Рішення № 33747651, 26.09.2013, Решетилівський районний суд Полтавської області

2/546/891/13 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року с-ще Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді - Горулька О.М.

при секретарі - Гудзенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду із позовом, в якому просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1601/1007/88-298 від 02.10.2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - на житловий будинок АДРЕСА_1, шляхом проведення торгів відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та третьою особою - ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1601/1007/88-298, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 40 000 грн. На забезпечення виконання позичальником умов даного кредитного договору між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 02 жовтня 2007 року було укладено іпотечний договір, згідно якого іпотекодавець передав кредитору нерухоме майно - зазначений вище житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами. Боржник за кредитним договором - ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої зобов'язання, внаслідок чого станом на 01.11.2012 року утворилася його заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 25688,69 грн, у тому числі:

- заборгованість по кредиту - 23283,22 грн.;

- заборгованість по відсотках - 2337,65 грн.;

- штраф - 67,82 грн.

На виконання умов кредитного та іпотечного договорів позичальнику та іпотекодавцю була направлена вимога про усунення порушень, одначе ця вимога залишилася невиконаною, що і змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій позов підтримав, просить його задовольнити та розглянути справу за його відсутності. Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заперечення проти позову, в якому позов не визнала, та звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, та просить суд розглянути справу за його відсутності.

За таких обставин суд визнав за можливий розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, на підставі доказів, наданих ними.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати

дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї

вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору або звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом

порядку.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Із матеріалів справи вбачається наступне:

згідно копії кредитного договору № 1601/1007/88-298 (а.с. 5-6) даний договір було укладено 02 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2.

Згідно умов даного договору Банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти на споживчі цілі у розмірі 40 000 грн. на строк з 02 жовтня 2007 року по 02 жовтня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,99% річних на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення.

Із копії іпотечного договору без номера від 02 жовтня 2007 року (а.с. 26-27) вбачається, що цей договір було укладено між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», з однієї сторони, та ОСОБА_2 (боржник) і ОСОБА_1 (іпотекодавець, - з другої сторони на забезпечення умов виконання боржником умов кредитного договору № 1601/1007/88-298 від 02 жовтня 2007 року.

Згідно умов даного договору відповідачка ОСОБА_1 виступила майновим поручителем за виконання позичальником ОСОБА_2 умов кредитного договору № 1601/1007/88-298 від 02 жовтня 2007 року та передала в іпотеку іпотекодержателю житловий будинок АДРЕСА_1.

Згідно п. 5 даного договору за згодою сторін предмет іпотеки оцінено у 18700 доларів США, що на момент укладення іпотечного договору становило 94435 грн.

Даний договір зареєстрований у Державному реєстрі іпотек та на предмет іпотеки накладено заборону його відчуження (а.с. 33-34).

На підтвердження свого права вимоги до відповідача позивачем додано до позовної заяви копію виписки з договору купівлі - продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (а.с. 38) та копію договору купівлі - продажу прав вимоги від 15 червня 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та позивачем (а.с. 39-45). Дані копії належним чином не завірені, що позбавляє суд прийняти їх до уваги в якості доказів. Більше того, позивачем не надано суду взагалі жодних доказів його права вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними з АКБ «ТАС-Комерцбанк».

Позивачем не надано суду також доказів як самого факту заборгованості боржника ОСОБА_2 перед ним по кредитному договору № 1601/1007/88-298 від 02 жовтня 2007 року, так і розміру цієї заборгованості. Додана позивачем до позовної заяви довідка розрахунку заборгованості (а.с. 13) не містить жодних даних про первинні документи, які підтверджують розмір заборгованості і власне сама собою не є розрахунком заборгованості.

Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитом (а.с. 14) містить відомості про нараховані та сплачені боржником суми в рахунок погашення кредиту за період з 01.06.2012 року по 01.11.2012 року та сумнівний підсумок про заборгованість по кредитному договору у загальному розмірі 25688,69 грн.

Виписка по особових рахунках (а.с. 15) містить лише дані про оприбуткування залишку по кредитному договору та перенесення заборгованості, жодним чином не розкриваючи природу цієї заборгованості та не доводить сам факт її виникнення.

За таких обставин суд відкидає зазначені документи як докази заборгованості ОСОБА_2 перед відповідачем за кредитним договором № 1601/1007/88-298 від 02 жовтня 2007 року і вважає розмір цієї заборгованості не доведеним.

Стосовно дотримання позивачем вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» суд зазначає, що, як вбачається із доданих до позовної заяви копій вимоги до боржника та іпотекодавця про усунення порушень умов кредитного договору № 1601/1007/88-298 від 02 жовтня 2007 року, реєстру № 173 рекомендованих поштових відправлень від 06 грудня 2012 року та списку № 6387 рекомендованих поштових відправлень (а.с. 19-25) зазначена вимога була відправлена відповідачці 06 грудня 2012 року і містить вимогу до позичальника ОСОБА_2 у строк до 30 днів з дати отримання вимоги, але не пізніше тридцяти семи днів з дня її відправлення достроково повернути кредит, нараховані відсотки та штрафні нарахування, а до іпотекодавця - в цей же строк звільнити всіма мешканцями жиле приміщення, яке є предметом іпотеки.

Разом з тим дана позовна заява датована 30 листопада 2012 року та зареєстрована за вихідним № 88085-102 від 30 листопада 2012 року, судовий збір було сплачено 04.12.2012 року, тобто ще до направлення відповідачці вимоги, а надійшла вона до суду 27.12.2012 року, тобто до закінчення строку на добровільне усунення боржником та іпотекодавцем порушень умов кредитного договору, визначеного законом та самою вимогою. Зазначене є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того в порушення вимог ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» позивачем не надано суду відомостей про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Положення позовних вимог в частині проведення торгів за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, вимагають призначення та проведення відповідної судової експертизи. Натомість позивачем питання про проведення експертизи для визначення початкової вартості предмета іпотеки не ставиться, що позбавляє суд можливості у разі задоволення позову дотриматися вимог ст. 591 ЦК України та ст. 215 ЦПК України.

Вирішуючи спір, суд також враховує загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність, визначені пунктом 6 статті 3 ЦК України, а також положення ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», де зазначено, що у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки може бути відмовлено, якщо допущене боржником або іпотекодавцем порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Зазначені положення закону зобов'язують суд брати до уваги співмірність вартості іпотечного майна з розміром заборгованості по кредиту.

Враховуючи обумовлену сторонами іпотечного договору вартість предмета іпотеки у розмірі 18700 доларів США (еквівалент у національній валюті станом на момент укладення договору - 94435 грн.) та зазначений у позовній заяві розмір заборгованості за кредитним договором - 25688,69 грн., суд приходить до висновку про явну не співмірність вартості іпотечного майна з розміром заборгованості по кредиту, а з урахуванням офіційного курсу національної валюти України порівняно з доларом США на момент ухвалення судового рішення - тим більш.

З урахуванням зазначених обставин суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 3, 591 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку», суд, -

Р І Ш И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд.

Головуючий: