Рішення № 33908503, 17.09.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Мороз Л.І.

Доповідач Смєлік С.Г.

Категорія 27

Р І ШЕ Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Осипчук О.В.

суддів Смєлік С.Г., Алексєєва А.В.

при секретарі Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 31 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання нікчемним правочину - договору іпотеки № 651 та договору іпотеки № 65,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області 31 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Укргазбанк» - задоволені частково: на користь позивача з відповідача стягнуто прострочену заборгованість у розмірі 5485,80 грн. заборгованість за відсотками у розмірі 744, 02 грн, штраф за договором іпотеки 3772,50 грн. У задоволені позову про стягнення строкової заборгованості у розмірі 39649,08 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок що розташований по АДРЕСА_2 та земельної ділянки 0,3944 відмовлено.

У задоволені позову ОСОБА_2 до ПАТ «Укргазбанк» відмолено.

З вказаним рішенням не погодився позивач ПАТ КБ «Укргазбанк» та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до апеляційного суду Донецької області.

В своїй апеляційній скарзі апелянт вважає рішення суду таким, що підлягає скасуванню. Судом першої інстанції безпідставно було прийнято до уваги зміну курсу долара США, як причину невиконання обов»язків позичальником як обставини, що не потребують доказуванню. Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долара США до національної валюти - гривні. Згідно частини1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України « Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним бланком України а погодженням з Кабінетом Міністрів України. З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплено. По- друге, відмовляючи у стягненні з боржника строкової заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що строк погашення кредиту ще не настав, а також те, що боржник звертався до банку із пропозицією про зміну графіку платежів та непомірні для сім»ї відповідача зобов»язання. Відмовляючи у позові в частині стягнення звернення на предмет іпотеки, суд взагалі не вказав з яких підстав та міркувань дійшов такого висновку. Просив скасувати рішення суду в частині відмови стягнення строкової заборгованості у розмірі 39649,08 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 та земельної ділянки, ухвалити в цій частині нове рішення і задовольнити вимоги банку.

Оскільки ОСОБА_2 не звертався із апеляційною скаргою на рішення суду, то рішення суду в частині відмови у задоволені його позову до ПАТ АБ « Укргазбанк» не ревізується.

В судовому засіданні представник ПАТ АБ "Укргазбанк" підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції змінити, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги банку у повному обсязі.

ОСОБА_2 повідомлений завчасно належним чином - телефонограмою № 875 вдруге в судове засідання не з»явився, що відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України не є перешкодою у розгляді справи ю

Вислухавши суддю - доповідача, учасника судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи. апеляційний суд дйшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2013 року ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Донецької обласної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки мотивуючи тим, що 06 травня 2008 року між ВАТ Акціонерний банк „Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк," та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2203/993 відповідно до умов якого Банк надав йому кредит у сумі 9 000,00 доларів США на задоволення споживчих потреб (а.с.8-11). Кредит надавався на строк з 06 травня 2008 року по 05 травня 2016 року або по день визначений в п. 3.3.11. кредитного договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,3 % річних.

Додатковою угодою №1 до кредитного договору від 06.05.2008 року, укладеною 20 вересня 2011 року кредитний договір викладений у новій редакції. Відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику мультивалютну не відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування:

у сумі 9 000,00 дол. США на задоволення споживчих потреб позичальника на строк з 06 травня 2008 року по 20 вересня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами, у межах строку кредитування, виходячи із 13,3 % річних. За користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни , передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється, виходячи із 14,3% річних. у сумі 52 865,36 (п'ятдесят дві тисяч' вісімсот шістдесят п'ять гривень 36 копійок) гривень . Кредитна лінія надається на строк з 20 вересня 2011 року по 05 травня 2016 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами, у межах строку кредитування, виходячи із 14,3 % річних за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) , процентна ставка встановлюється, виходячи із 19,3" річних ( а.с.12-18).

Згідно п. 1.2 та п. 4.3.1 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується повернути банку отриманий кредит не пізніше 5 травня 2016 року та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, а також комісії строки та у порядку згідно цього договору.

