Постанова № 32774927, 31.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р. Справа № 5023/2705/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Лакіза В.В.

при секретарі Ткаченко Н.І.

за участю представників сторін:

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом - Тіторенко У.А. - дов. № 174/13 від 15.02.2013р.

відповідача за первісним позовом - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі" (вх. № 1994Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2013 року у справі № 5023/2705/12

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка, Печенізького району, Харківської області

про звернення стягнення на заставлене майно

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівські зорі", с. Артемівка, Печенізького району, Харківської області

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції, м. Харків

про визнання недійсним договору застави

ВСТАНОВИЛА:

14.06.2012р. позивач, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив суд звернути стягнення на заставлене майно, що належить на праві власності ТОВ "Артемівські зорі" - предмет застави за договором застави сільськогосподарської техніки №07-01-71/1-08 від 08.04.2008 року: трактор марки TM NEW HOLLAND, Т8040500-01, 2008 року випуску, заводський №Z8RW010061, двигун №46839513, державний реєстраційний номер 00242 AX, інвентарний номер 2242, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №552445, видане та зареєстроване Печенізькою ІДТН в Харківській області 04.04.2008 року; предмет застави за договором застави основних засобів №07-01-71/2-08 від 08.04.2008 року; агрегат передпосівний АП-6, 2008 року випуску, заводський номер 1224, інвентарний номер 5442, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №552442, видане та зареєстроване Печенізькою ІДТН в Харківській області 04.04.2008 року; агрегат передпосівний АП-6, 2008 року випуску, заводський номер 1226, інвентарний номер 5443, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №552443, видане та зареєстроване Печенізькою ІДТН в Харківській області 04.04.2008 року; каток зубчато-кільчатий КЗК-6.01, 2008 року випуску, інвентарний №5444, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №552444, видане та зареєстроване Печенізькою ІДТН в Харківській області 08.04.2008 року; предмет застави за договором застави сільськогосподарської техніки №12/07-01/0568 від 24.12.2009 року: трактор марки МТЗ - 82.1.26, 2007 року випуску, реєстраційний номер 06337ТН, заводський №008182, двигун № А-243-304860, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №408723, видане та зареєстроване 28.01.2008 року обласною державною інспекцією держтехнагляду сільськогосподарських машин по Печенізькому району Харківської обласної державної адміністрації; трактор марки МТЗ - 82.1.26, 2008 року випуску, реєстраційний номер 06341 ТН, заводський № 008559, двигун №А-ШЗ 311123, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №408065, видане та зареєстроване 31.01.2008 року обласною державною інспекцією держтехнагляду сільськогосподарських машин по Печенізькому району Харківської обласної державної адміністрації. Також, позивач просив за рахунок грошових коштів, виручених від реалізації заставного майна погасити заборгованість, яка виникла у позичальника за Генеральною кредитною угодою №07-01-71-08 від 08.04.2008 року: кредитним договором №010-2/07-01-0326-08 від 08.04.2008 року - 116659,52 доларів США (що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 932459,54 грн.); кредитним договором №010-2/07-01-0327-08 від 08.04.2008 року - 27928,38 доларів США (що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ складає 223231,54 грн.); кредитним договором №010/07-01/0570 від 24.12.2009 року - 360069,24 грн., всього на суму 1515760,32 грн.

Крім того, позивач просив звернути стягнення на заставлене майно, що належить на праві власності ТОВ "Артемівські зорі" - предмет застави за договором застави сільськогосподарської техніки №12/07-01/0227 від 07.05.2009 року: сівалка зернова марки WADERSTAD Rapid - A 600S, 2007 року випуску, заводський номер 2516, інвентарний номер 5053, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ № 553571, видане Печенізькою ІДТН обласної інспекції держтехнагляду Харківської обласної адміністрації 19.05.2008 року; розкидувач мінеральних добрив марки Vikon, 2008 року, заводський номер 77150-3058, інвентарний номер 5055, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №553572, видане Печенізькою ІДТН обласної інспекції держтехнагляду Харківської обласної адміністрації 19.05.2008 року. Позивач також просив за рахунок грошових коштів, виручених від реалізації заставного майна, погасити заборгованість, яка виникла у позичальника за кредитним договором №010/07-01/0226 від 07.05.2009 року в сумі 16936,48 грн. Серед іншого, позивач просив стягнути з відповідача на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" суму судового збору за подачу позовної заяви в сумі 31979,37 грн.

Відповідач, ТОВ "Артемівські зорі", в свою чергу, звернувся до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом про визнання недійсним укладеного між сторонами у справі договору застави сільськогосподарської техніки №07-01-71/1-08 від 08.04.2008 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2013 року у справі № 5023/2705/12 (суддя Бринцев О.В.) первісний позов задоволено повністю. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відповідач за первісним позовом, ТОВ "Артемівські зорі", з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача за первісним позовом.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач за первісним позовом посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, а також, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи. Зокрема, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано до спірних правовідносин ст. ст. 572, 589, 590 ЦК України, ст. ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" та не встановлено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме, відповідність угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Також, апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення було прийнято без відома та без участі у судовому розгляді відповідача за первісним позовом, що призвело до позбавлення його свого законного права вжити заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В судове засідання 25.07.2013 року представник відповідача за первісним позовом не з'явився, 23.07.2013 року від директора ТОВ "Артемівські зорі" на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю відрядити в судове засідання уповноваженого представника цього підприємства.

Судова колегія, розглянувши дане клопотання відповідача, вважає його необґрунтованим, не доведеним належними доказами та таким, що не підлягає задоволенню. До того ж, як зазначено в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Позивач за первісним позовом, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції, відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні його представник з наведеними доводами відповідача за первісним позовом не погоджується, вважає їх необґрунтованими та не доведеними матеріалами справи, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення без - змін.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач за первісним позовом не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за первісним позовом за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача за первісним позовом, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 08.04.2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого за всіма правами та обов'язками згідно до статуту є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" - позивач за первісним позовом) та ТОВ "Артемівські зорі" (відповідач за первісним позовом) укладено Генеральну кредитну угоду № 07-01-71-08, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 24.12.2009 р.

Відповідно до п. 1.1. вказаної угоди, кредитор зобов'язався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у відповідності до цієї угоди і які є її невід'ємними частинами.

Згідно з п. 1.2. даної угоди, з урахуванням додаткової угоди №1, загальний розмір позикової заборгованості позичальника за наданими у відповідності до угоди кредитами не повинен перевищувати суми 161500,00 дол. США або еквівалент цієї суми у національній валюті України.

Пункт 1.3. угоди передбачає термін дії кредитної угоди - до 08.04.2013 року.

На виконання умов вищевказаної угоди сторони у справі уклали наступні кредитні договори:

- кредитний договір № 010-2/07-01-0326-08 від 08.04.2008р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 24.12.2009р.;

- кредитний договір № 010-2/07-01-0327-08 від 08.04.2008р. з урахуванням додаткової угоди № 1 від 24.12.2009р.;

- кредитний договір № 010/07-01/0570 від 24.12.2009р.;

- кредитний договір № 010/07-01/0226 від 07.05.2009р.

Згідно з умовами вищевказаних кредитних договорів відповідачу за первісним позовом було надано кредит:

- за кредитним договором №010-2/07-01-0326-08 від 08.04.2008 року - у розмірі 129270,00 дол. США з встановленою відсотковою ставкою 14,50% річних терміном до 31.12.2012 року;

- за кредитним договором №010-2/07-01-0327-08 від 08.04.2008 року - у розмірі 22230,00 дол. США з встановленою відсотковою ставкою 14,50% річних терміном до 08.04.2013р.;

- за кредитним договором № 010/07-01/0570 від 24.12.2009 року - у розмірі 2068832,00 грн. з встановленою відсотковою ставкою 24,0% річних терміном до 31.01.2011р.;

- за кредитним договором №010/07-01/0226 від 07.05.2009 року - у розмірі 373900,00 грн. з встановленою відсотковою ставкою 27,0% річних терміном до 30.11.2010р.

