Постанова № 33113687, 07.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р. Справа № 5015/995/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

з участю представника кредитора ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року у справі №5015/995/12

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Чорній Л.З.) постановою від 25 квітня 2013 року відмовив у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про надання можливості сплатити кошти кредиторам чи заключити мирові угоди; фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (місце реєстрації: 80700, АДРЕСА_1; місце проживання: 04214, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) визнав банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 25.01.13 р. НОМЕР_2), якого зобов'язав відповідно до ст.ст. 90-92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснити ліквідаційну процедуру та подати звіт про виконану роботу; а також подати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на постанову господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року у справі №5015/995/12, просить скасувати, справу направити на новий розгляд. Вважає, що оскаржена постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Стверджує, що не був повідомлений належним чином про відкладення розгляду справи на 25 квітня 2013 року. На думку скаржника, кандидатура арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. не визначена з дотриманням порядку, встановленого ст. 114 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство. Також суд першої інстанції неправомірно прийняв, як доказ, висновок щодо оцінки майна боржника, виконаний на замовлення арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., який на час замовлення оцінки не мав статусу учасника провадження у справі про банкрутство. Крім того, скаржник вважає, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання боржника про надання строку два місяці для проведення переговорів з кредитором, можливого погашення боргу чи підписання мирової угоди для фактичного затвердження плану санації, чим порушив права боржника на санацію та задоволення вимог кредиторів.

Арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. та публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» подали відзиви на апеляційну скаргу, твердження скаржника вважають безпідставними й такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, матеріали справи №5015/995/12, заслухав пояснення представника кредитора та вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що у березні 2012 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 1, 6, 7, 13, 47 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Господарський суд Львівської області ухвалою від 16 березня 2012 року прийняв до розгляду заяву публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" і порушив провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, наклав арешт на все майно боржника, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Отже, порушуючи провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, місцевий господарський суд керувався, серед іншого, й статтями 47, 48 закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності-громадянина), на які також посилалось кредитор у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 16 жовтня 2012 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2012 року, визначив розмір вимог ініціюючого кредитора до боржника в сумі 5 028177,85 грн., увів судову процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича зобов'язано заявника - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за власний рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство.

Постановою Вищого господарського суду від 28 лютого 2013 року скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2012 року та ухвалу господарського суду від 16 жовтня 2012 року у справі №5015/995/12, справу направлено на розгляд до господарського суду Львівської області.

Вищий господарський суд України у постанові вказав, що статтями 47, 48 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваних судових рішень), за якими порушено провадження у цій справі про банкрутство передбачено особливий (спеціальний) порядок здійснення такого провадження, який не було дотримано місцевим господарським судом у цій справі. Під час розгляду справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Матеріали справи №5015/995/12 повернено господарському суду Львівської області у березні 2013 року.

З 19 січня 2013 року набрав чинності закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011 р. відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень якого положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи те, що провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 порушене 16 березня 2012 року і на момент набрання чинності законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 4212-VI від 22.12.2011р. господарським судом не було прийнято постанови про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та відкриття ліквідаційної процедури, суд першої інстанції правильно застосував положення закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19 січня 2013 року (далі - Закон).

За визначенням ст. 1 Закону боржником є суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо слати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

За змістом ст. 37 Закону у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі. За клопотанням комітету кредиторів або інвесторів, або власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) банкрута чи з власної ініціативи господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.

Розділом VIІ Закону врегульовано особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, а ст. 84 названого Закону визначено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Серед особливостей банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець виділив відносини, пов'язані з банкрутством фізичної особи-підприємця (ст.ст. 90, 91, 92 Закону).

Статтею 90 Закону встановлено, що підставою для визнання фізичної особи-підприємця банкрутом є його нездатність задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями та/або виконати обов'язок із сплати обов'язкових платежів. Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця може бути подана в господарський суд фізичною особою-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Господарський суд Львівської області (суддя Чорній Л.З.) констатував, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Золочівською районною державною адміністрацією Львівської області 31 жовтня 2003 року; ідентифікаційний код - НОМЕР_1. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12945465, виданого державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, станом 03 лютого 2012 року місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є: 80700, АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції встановив, що боржник неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, а саме:

Рішенням господарського суду Львівської області від 22 червня 2011 року у справі №5015/1681/11 стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" 5 028 177,85 грн. заборгованості за кредитним договором №010/96-03/485 від 16 травня 2007 року (з наступними додатковими угодами до нього), 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На примусове виконання рішення господарський суд 18 липня 2011 року видав наказ. Постановою підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 29 серпня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 28396414 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 18 липня 2011 року у справі № 5015/1681/11.

Станом на дату звернення із заявою до суду та на час розгляду справи, заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у сумі 5 053 913,85 грн. не погашена, рішення господарського суду Львівської області від 22 червня 2011 року у справі №5015/1681/11 не виконано.

Вимога кредитора частково забезпечена заставою майна боржника - Договором іпотеки від 16 травня 2007 року, зареєстрованим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за №2544з, за умовами якого для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №010/96-03/485 (з наступними додатковими угодами до нього), боржник передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: нежитлове приміщення АДРЕСА_3. Визначена у договорі заставна вартість майна становить 3 786 722 грн. Відповідно до висновку з незалежної оцінки майна Оціночної компанії „ВЕГА" станом на грудень 2011 року ринкова вартість нежитлового приміщення АДРЕСА_3, становить 1705 700,00 грн.

Також в іпотеку передано земельну ділянку загальною площею 0,2344 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, вартістю 576 969,00 грн. та земельну ділянка загальною площею 0,2500 га, розташовану: АДРЕСА_5, вартістю 165 700,00 грн. Загальна вартість переданих в іпотеку земельних ділянок становить 742 669,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку про нездатність боржника задовольнити вимоги кредитора, оскільки, безспірні вимоги кредитора до боржника складають 2 605 544,85 грн., такі не забезпечені заставою майна боржника й не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Призначаючи ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича суд першої інстанції керувався положеннями ст. 114 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про те, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду.

Суд вказав, що арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. подав суду заяву та відомості про свою діяльність, а ПАТ "Райффайзен банк Аваль", як ініціюючий кредитор, підтримав кандидатуру арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Відповідно до вимог ст. 91 Закону за заявою фізичної особи-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення фізичною особою-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди. Якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк фізичною особою-підприємцем не подано доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає фізичну особу-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Слід зазначити, що суд першої інстанції належним чином повідомив сторонам про розгляд справи 25 квітня 2013 року - ухвала суду від 11 квітня 2013 року про відкладення розгляду справи на 25 квітня 2013 року відправлена сторонам 15 квітня 2013 року. Доказів протилежного суду не надано.

Також у матеріалах справи відсутні докази того, що боржник добросовісно намагається провести розрахунки з кредиторами чи укласти мирову угоду. У заяві, поданій суду 12 квітня 2013 року, боржник просить суд надати термін два місяці для проведення переговорів з кредиторами, зокрема з кредитором ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» для погашення боргу чи укладення мирових угод. Проте в заяві не названо і до заяви не додано доказів звернення боржника до кредиторів, у тому числі й до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» з відповідними пропозиціями, графіку погашення вимог кредиторів, проекту мирової угоди. З урахуванням наведеного, а також дати порушення провадження у справі про банкрутство суд першої інстанції не мав законних підстав для відкладення розгляду справи на два місяці для проведення фізичною особою-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Боржник належними і допустимими доказами не спростував висновків суду першої інстанції. Тому Львівський апеляційний господарський суд залишає без змін постанову господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року у справі №5015/995/12 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року у справі №5015/995/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Юрченко Я.О.