Ухвала суду № 33267980, 03.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Дорошенко В.Г. Доповідач Папоян В.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Біляєвої О.М.,

суддів Папоян В.В., Будулуци М.С.,

при секретарі Саєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рішення Кіровського районного суду м. Донецьк від 30 травня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів у якому зазначав, що 22 вересня 2003 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «Про Кредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено рамкову угоду №мД-827/09.03, на підставі якої банк відкрив позичальнику кредитну лінію. Додатковими угодами до рамкової угоди внесено зміни, згідно з якими збільшено строк кредитної лінії терміном на 120 місяців при цьому загальна сума заборгованості не повинна перевищувати 50000 доларів США. На виконання умов рамкової угоди 13.02.2007р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір про надання траншу № 4.17252/827, на підставі якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 25 000 доларів США на строк користування 65 місяців зі сплатою 15% річних, а відповідач зобов`язався повернути наданий банком кредит та сплатити відсотки в порядку та строки, передбачені договором.

В забезпечення виконання відповідачем кредитних зобов'язань між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки та між відповідачем і ОСОБА_3 10 жовтня 2003 року укладено договір застави нерухомого майна № Д-827/09.03-Д32. За умовами якого ОСОБА_3 передав, а позивач прийняв в заставу нерухоме майно: трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язання боржником виконуються неналежним чином має місце заборгованість у загальній сумі 27 981 грн. 59 коп. у тому числі заборгованість за тілом кредиту 11 402 грн. 49 коп., відсотки 1251 грн. 86 коп., пеня 15 327 грн. 23 коп.

Позивач просив стягнути на користь банку з у солідарному порядку з божника та поручителя заборгованість за договором в розмірі 27 981 грн. 59 коп. та в рахунок погашення заборгованості, звернути стягнення на предмет застави.

Рішенням Кіровського районного суду м.Донецька від 30 травня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з боржника та поручителя на користь позивача заборгованість у розмірі 27 981 грн. 59 коп..Та у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду в частині відмови у зверненні стягнення на предмет застави скасувати та ухвалити нове. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Та зазначає, що судом не враховано вимоги чинного законодавства та умови укладеного між сторонами договору які передбачають право позивача звертати стягнення заставлене.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду в частині звернення стягнення на предмет застави скасувати та ухвалити нове.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Інші особи, які приймають участь по справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини.

Позивачем рішення суду оскаржується лише в частині відмови у зверненні стягнення на нерухоме майно та в іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі і надані сторонами докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Під час розгляду справи було встановлено, що 22 вересня 2003 року між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк», правонаступником якого є АТ «Про Кредит Банк» та ОСОБА_1 було укладено рамкову угоду №мД-827/09.03 та 13.02.2007р. між сторонами було укладено договір про надання траншу № 4.17252/827, на підставі якого банк надав позичальнику кредит у сумі 25000 доларів США грн. на строк користування 65 місяців зі сплатою 15% річних. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами кожного місяця, проте ці умови договору боржником не виконуються та має місце заборгованість у загальній сумі 27 981 грн. 59 коп. у тому числі тіло кредиту 11 402 грн. 49 коп., відсотки 1251 грн. 86 коп., пеня 15 327 грн. 23 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань боржника між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір застави нерухомого майна від 10 жовтня 2003 року № Д-827/09.03-Д32. За умовами якого ОСОБА_3 передав, а позивач прийняв в заставу нерухоме майно: трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на нерухоме майно задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст.. 575 ЦК України та Закону України «Про іпотеку» застава нерухомого майна є іпотекою та заборгованість у загальній сумі 27 981 грн. 59 коп. з яких тіло кредиту складає 11 402 грн. 49 коп. не є співмірною з вартістю переданого в іпотеку нерухомого майна.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача оскільки відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

З матеріалів справи убачається, що предметом іпотеки є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1. З п. 1.5 укладеного між сторонами договору застави нерухомого майна убачається, що згідно звіту про експертну оцінку предмету застави вартість квартири складає 71 826 грн. 98 коп. та сторони дійшли згоди, що її оціночна вартість становить 37320 грн., що значно перевищує розмір заборгованості зазначеної в позовній заяві про звернення стягнення. Тому з урахуванням обставин справи та враховуючі загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК) суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволення цих позовних вимог.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і не спростовують правильність правових висновків і підстав для скасування рішення суду немає. Тому апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, яке ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецьк від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили

Судді: