитив.

Додатковими угодами № 1 від 03.07.2007 року та № 2 від 17.06.2008 року до зазначеного вище договору комісії були внесені відповідні зміни, у тому числі п.1.1. викладено у наступній редакції: «Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання за плату від свого імені і за рахунок Комітента, відкрити на користь Бенефіціара (S.A. «CHABEAUTI») безвідкличний документарний акредитив на суму 248 603,34 Євро, а також доручити Commerzbank AG, Paris, France (Підтверджуючий банк) надати його безвідкличне підтвердження до вказаного акредитиву, відповідно до Заяви на відкриття акредитива, підписаного з боку Комітента».

Також між ПАТ «КБ «Приватбанк» був підписаний договір поруки №02/ACR/IMPA-l від 22 червня 2007 року, а 17.06.2008 року Додаткова угода № 1 до нього, відповідно до яких відповідач поручився за виконання ВАТ «Капітал Лізинг» своїх обов'язків за договором комісії про відкриття акредитиву.

ПАТ «КБ «Приватбанк» здійснив свої зобов'язання за договором комісії №02/ACR/IMPA від 03.07.2007 року на загальну суму 267 057,79 євро, у тому числі: 248 098,70 євро - сплачена сума акредитиву та 18 959,09 євро - сплачена сума комісії Підтверджуючого банку.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову посилався на те, що позивач не довів наявність поруки відповідача на виконання ВАТ «Капітал лізинг» своїх обов'язків за договором комісії №02/АСК/ІМРА від 03.07.2007 року.

В обґрунтування судового рішення суд першої інстанції посилався на те, що основного зобов'язання - виконання ВАТ «Капітал лізинг» своїх обов'язків за договором комісії про відкриття акредитива від 22.06.2007 № 02/АСК/ІМРА, яке забезпечує договір поруки №02/АСК/ІМРА-І від 22.06.2007 року та додаткова угода № 1 не існувало та не існує.

Суд першої інстанції вважав, що укладання договору поруки №02/АСR/ІМРА-І від 22.06.2007 року та додаткової угоди № 1 від 17.06.2008 року не тягне юридичних наслідків і що із підписанням позивачем та відповідачем договору поруки № 02/АСR/IМРА-І від 22.06.2007 року та додаткової угоди № 1 від 17.06.2008 року у сторін не виникло ніяких прав та обов'язків стосовно один одного, а стягнення на підставі такого договору не правомірне та безпідставне.

Однак з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може з наступних підстав.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що 03 липня 2007 між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ВАТ «Капітал Лізинг» був укладений договір комісії №02/ACR/IMPA від 03.07.2007 р. про відкриття акредитива.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки датований 22.06.2007 р..

Відповідно до п. 1 вказаного договору предметом договору поруки є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ВАТ «Капітал-Лізинг» своїх обов'язків за договором комісії про відкриття акредитива № 02/АСК/ІМРА від 22.06.2007 р.

Згідно п. 3 вказаного договору Поруки встановлено, що поручитель з умовами договору комісії знайомий. Згідно з п. 5 договору поруки № 02/ACR/IMPA-1 від 22.06.2007 р. у випадку невиконання Боржником якого-небудь обов'язку передбаченого п. 1 договору поруки, Кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.

Вказані умови були також передбачені додатковою угодою № 1 до договору поруки від 17.06.2008 р.

25 вересня 2009 р. ПАТ «КБ «Приватбанк» направило до ОСОБА_2 вимогу щодо погашення простроченої заборгованості у сумі 248 098,70 євро ( а.с. 28), яка була ним отримана ( а.с. 29) з пропозицією погасити заборгованість. Ніяких дій щодо погашення заборгованості ОСОБА_2 не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Судова колегія вважає, що в договорі поруки від 22.06.2007 р. та додатковому договору від 17.06.2008 р. до нього була допущена описка в даті договору комісії про відкриття акредитиву № 02/ACR/IMPA, оскільки останні забезпечували виконання саме договору комісії про відкриття акредитива від 03.07.2007 р.

ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував те, що він взагалі підписував та укладав вказаний договір поруки. Він пояснив, що він підписував багато паперів та передавав їх ВАТ «Капітал-Лізинг» і вони могли бути використані для укладання договору поруки від його імені.

Однак належних доказів своїх пояснень ОСОБА_2 суду не навів та не надав.

На підтвердження того, що в договорі поруки та додатку до нього була допущена описка свідчить те, що до доданих свіфт повідомлень, меморіальних ордерів № 1 та № 25 від 13.07.2009 р. листа ВАТ «Капітал Лізинг» № 0708/02 від 07.08.2007 р. усі правовідносини між ПАТ КБ «Приватбанк» та ВАТ «Капітал лізинг» стосувались саме Договору комісії про відкриття акредитива 02/АСR/ІМРА від 03.07.2007 р.