З огляду на розрахунок заборгованості станом на 10 грудня 2012 року , який надав банк, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором виконує не повному обсязі, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, а саме: строкова заборгованість за кредитом: - 39 649,08 гривень; прострочена- 5485,80гривень; заборгованість за нарахованими процентами-744,02 гривень; штраф за договорами іпотеки - 3 772,50 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином. Відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таки вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частині 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повіернення частини позики. Що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином позивач відповідно до частини 2 ст. 1050 ЦК України вимагає від відповідача дострокового виконання зобов»язання по кредитному договору, оскільки останнім порушено умови договору.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги позивача, виходив з наступного: кінцевий строк погашення боргу у відповідача згідно договору настане тільки 05 травня 2016 року, тобто на даний час ще не настав, а тому у відповідача є можливість належним чином здійснити розрахунок із банком та повністю погасити заборгованість за кредитним договором. До того ж, відповідач звертався до банку з заявою щодо зміни графіку сплати платежів по кредиту, але позивач ніяких рішень з заявою не прийняв. Окрім того, суд виходив з того, що з 2008 року суттєво змінився курс долара США, що вплинуло на реальну можливість своєчасно та належним чином позичальнику виконувати умови договору. У нього склалося скрутне матеріальне становище, він є пенсіонером і отримує незначну пенсію, і. окрім того, він не ухилявся від сплати кредиту. Прострочена заборгованість у розмірі 5485,80 грн. та заборгованість за нарахованими процентами - 744,02 грн. є не співмірними з вартістю предмета іпотеки.

Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки суду щодо стягнення тільки простроченої заборгованості є помилковими і такими що протирічуть положенням умов укладеного договору ( п.4.2.4. додаткової угоди ) та положенням частини 2 ст. 1050 ЦК України.

Судом встановлено, що сторонами, а саме позикодавцем та позичальником в забезпечення виконання кредитного договору були укладені договори іпотеки нерухомого мйна № 651 та № 652

Згідно з договороми іпотеки іпотекодавцем ОСОБА_2 передано в іпотеку житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та земельна ділянка, на якій знаходиться вищевказаний житловий будинок, площею 0,3944 га.

Вищеназване майно, що було передано ОСОБА_2 в іпотеку належить йому на підставі договорів купівлі - продажу ( а.с.32-35) та Державного акту про право приватної власності на землю серія ІІІ-ДН № 183054, виданого 02 червня 2000 року виконкомом Кіровської селищною Радою народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1553. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Статтею 3 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законо порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Крім того, п.6.1 вищезазначених договорів іпотеки передбачено, що банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позову щодо звернення на предмет іпотеки, виходив з того, що відповідач, який має склад сім»ї, де проживає неповнолітня дитина-інвалід, позбудиться житла.

Підстави відмови судом першої інстанції у задоволені позову щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не ґрунтуються на законі.

Згідно ст. 39 Закону України « Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Зазначені положення містяться і у п.42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ід 30 березня 2012 року № 5 « Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин». а саме: резолютивна частина рішення суду у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України « Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК.Зокрема, у ньому в обов»язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотеко держателю на продаж предмета іпотеки.

Виходячи зі змісту позовних вимог ПАТ АБ « Укргазбанк» позивачем не було зазначено способу реалізації іпотечного майна, який не може бути визначений судом на його розсуд.

Виходячи з положень ст.11 ЦПК України щодо того, що позови розглядаються в межах заявлених вимог, апеляційний суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення на предмет іпотеки задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що у зв»язку із порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, апеляційна скарга ПАТ АБ « Укргазбанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскілки апеляційним судом задоволені позовні вимоги у розмірі 49651,40 грн., то підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 496 грн.,51 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, Апеляційний суд,

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково.

Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 31 травня 2013 року скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк».

Позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 2203/993 від 06 травня 2008 року в редакції від 20 вересня 2011 року у розмірі 49651 (сорок дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) гривня 40 копійок, яка складається з: строкової заборгованості 39649 ( тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок дев'ять ) гривень 08 копійок, простроченої заборгованості у розмірі 5 485 ( п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять) гривень 80 копійок, заборгованості за нарахованими процентами - 744 ( сімсот сорок чотири ) гривні 02 копійки та штрафу за не страхування предмету іпотеки 3772,50 (три тисячі сімсот сімдесят дві ) гривні 50 копійок .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 496 грн.,51 коп.

У решті позову публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді