Ухвала суду № 32781822, 31.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голубова Л.Б.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року справа №805/8778/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участю представника позивача Дереки Д.В., представника відповідача Лисенкова Д.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі № 805/8778/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05 червня 2013 року № 0000941517/14533/10/15-17-3,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.06.2013 року звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 23.04.2013 року по 20.05.2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування за березень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», за результатами якої складено акт від 20.05.2013 року № 373/15-17-3-36511938.

В акті перевірки вказано на порушення позивачем п.198.2 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого завищену суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у березні 2013 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту на 17004620, 00 грн. На підставі зазначеного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.06.2013 року № 0000941517/14533/10/15-17-3 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17004620,00 грн. Позивач вважає, що податковий орган при перевірці не надав належної правової оцінки первинним документам, у зв'язку з чим просив суд визнати протиправним та скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 05 червня 2013 року № 0000941517/14533/10/15-17-3.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу і просить відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України та зазначає, що позивачем неправомірно було віднесено до податкового кредиту березня 2013 року суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) в лютому 2013 року.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, вивчивши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

19.04.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» надав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, в якій визначив від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 23797547,00 грн. (а.с. 48-51).

У додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2013 року (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) позивач відобразив операції з придбання товарів з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту з постачальниками: ПАТ «НВК «Гірничі машини» (сума податкового кредиту з ПДВ - 87420,59 гривень) та ДП «Енергоринок» (сума податкового кредиту з ПДВ - 16917199,19 гривень) (а.с.55).

У додатку 8 до декларації з ПДВ за березень 2013 року (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8) позивач також відобразив суми по податкових накладних, отриманих несвоєчасно та з порушенням діючого податкового законодавства по зазначеним вище постачальникам (а.с. 58).

При цьому, позивачем 22.04. 2013 року на адресу податкового органу було подано дві скарги на зазначених вище постачальників з копіями первинних документів та доказами оплати (а.с.180-181).

З 23.04.2013 року по 20.05.2013 року відповідачем проведено камеральну перевірку правомірності нарахування бюджетного відшкодування за березень 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг», за результатами якої 20.05.2013 року складено акт № 373/15-17-3-36511938, яким встановлено порушення позивачем п. 198.2 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у березні 2013 року, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту на 17004620,00 гривень (а.с. 183-199).

Позивачем надано заперечення до зазначеного акту перевірки за № 1248 від 27.05.2013 року (а.с.200-202).

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 05 червня 2013 року № 0000941517/14533/10/15-17-3 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 17004620,00 гривень за березень 2013 року (а.с.209).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення з наступних підстав.

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункти 201.6, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що розбіжностей щодо сум податкового кредиту, факту оплати позивачем по операціях з ПАТ «НВК «Гірничі машини» та ДП «Енергоринок» між сторонами немає. Позивачем до перевірки та до суду надано господарські договори, укладені між ним та зазначеними постачальниками, податкові накладні, акти приймання - передачі та платіжні документи на оплату отриманого вугілля та електроенергії.

З положень розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України вбачається, що податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних податкову накладну № 5 від 11 лютого 2013 року, отриману від ПАТ «НВК «Гірничі машини» позивач зареєстрував датою отримання, а саме: 01 березня 2013 року (а.с.112 зв. бік).

Податкову накладну № 216 від 28 лютого 2013 року, отриману від ДП «Енергоринок» позивач зареєстрував в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, як отриману 25 березня 2013 року (а.с. 119 зв. бік).

Абзац 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» правомірно включило до складу податкового кредиту за березень 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 23797547,00 грн. згідно податкової декларації від 19 березня 2013 року та заяви із скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що заява зі скаргою повинна була подаватися позивачем разом з декларацією за березень 2013 року, тому що господарські операції мали місце в лютому 2013 року, оскільки дане твердження суперечить положенням Податкового кодексу України, зокрема, пункту 198.2 статті 198, який пов'язує факт виникнення права на податковий кредит з отриманням податкової накладної, та пункту 198.6 статті 198, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Крім того, згідно відповіді на питання № 9 Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом Державної податкової служби України від 16 лютого 2012 року № 127 платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передує звітному, серед іншого, у разі, якщо податкові накладні, взяті на облік у звітному періоді, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило.

В таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних за періодом, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається..

Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів у справі № 805/8778/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року у справі № 805/8778/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 05 червня 2013 року № 0000941517/14533/10/15-17-3 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 5 серпня 2013 року

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді А.А. Блохін

І.В. Юрко