Постанова № 33009785, 13.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року Справа № 911/613/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В.розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", м. Біла Церква, Київська обл.на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 рокуу справі № 911/613/13-г господарського суду Київської областіза позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк", м. Київдотовариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", м. Біла Церква, Київська обл.простягнення суми

за участю представників:

позивача: Вергелес Д.Є. (дов.№121 від 31.07.2013 року);

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року по справі №911/613/13-г (судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" про відновлення строку для подання апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" на ухвалу господарського суду Київської області від 15.03.2013 р. у справі № 911/613/13-г повернуто заявнику без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року у справі №911/613/13-г, а справу направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів Господарського процесуального кодексу України.

Від публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в якому просять залишити ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року без задоволення, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні, представник відповідача, проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2013 р. у справі № 911/613/13-г зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності повернуто без розгляду.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс" подана лише 16.04.2013 року (про що свідчить штамп господарського суду Київської області на першій сторінці апеляційної скарги); в тексті апеляційної скарги містилося клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, обґрунтовуючи яке скаржник посилався на те, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо з ухвали господарського суду Київської області про відкладення розгляду справи від 19.03.2013 р. Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт отримання відповідачем ухвали від 19.03.2013 р. підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.03.2013 р., в якому вказана дата отримання ухвали - 28.03.2013 р., тому суд апеляційної інстанції відхиляючи клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, виходив з того, що клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку є необґрунтованим, тобто скаржник не довів, що строк пропущено з поважних причин, а у зв'язку з чим відсутні підстави для його відновлення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто зазначена стаття встановлює право, а не обов'язок суду поновити пропущений процесуальний строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не встановила порушень норм процесуального права під час прийняття апеляційним господарським судом ухвали про повернення апеляційної скарги.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду. (стаття 11113 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Посилання скаржника на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законної та обґрунтованої ухвали колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", м. Біла Церква, Київська обл.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс", м.Біла Церква, Київська обл. залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 року у справі № 911/613/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко