Ухвала суду № 33140194, 27.08.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22ц/778/2864/13 Головуючий у 1 інстанції: Козлова Н.Ю.

Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

Іменем України

21 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Кочеткової І.В.

Суддів Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі ПАТ «КБ «Надра») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначав, що 02.07.2008 року Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 20/2008/1294 Фпкп (далі Кредитний договір), за яким Позивач надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі у загальній сумі 19 500,00 грн., зі сплатою 3,2% на місяць, строком по 01.07.2011 року.

За договором поруки від 02.07.2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов'язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники, при цьому ОСОБА_4 повинна виконувати всі зобов'язання в тому ж порядку, який встановлений для ОСОБА_3 Кредитним договором.

Відповідно до умов Кредитного договору, викладених в п. 2.3.1, 2.3.2 ОСОБА_3 зобов'язався повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п. 2.3.1 Кредитного договору.

Станом на 18.04.2011 року ОСОБА_3 порушені пункти 2.3.1 та 2.3.2 Кредитного договору, в наслідок чого за ним наявна заборгованість по Кредитному договору в сумі 34 151,28 грн. в тому числі: непогашений кредит - 18 163,77 грн.; несплачені відсотки - 10 866,42 грн.; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов'язань - 4 761,09 грн.; несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу - 360,00 грн.

У зв'язку з виникненням заборгованості по оплаті передбачених Кредитним договором платежів Банк неодноразово повідомляв Відповідачів про факт виникнення заборгованості та її розмір, однак кредитна заборгованість Відповідачами не погашена.

З урахуванням зазначених обставин, просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за Кредитним договором в сумі 34 151,28 грн. та судові витрати в сумі 341,51 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2012 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 20/2008/1294 Фпкп від 02.07.2008 року в сумі 34 151,28 грн. та судові витрати в сумі 341,51 грн. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 341,51 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позовній вимозі про солідарне стягнення з ОСОБА_4 як поручителя заборгованості за Кредитним договором; позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором в сумі 24554,19 грн., яка складається з заборгованості за неповернутими кредитними коштами та несплаченими відсотками за договором в сумі 23 793,19 грн. та пені в сумі 761,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст.ст.1054, 1050 ч.2, 554 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору або закону.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Судом встановлено, що 02 липня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 20/2008/1294 Фпкп, за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 19 500 грн. зі сплатою 3,15% на місяць за користування кредитними коштами з кінцевим терміном повернення 01.07.2011 року.

Позичальником зобов'язання не було виконано, було порушено графік погашення кредиту, також позичальником не сплачувалися проценти за користування кредитом. Станом на 18.04.2011 року загальна сума боргу ОСОБА_3 склала 34 151,28 грн., з них: непогашений кредит - 18 163,77 грн.; несплачені відсотки - 10 866,42 грн.; несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов»язань - 4 761,09 грн.; несплачений штраф за прострочення строків мінімально необхідного платежу - 360 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_3 за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 20/2008/1294 Фпкп від 02.07.2008 року.

Згідно з п.1.1 цього договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суму кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відповідно можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Посилання в апеляційній скарзі на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, недоведеність позовних вимог безпідставні. Розмір заборгованості за кредитним договором підтверджується доданою до позовної зави довідкою-розрахунком, виданою посадовою особою Банку, який в силу ст.ст.59,64 ЦПК України являється допустимим доказом у справі. У передбаченому законом порядку вказаний письмовий доказ відповідачами не спростований і не оспорений. Вимога Банку про дострокове повернення кредитних коштів і відсотків за наданий кредит у зв'язку із порушенням позичальником умов кредитного договору узгоджується з умовами договору і відповідає частині 2 статті 1050 ЦК України.

Доводи апелянтів про те, що підстави для стягнення боргу з поручителя відсутні по причині припинення поруки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Строк виконання основного зобов'язання визначений умовами кредитного договору - 01 липня 2011 року.

Позивачем поданий позов до суду згідно поштового штампу 29.12.2011р., тобто в межах шестимісячного строку.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підстави припинення зобов'язання передбачені, зокрема, статтею 559 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання припиняється його належним виконанням. Зазначене положення міститься в п.7.4 кредитного договору та в п.5.3 договору поруки.

Так як кредитний договір ОСОБА_3 належним чином не виконав, відповідальність за його виконання відповідачі несуть у солідарному порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо не застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин п.1 ч.2 статті 258 ЦК України відносно строку позовної давності в один рік - судова колегія вважає неспроможними бо вони спростовуються положеннями ч.1 статті 259 ( п.6.3 кредитного договору) та ч.3 статті 267 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 лютого 2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: