Ухвала суду № 33618363, 19.09.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/488/13-ц Головуючий у 1-й інст. Янчук В.В.

Категорія 27 Доповідач Забродський М. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Забродського М.І.

суддів: Трояновської Г.С., Миніч Т.І.

з участю секретаря

судового засідання Капустинської Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2013 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом та просив стягнути на його користь з відповідача грошові кошти в сумі 71 248 грн. 47 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначав, що на виконання умов кредитного договору від 08 червня 2007 року за № 189 позивач відкрив відповідачу спеціальний картковий рахунок та почав здійснювати його обслуговування за дебетовою схемою.

15 жовтня 2007 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №3 до Договору-доручення про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку платіжної картки, згідно п.1 якої банк надав ОСОБА_2 відкличну відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі в сумі 51 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитної лінії в розмірі 0,01 % річних протягом 30 календарних днів, а починаючи з 31 календарного дня проценти нараховуються за ставкою 2% на місяць.

Проте свої зобов'язання за договором він не виконує в повному обсязі, заборгованість по кредитній лінії та проценти за користування кредитом не повертає, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 71 248 грн. 47 коп.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2013 року позов ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 71248 грн. 47 коп. заборгованості за кредитним договором, 712 грн. 48 коп. судового збору та 480 грн. витрат, пов'язаних з публікацією у пресі оголошення про виклик відповідача до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог частково, стягнувши з його 24 438,75 грн., а витрати по сплаті судового збору визначити пропорційно до фактичної заборгованості.

Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Зокрема невиконані зобов'язання є умовою порушення домовленості, але не тягнуть за собою продовження нарахування відсотків. Відтак суд не правильно застосував ст. 625 ЦК України

Нарахування відсотків по даній додаткові угоді позивач мав право тільки до 01 листопада 2007 року.

Крім того позивачем не доведено визнання ним боргу, а претензію від 14 грудня 2010 року з вимогою сплатити заборгованість він не отримував. Лист від 01 жовтня 2011 року ОСОБА_2 не підписував, в банк не надавав і заборгованість не визнавав.

За період з 30 листопада 2007 року по 27 лютого 2013 року ним було внесено в рахунок погашення заборгованості по тілу кредитної лінії всього 27 241,5 грн., а тому заборгованість перед банком становить лише 24 438,75 грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 08 червня 2007 року між Акціонерним Банком „Брокбізнесбанк" правонаступником якого є ПАТ „Брокбізнесбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку електронної платіжної картки VISA ELEKTRON № НОМЕР_1 і видано останньому електронну дебетну картку.

15 жовтня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку платіжної картки.

Згідно з п.1 цієї угоди банк надав відповідачу відкличну відновлювальну лінію на споживчі цілі в суми 51000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитною лінією у розмірі 0.01 відсотка річних протягом 30 календарних днів, а починаючи з 31 календарного дня проценти нараховуються за ставкою 2 відсотки на місяць.

Проте ОСОБА_2, отримавши кошти від банку, свої зобов'язань перед ним не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 71 248,47 грн., з яких 46 423,45 грн. - заборгованість за кредитом та 24 825,02 грн. - заборгованість за несплачені відсотки (а.с.9-13).

Доводи апеляційної скарги проте, що ОСОБА_2 припинив свої договірні відносини внаслідок звільнення з роботи, що передбачено додатковою угодою, а відтак відсотки за користування кредитом не повинні нараховуватися є безпідставні.

Відповідно до п.6 Додаткової угоди від 15 жовтня 2007 року у випадку звільнення власника Рахунку з організації - роботодавця, відклична кредитна лінія анулюється, а власник Рахунку повинен в безумовному порядку сплатити банку суму основного боргу за кредитною лінією та нараховані відсотки за користування нею протягом п'яти календарних днів з моменту фактичного звільнення.

01 листопада 2007 року відповідач був звільнений з посади головного бухгалтера ВАТ „Житомир-Авто"(а.с.14). Проте кредит та відсотки за користування ним протягом п'яти днів після звільнення банку не повернув. Тому відповідно до п.2.3 додаткової угоди йому нараховувалися 2 відсотки на місяць за користування кредитом.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги проте, що суд безпідставно не застосував строки звернення до суду та не відмовив у задоволенні позову з цих підстав.

Пунктом 9.1 договору про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку електронної платіжної картки VISA ELEKTRON № НОМЕР_1 передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Отже строк звернення до суду не може бути застосований, оскільки сторони договору у такий спосіб домовилися між собою, щодо терміну дії договору.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на правильність судового рішення не впливають.

Виходячи з наведеного рішення районного суду є обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209,303,304,307,311,313,314,315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 27 червня 2013 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних, і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання не законної сили.

Головуючий: Судді: