Рішення № 33585492, 16.09.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/2427/12-ц Головуючий у 1-й інст. Бондарчук В.В.

Категорія 30 Доповідач Матюшенко І. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Коломієць О.С., Галацевич О.М.

при секретарі судового

засідання Кузьмінській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача на його користь 783071 грн. шкоди, заподіяної вчиненням злочину.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2013 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема ст. ст. 132, 233 КЗпП України, просить скасувати рішення суду та постановити нове про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про наявність його вини у заподіянні шкоди Банку та не врахував, що сума заборгованості по кредитному договору між Банком та позичальником ОСОБА_3 погашена останнім за рахунок продажу заставного майна.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 21.02.2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, а між Банком та ОСОБА_4 договір поруки, який рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 02.06.2011 року визнаний недійсним. Оформлення останнього договору, відповідно до своїх функціональних обов'язків заступника керуючого з індивідуального бізнесу відділення «Бердичівське» Філії «Житомирське Регіональне Управління» ЗАТ КБ «ПриватБанк», здійснював ОСОБА_2, який не пересвідчився в особі поручителя ОСОБА_4, не проконтролював процедуру підписання договору поруки самим поручителем.

У зв'язку з невиконанням кредитного договору позичальником, який є неплатоспроможним, та неможливістю для Банку погасити заборгованість за рахунок поручителя ОСОБА_4, Банку завдано майнову шкоду у розмірі 251500 грн. 14 коп.

Згідно положень ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством, і на умовах, коли така шкода заподіяна підприємству, установі організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п. 3 ст. 134 КЗпП).

Враховуючи, що постановою Бердичівського міськрайонного суду від 15.03.2012 року (а.с.3-4) ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч. 2 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих підстав, висновок суду першої інстанції щодо наявності вини відповідача (апелянта) у завданні майнової шкоди Банку внаслідок порушення покладених на нього трудових обов'язків, є вірним, а доводи апелянта щодо відсутності його вини у завданні шкоди - безпідставними.

Разом з цим, суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги Банку на суму 783071 грн. 65 коп. та пославшись на положення ст. 1166 ЦК України, не звернув уваги на те, що спірні правовідносини регулюються трудовим законодавством, а саме Главою 1Х КЗпП України і відшкодуванню підлягає тільки пряма дійсна шкода (у даному випадку - заборгованість позичальника по тілу кредиту, а не заборгованість за відсотками, пенею та комісією). При визначенні розміру заподіяної шкоди, колегія суддів виходить з розміру заборгованості по кредиту (31465.05 доларів США) та офіційного курсу валют на день постановлення цього рішення (799.30 грн. за 100 доларів США). Таким чином, її розмір становить 251500 грн. 14 коп. У решті позовні вимоги Банку є безпідставними, а тому не підлягають до задоволення.

Безпідставними визнаються колегією суддів доводи апелянта щодо повного виконання зобов'язань позичальником, оскільки вони спростовуються поясненнями представника позивача та представленим Банком розрахунком (а.с. 37-38).

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Враховуючи, що договір поруки визнаний недійсним рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 02.06.2011 року і Банк звернувся до суду з позовом 20.04.2012 року, доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими.

За таких обставин, коли судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального права, рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 19 червня 2013 року скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 251500 (двісті п'ятдесят одну тисячу п'ятсот) грн. 14 коп. на відшкодування шкоди.

У решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2515 (дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді