Ухвала суду № 33396067, 04.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

5

Справа №344/7627/13-ц

Провадження № 22ц/779/2184/2013

Категорія 27

Головуючий у І інстанції: .Хоростіль Р.В.

Суддя-доповідач: Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Горблянського Я.Д., Девляшевського В.А.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: представника апелянта - Ребрика А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 15100 доларів США.

Оскільки ОСОБА_4 порушував графік повернення кредиту, його заборгованість станом на 22.04.2013 року становить 3910,72 долари США, що в гривневому еквіваленті становить 31258,38грн, з яких 3595,02 долари США (28734,99грн.) - кредитна заборгованість; 315,70 доларів США (2523,99грн.) заборгованість по процентах; 440,57грн. - пеня. Просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом та судові витрати.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту та застави майна у розмірі 3910,72 доларів США, що за курсом НБУ станом на 22.04.2013 року становить 31258,38 грн., 317 грн. сплаченого судового збору та 180 грн. витрат на публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача.

На дане рішення представник ПАТ «УкрСиббанк» - Фарат С.М. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк » в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що рішення не є законним та обгрунтованим, оскільки ухвалено без повного та всебічного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт також вказує, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а відповідач всупереч умов кредитного договору не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованих процентах, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Апелянт не погоджується з висновком суду про недоведеність факту, що ОСОБА_5 є солідарним боржником у зобов'язанні та що кредитний договір укладений в інтересах сім'ї.

Автомобіль, придбаний подружжям у кредит був взятий в інтересах сім'ї, оскільки використовувався і ОСОБА_5

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.04.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк»(правонаступник ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11148309000 (а.с.6-17,18-19), згідно якого останній отримав кредит розмірі 15100 доларів США, за користування яким повинен сплатити 11,38% річних з кінцевим терміном погашення 25.04.2014р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк. встановлений договором або законом.

Однак, як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості (а.с.20-29), ОСОБА_4 порушував графік погашення кредиту, внаслідок чого кредит вчасно не сплачував.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_4 станом на 22.04.2013р. становить 3910,72 долари США (31258,38грн.), з яких: 3595,02 долари США (28734,99грн.) - кредитна заборгованість; 315,70 доларів США (2523,99грн.) - заборгованість по процентам; 440,57грн. - пеня за порушення термінів повернення кредиту та процентів.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором, відповідачами суду не подано.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_5, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у випадках неподільності предмета зобов'язання.

У позовній заяві позивач покликається на те, що укладання договору про надання споживчого кредиту і заставу майна, та отримання на його підставі кредитних коштів ОСОБА_4 для використання в інтересах сім'ї створило обов'язок ОСОБА_5 нести солідарну відповідальність за неналежне виконання умов кредитного договору. Однак жодних доказів, які б це підтвердили такий факт, позивачем не подано.

Наряду з цим, місцевим судом встановлено, що в забезпечення виконання взятих ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором є застава рухомого майна - транспортного засобу марки «КІА» д.н.з. НОМЕР_1 - розділ 2 договору про надання споживчого кредиту та застави майна № 11148309000 від 26.04.2007р. (а.с.8).

В пункті 2.5 цього розділу зазначено, що предмет застави є власністю позичальника - ОСОБА_4

Пунктом 2.9 договору визначено, що наданий кредит також забезпечується всім належним ОСОБА_4 майном і коштами, на які може бути звернуто стягнення у встановленому законом порядку.

Згідно з ст. 577 ЦК України, майно, що є у спільній власності, може бути передано у заставу лише за згодою усіх співвласників.

Проте, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_5 надавала таку згоду на заставу спільного майна подружжя, в даному випадку транспортного засобу.

Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, шодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильного висновку суду першої інстанції при вирішенні спору.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового або зміни рішення.

Розглянувши справу в межах заявленого позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 17 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Я.Д. Горблянський

В.А. Девляшевський