В силу ст. 203 Цивільного кодексу України факт описки в оскаржуваному договорі поруки № 2/АСК/ІМРА-1 та додаткової угоди до нього не несуть ні яких правових наслідків та не є підставою для визнання його нікчемним.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 17.06.2008 р. до оскаржуваного договору поруки сума фінансування по акредитиву складає саме 248 098,70 Евро.

Згідно з п.2.1.1. Договору комісії про відкриття акредитиву комітент ВАТ «Капітал Лізинг» листом 08/02 від 07.08.2007 р. дав доручення комісіонеру ПАТ КБ «Приватбанк» підтвердити на користь бенефіціара сплату за договором про відкриття акредитиву № 02/АСК/ІМРА від 03.07.2007 р. саме 248 098,70 євро, зазначивши що підтвердження акредитиву повинно бути здійснено тільки на цих умовах.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до п. 1 оскаржуваного договору поруки, строк виконання 21.06.2008 р., а не 21.06.2007 р., як стверджує відповідач.

Але додатковою угодою № 2 від 17.06.2008 р. внесені зміни до п. 1.3 договору про відкриття акредитиву № 02/АСR/ІМРА від 03.07.2007 р., а саме строк виконання зобов'язань за акредитивом було продовжено ще на 360 днів, що також підтверджується і додатковою угодою № 1 від 17.06.2008 р. до даного договору поруки та повідомленнями Підтверджуючого банку від 14.08.2007 та 09.07.2008 /пролонгацію строку виконання зобов'язань за акредитивом.

При укладанні договору комісії про відкриття акредитива №02/АСR/ІМРА від 03.07.2007 р. забезпечувало забезпечувальне зобов'язання у вигляді договору застави майнових прав від. 03.07.2007 р., потім і цими же сторонами були укладені договір застави №02/АСК/ІМРА від 01.11.2007 р.(який також не Значений в основному договорі) та оскаржуваний договір поруки з ОСОБА_2, що не суперечить ст. 553, 554 ЦК України та умовам договору комісії про відкриття акредитива № 02/АСR/ІМРА від 1.07.2007 р., оскільки останнім не передбачено, ні обмежень, ні заборон додатково забезпечувати виконання основного зобов'язання, ні умов про зміну основного договору у разі зміни умов забезпечення виконання договору комісії про відкриття акредитива №02/АСR/IМРА від 03.07.2007 р.

За змістом ст. 553 ЦК України, порука розглядається як додаткове зобов'язання, що може виникати на підставі договору. «Договір поруки не передбачає виникнення, або навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків для боржника, порука стосується лише в першу чергу прав та обов'язків кредитора та поручителя, на права боржника вона не впливає».

Згідно ч. І, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, той факт що в договорі комісії про відкриття акредитива №02/А СК/ІМРА від ІШ.2007 р. не зазначено повний перелік видів забезпечення, та безпосередньо договору поруки, що забезпечує виконання основного зобов'язання не є підставою для того, щоб вважати, що договір поруки не укладався.

Судова колегія встановила, що рішенням Господарського суду Київської області від 24 травня 2012 р. по справі за позовом ПАТ «КБ Приватбанк» до ВАТ «Капітал Лізинг», ТОВ «Анмакс», позов було задоволено, та стягнута з відповідачів солідарно суму боргу у розмірі 540 726.98 євро, що еквівалентно 5 791 185, 96 грн. та судові витрати. (а.с. 130).

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, не перевірив докази належним чином і прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову. У даному випадку рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову

Судова колегія вважає за необхідне при ухвалені рішення врахувати Постанову державного виконавця від 31.07.2013 р. про закінчення виконавчого провадження за яким, згідно наказу Господарського суду Київської області за № 4/032-12 від 25.06.2012 р. про солідарне стягнення з ВАТ «Капітал Лізинг» та ТОВ «Анмакс» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» коштів і зменшити суму вимог до ОСОБА_2 до суми залишку боргу згідно з даними судової виконавчої служби у сумі 5 267 306, 75 грн. з урахуванням курсу євро на час ухвалення судового рішення.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» за довіреністю - Родіонова Вячеслава Олександровича - задовольнити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Капітал Лізинг», про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором комісії № 02/ACR/IMPA від 03.07.2007 року у розмірі 502 126, 48 євро, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 18 липня 2013 року (100 євро = 1 049, 9605 грн.) становить 5 267 306, 75 грн., і судовий збір у розмірі 3 219, 00 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді