Ухвала суду № 32586628, 06.06.2012, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

№ 0417/8422/2012

№ 2/0417/5026/2012

УХВАЛА

06 червня 2012 року суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПАТ «Акцент-Банк» про стягнення заборгованості.

Одночасно із позовною заявою 06 червня 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало заяву про забезпечення названого позову шляхом накладення в межах 201029,17 доларів США та 24220,00 грн. арешту на все рухоме та нерухоме майно (включаючи грошові кошти), в тому числі, але не виключно, автомобіль Opel astra 2007 року випуску, держномер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_1, а також направлення до відповідної філії ДП «Інфрмаційний центр» Міністерства юстиції України заяви про реєстрацію обтяжень на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1, обґрунтовуючи таку необхідність свідомим ухиленням вказаних відповідачів від виконання кредитних зобов'язань на вимогу банку про погашення боргу, що у разі невжиття забезпечувальних заходів утруднить чи унеможливить виконання майбутнього рішення.

Розглянувши заяву та дослідивши надані докази, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається у спосіб, визначений ЦПК та про який клопочуть такі особи на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ризик чого має бути підтвердженим достатніми фактичними даними.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Разом з тим, у своїй заяві позивач наводить не фактичні данні щодо дій відповідача з умисного зменшення свого майна, на яке може бути звернене стягнення, а лише на гіпотетичну можливість наміру відповідача уникнути виконання рішення суду щодо стягнення.

З позовної заяви, заяви про забезпечення та доданих до неї документів вбачається, що повернення коштів за укладеним між сторонами кредитним договором від 15 лютого 2008 року, в тому числі і в разі порушення зобов'язань, забезпечене іпотекою за договорами №Е03-08/1 від 15 лютого 2008 року, № Е03-08/2 від 15 лютого 2008 року, з відповідним накладенням заборони відчуження об'єктів іпотеки, та залогом майна і залогом товару в обігу за договорами №Е03-08 від 15 лютого 2008 року. Докази про належність відповідачам на праві приватної власності автомобіля Opel astra 2007 року випуску, (держномер НОМЕР_1) відсутні, а так само не наведено доказів на підтвердження необхідності застосування такого способу забезпечення як арешт автомобіля, який полягає за своєю суттю, з урахуванням положень ст.57 Закону України «Про виконавче провадження», у вилученні із користування. Крім зазначеного, не наведено жодних даних про обсяг і склад рухомого та нерухомого майна відповідачів та можливість звернення стягнення на нього в рахунок погашення вимог позивача за пред'явленим у цій справі позовом, як відсутні і будь-які дані про відкриті відповідачами в установах банків рахунки чи в інших кредитно-фінансових установах рахунки для здійснення переказів коштів, крім рахунків, відкритих для отримання заробітної плати, пенсій чи інших платежів, які не можуть бути об'єктом арешту згідно з ч. 4 ст. 152 ЦПК України.

За таких обставин, позивач не довів перед судом наявність підстав для забезпечення позову у спосіб, про який він клопотав та вжиття заходів забезпечення позову взагалі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Копію ухвали направити публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у забезпеченні позову подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Колесніченко