Як встановлено пунктом 5.1. Генеральної угоди та підпунктом 6.1. зазначених кредитних договорів, позичальник зобов'язується використати кредитні кошти і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов кредитних договорів.

В п. 10.2. вищезазначеної угоди та в п. 10.2. кредитних договорів сторони передбачили, що за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами позичальник повинен сплатити кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на підставі виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1. ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, а у разі порушення, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як свідчать надані позивачем за первісним позовом копії платіжних доручень №3 від 25.12.2009р., № 341 від 13.05.2009р., № 345 від 15.05.2009р.; меморіальних ордерів №1 від 10.04.2008р. та №2 від 10.04.2008р. та реєстрів видачі кредитних коштів за кредитними договорами (а. с. 79-83, 93, 102, 107 том І), свої зобов'язання за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами він виконав в повному обсязі та надав відповідачу за первісним позовом кредитні кошти у відповідності до умов вказаних договорів.

Відповідач за первісним позовом, в свою чергу, не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та процентів, що підтверджується копіями реєстрів погашення кредитних коштів за кредитними договорами, реєстрів погашення відсотків за кредитними договорами (а. с. 84-85, 91-92, 94-95, 100-101, 103, 108, 112 том І) та платіжних документів (т. ІІ), які були надані позивачем.

Загальна сума заборгованості за Генеральною угодою та кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції та ТОВ "Артемівські зорі", станом на 06.12.2012р. склала 377005,72 грн. та 144587,90 дол. США, що в перерахунку на національну валюту за курсом НБУ на 06.12.2012р. становить 1155691,08 грн., всього на суму 1532696,80 грн.

В забезпечення виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, укладеними між позивачем та відповідачем, сторони уклали наступні договори застави:

- договір застави сільськогосподарської техніки № 07-01-71/1-08 від 08.04.2008р.,

- договір застави основних засобів № 07-01-71/2-08 від 08.04.2008 р.,

- договір застави сільськогосподарської техніки № 12/07-01/0568 (наступна застава) від 24.12.2009р.,

- договір застави основних засобів № 12/07-01/0227 від 07.05.2009 р.

У відповідності до умов вищевказаних договорів застави сільськогосподарської техніки та договорів застави основних засобів заставодержатель (позивач за первісним позовом) має право у випадку невиконання заставодавцем (відповідач за первісним позовом) своїх зобов'язань за Генеральною угодою та кредитними договорами отримати задоволення за рахунок заставленого майна (предмету застави).

У відповідності до п.п. 1.2. договорів застави сільськогосподарської техніки та основних засобів, в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.п. 1.1. цих договорів, заставодавець на умовах, передбачених цими договорами, передає у заставу належні йому на праві власності перелічені в цих договорах та в рішенні суду першої інстанції трактори; агрегати передпосівні; каток зубчато-кільчатий; сівалка зернова; розкидувач мінеральних добрив.

Згідно з п. 3.2.3. договору застави сільськогосподарської техніки №07-01-71/1-08 від 08.04.2008р., п. 2.3. договору застави основних засобів №07-01-71/2-08 від 08.04.2008р., п. 3.2.3 договору застави сільськогосподарської техніки №12/07-01/0568 (наступна застава) від 24.12.2009р. та п. 2.3. договору застави основних засобів №12/07-01-0227 від 07.05.2009р., у разі порушення заставодавцем умов договору застави та/або умов угоди та/або кредитного договору та/або кредитних договорів заставодержатель має право достроково стягнути суму заборгованості. Якщо заставодавець не виконає вимогу про дострокове повернення боргу, заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2010р. позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача за первісним позовом повідомлення (вимогу) про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання № 08-04-14/333, в якому зазначив про необхідність погасити наявну заборгованість та повідомив, що у разі невиконання порушеного зобов'язання, буде звернено стягнення на предмет застави.

Судом першої інстанції було зроблено правомірний висновок, що матеріалами справи підтверджується порушення прав позивача за первісним позовом, яке полягає у невиконанні відповідачем за первісним позовом, який є боржником за кредитними договорами та заставодавцем одночасно, зобов'язань по сплаті кредиту та відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами, та сплаті пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за укладеними між сторонами у справі кредитними договорами. Також, в матеріалах справи наявний протокол про наміри з погашення заборгованості за кредитними договорами від 12.07.2012р., в якому відповідач за первісним позовом визнав наявність заборгованості перед позивачем за первісним позовом (а.с. 41-42 том ІІІ).

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 09.01.2013р. провадження у справі № 5023/2705/12 було зупинено до розгляду господарським судом Харківської області справ №№ 5023/5790/12, 5023/5844/12 про визнання недійсними кредитних договорів №010-2/07/01-0326-08 від 08.04.2008р. та № 010-2/07/01-0327-08 від 08.04.2008р. відповідно. Рішеннями господарського суду Харківської області від 28.01.2013р. у вказаних справах про визнання кредитних договорів недійсними в задоволенні позовних вимог ТОВ "Артемівські зорі" було відмовлено. Рішення набрали законної сили.

В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом безпідставно посилається на те, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення по справі № 5023/2705/12 вищевказані справи №№ 5023/5790/12, 5023/5844/12 розглядаються судами апеляційної та касаційної інстанцій, оскільки доказів цього суду не надав.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно було зроблено висновок про те, що матеріалами справи підтверджуються вимоги позивача за первісним позовом та не спростовані відповідачем за первісним позовом, а тому суд першої інстанції правильно вважав вимоги позивача за первісним позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами, укладеними між сторонами, з урахуванням пені, склали 377005,72 грн. та 144587,90 дол. США, що в перерахунку на національну валюту за курсом Національного Банку України на 06.12.2012 року становить 1155691,08 грн., всього на суму 1532696,80 грн., законними та обґрунтованими.

Також, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача за первісним позовом про звернення стягнення на предмет застави за договорами застави сільськогосподарської техніки та основних засобів для погашення наявної заборгованості за кредитними договорами.

Так, згідно з ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор має право у разі невиконання, забезпеченого заставою, одержати грошові кошти за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлене законом.

Частина 2 статті 589 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, настання терміну виконання забезпеченого заставою, воно не буде виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 590 ЦК України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано сторонами, що термін виконання забезпеченого заставою настав, тому, позивач за первісним позовом набув право звернення стягнення на предмет застави за договором застави сільськогосподарської техніки № 07-01-71/1-08 від 08.04.2008р., за договором застави основних засобів №07-01-71/2-08 від 08.04.2008р., за договором застави сільськогосподарської техніки №12/07-01/0568 від 24.12.2009р. та за договором застави сільськогосподарської техніки №12/07-01/0227 від 07.05.2009р.

Щодо вимог зустрічного позову ТОВ "Артемівські зорі" про визнання недійсним договору застави сільськогосподарської техніки № 07-01-71/1-08 від 08.04.2008р., укладеного між ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райфайзен Банк Аваль" та ТОВ "Артемівські зорі", судова колегія зазначає наступне.

правильного вирішення спору.

Як свідчать матеріали справи, 08.04.2008 року між ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" (правонаступник ПАТ "Райфайзен Банк Аваль") та ТОВ "Артемівські зорі" було укладено договір застави сільськогосподарської техніки №07-01/1-08, відповідно до умов якого, цей договір забезпечує вимоги заставодержателя (Банку), що виникають із умов Генеральної кредитної угоди № 07-01-71-08 від 08.04.2008р. та будь-яких кредитних договорів, укладених у відповідності до угоди.

У відповідності до п. 1.2. вищевказаного договору застави, в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних в п.1.1. відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) передав в заставу належну йому на праві власності сільськогосподарську техніку, а саме, трактор марки TM NEW HOLLAND Т8040500-01, 2008 року випуску, заводський №Z8RW010061, двигун №46839513, державний реєстраційний номер 00242 AX, інвентарний номер 2242, свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №552445, видане та зареєстроване Печенізькою ІДТН в Харківській області 04.04.2008 року.

Як вважає позивач за зустрічним позовом, при укладанні оскарженого договору у директора ТОВ "Артемівські зорі" не було достатнього об'єму повноважень для підписання договору застави, а також вважає, що зміст договору суперечить положенням ст. 584 ЦК України, тому, просить його визнати недійсним.

Відповідно до статті 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Стаття 215 ЦК України містить підстави для визнання правочину недійсним, зокрема, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, проте у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як свідчать матеріали справи, з боку ТОВ "Артемівські зорі" спірний договір був підписаний директором товариства Хрусіним І.В. та скріплений печаткою товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 4. ст. 145 ЦК України, визначений перелік питань, що належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, а також зазначено статутом товариства і законом, до загальних зборів може бути віднесене інше вирішення питань.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Рішенням загальних зборів учасників товариства позивача за зустрічним позовом, яке оформлене протоколом № 17 від 29.02.2008 року, учасниками товариства було прийнято одноголосне рішення про укладення Генеральної кредитної угоди із ХОД АТ "Райффайзен Банк Аваль", в тому числі і про відкриття невідновлюваної кредитної лінії в сумі 129270,00 дол. США на придбання сільськогосподарської техніки, передання в заставу трактор ТМ NEW HOLAND, який буде придбаний за кредитні кошти, для чого надано повноваження директору товариства Хрусну І.В., підписати від імені товариства усі договори, у тому числі застави.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що Хрусін І.В. мав всі повноваження на підписання спірного договору застави.

Крім того, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги у відповідності до положень ст. 35 ГПК України рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2013р. у справі № 5023/5790/12 за позовом ТОВ "Артемівські золі" до АТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним кредитного договору № 010-2/070/01-0326-08 від 08.04.2008р., яким було відмовлено в задоволенні позову та встановлено, що директор ТОВ "Артемівські зорі" Хрусін І.В. уповноважений на підписання цього кредитного договору.

Щодо посилань позивача за зустрічним позовом на невідповідність договору застави положенням ст. 584 ЦК України, а саме, те, що договір не містить обов'язкових умов договору щодо розміру та строку виконання зобов'язання забезпеченого заставою, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки зміст, розмір і порядок виконання зобов'язань, забезпечених цим договором, повністю відповідає змісту, розміру і порядку виконання зобов'язань, передбачених угодою та/або кредитним договором, та/або кредитними договорами (п. 1.1. договору).

Більш того, розділом 1 Генеральної кредитної угоди № 07-01-08 від 08.04.2008р. сторони погодили, що позичальник має право отримати кредитні кошти на загальну суму 161500,00 дол. США, в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у відповідності до угоди, з кінцевим строком до 08.04.2013 року. Отже, угода встановлює загальну суму, яку позичальник може отримати у позику та кінцевий строк дії кредитної угоди.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема, така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що вимоги позивача за зустрічним позовом є недоведеними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі позивач за зустрічним позовом не навів жодних підстав для скасування оскарженого рішення, а його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що оскаржуване рішення було прийнято без його відома та без участі у судовому розгляді його представника, що призвело до позбавлення його законного права вжити заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, є необґрунтованими.

Так, як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання суду першої інстанції 10.06.2013р. відповідач за первісним позовом не з'явився та про причини неявки суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 009945, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 110 том ІV).

В судовому засіданні суду першої інстанції 10.06.2013р. було оголошено перерву в розгляді справи до 13.06.2013р. Проте, в судове засідання 13.06.2013р. представник відповідача за первісним позовом також не прибув та про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідач за первісним позовом повинен був опікуватись своєю долею у справі для того, щоб використати своє процесуальне право на прийняття участі в судових засіданнях та захист своїх прав та інтересів, а суд діяв в межах повноважень, наданих йому Господарським процесуальним кодексом України, а також, в межах строків на перерву в розгляді справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не порушив норми процесуального права. Тим більш, що справа слухається вже більше 1 року, що свідчить про затягування судового процесу саме відповідачем за первісним позовом.

Отже, з урахуванням положень ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції у повній мірі досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка та на підставі цього обґрунтовано задоволено вимоги первісного позову та правомірно відмовлено в задоволенні зустрічних позовних вимог, а відтак, апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Артемівські зорі", с. Артемівка Печенізького району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2013р. у справі № 5023/2705/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.07.2013 р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.