Рішення № 32577330, 15.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/11225-2012 15.07.13 р.

За позовомПриватного підприємства «НІК» доПублічного акціонерного товариства «Універсал Банк» простягнення 369 970,41 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Маловічко Г.А.від відповідача:Колток О.І., Василевський О.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «НІК» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення 369 970,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно договору про відступлення права вимоги від 06.10.2011 р. набув право вимоги від відповідача виконання зобов'язань за договором оренди від 19.03.2008 р., зокрема сплати неустойки у розмірі 287 726,01 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту орендованих приміщень у розмірі 82 244,40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.09.2012 р. розгляд справи відкладено до 24.09.2012 р. у зв'язку із неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 24.09.2012 р. оголошувалась перерва до 08.10.2012 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 08.10.2013 р. у справі № 5011-48/11225-2013 призначено будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 24.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладено до 17.01.2013 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 17.01.2013 р. призначено у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

26.06.2013 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта №2228/13-42 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складений 30.05.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2013 р. провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 15.07.2013 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення по суті спору.

В судове засідання, призначене на 15.07.2013 р., представники відповідача з'явились, проти задоволення позовних вимог заперечували.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2008 р. між Фізичною особою-підприємцем Литовченко Оксаною Сергіївною (надалі - «орендодавець») та Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», найменування якого було змінено на Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі - «орендар») укладено договір оренди, посвідчений 19.03.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1953 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на весь строк оренди, що зазначений у п. 2.1 Договору, нежилі приміщення (приміщення першого поверху № 59-68, 70-76 в літ. А-5), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 152, загальною площею 169,3 кв. м.

Пунктом 2.2 Договору оренди визначено, що орендодавець передає приміщення орендарю за актом приймання-передачі не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання сторонами цього Договору.

Згідно з п.п. 5.1.1 Договору орендодавець зобов'язаний надати приміщення орендареві не пізніше дати початку оренди в стані, що задовольняє орендаря.

19.03.2008 р. за актом приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв нежилі приміщення, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 152, загальною площею 169,3 кв. м. В акті зауважень щодо технічного стану приміщень не відображено.

12.02.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем Литовченко Оксаною Сергіївною та Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк» було укладено угоду про внесення змін до договору оренди, посвідчену 12.02.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. та зареєстровану в реєстрі за № 568.

У відповідності до п. 1.1 даної угоди сторони дійшли згоди п. 1.1 Договору викласти в новій редакції, згідно якої орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на весь строк оренди, що зазначений у п. 2.1 Договору, нежилі приміщення (приміщення першого поверху № 59-68, 70-76, 761 в літ. А-5), які розташовані за адресою : м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 152, загальною площею 214,0 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 Договору починаючи з дати початку, орендар сплачує орендну плату за приміщення. Орендна плата включає плату за землю (земельний податок), а також усі податки та збори будь-якого характеру.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за період з дати початку до закінчення 2 місяців з цієї дати буде становити суму в гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 3 489,06 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, визначеним Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Згідно з п. 3.3 Договору (в редакції угоди від 12.02.2009 р.) починаючи з 3 місяця з дати початку щомісячна орендна плата буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентною 6 978,12 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, визначеним Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем. Починаючи з 01.01.2010 р. щомісячна орендна плата буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентною 8 820,54 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, визначеним Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

Відповідно до п. 3.4 Договору (в редакції угоди від 12.02.2009 р.) сторони домовились, що зазначений вище у пункті 3.3 розмір орендної плати у Євро є фіксованим та не змінюється протягом перших 3 (трьох) років строку оренди. Щомісячна орендна плата на 4 (четвертий) рік строку оренди буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентною 9 702,59 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, визначеним Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.

06.10.2011 р. між Фізичною особою-підприємцем Литовченко Оксаною Сергіївною (первісний кредитор) та Приватним підприємством «НІК» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, посвідчений 06.10.2011 р. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №2589 (надалі - «Договір відступлення»).

Згідно з п. 1.1 Договору відступлення первісний кредитор передає новому кредиторові належне первісному кредитору право вимоги у відповідності до договору оренди від 19.03.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П., за реєстровим № 1953, та угоди про внесення змін до договору оренди, посвідченої тим же приватним нотаріусом 12.02.2009 р. за реєстровим № 568, (надалі - основний договір), укладеного між первісним кредитором і Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», надалі - боржник, а новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов'язань, які належать первісному кредитору за основним договором.

За змістом п. 1.2 Договору відступлення у відповідності з даним договором новий кредитор займає місце первісного кредитора відносно права вимоги виконання боржником зобов'язань, що виникли згідно основного договору, в тому числі, але не виключно: вимоги щодо сплати заборгованості по орендній платі за користування нежитловими приміщеннями (приміщення першого поверху №59-68,70-76, 761 в літ. А-5), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 152, загальною площею 214,0 кв. м згідно із технічною документацією, виготовленою Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 28.02.2008 р., визначене у п. 1.1 основного договору; вимоги щодо сплати штрафних санкцій за невиконання боржником зобов'язань по основному договору, що передбачені договором та чинним законодавством; вимоги щодо повернення боржником орендованого майна; вимоги щодо відшкодування витрат на комунальні послуги відповідно до п. 3.1 основного договору; вимоги щодо виконання інших зобов'язань боржника перед первісним кредитором відповідно до умов основного договору.

Положеннями п. 6.1.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний після закінчення строку дії договору або у разі його дострокового розірвання повернути орендодавцю приміщення в належному стані не гіршому ніж на дату отримання їх від орендодавця з урахуванням нормального зносу.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням, на думку позивача, відповідачем зобов'язання по поверненню орендованих за Договором приміщень, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача сплатити неустойку за прострочення виконання зобов'язання по поверненню спірних приміщень в розмірі 287 726,01 грн., нараховану за період з 01.03.2012 р. по 12.04.2012 р., а також, вказує на наявність підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків у розмірі 82 244,40 грн., завданих позивачу у зв'язку із погіршенням технічного стану орендованих приміщень.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується факт передачі позивачем в оренду відповідачу приміщення у відповідності до умов Договору.

За змістом ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Питання щодо дострокового припинення дії Договору оренди було предметом розгляду у справі № 32/5009/6649/11 господарського суду Запорізької області за позовом Приватного підприємства «НІК» до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 р. у справі №32/5009/6649/11 задоволено позовні вимоги позивача та зобов'язано відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення майна позивачу за актом прийому-передачі нежилих приміщень (приміщення першого поверху № 59-68, 70-761 в літ. А-5), які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, 152. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. вказане рішення залишено без змін.

Як встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2012р. у справі № 32/5009/6649/11, Договір було припинено з 09.03.2011 р. у зв'язку з його розірванням.

За змістом ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З огляду на те, що спір у справі № 5011-48/11225-2012 виник між тими ж сторонами, що й у справі № 32/5009/6649/11, встановлені рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. обставини повторного доведення не потребують.

Згідно із ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що після закінчення або дострокового припинення строку оренди орендар повертає орендодавцеві приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди. Орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного не внаслідок нормального зносу.

Згідно з п. 6.1.4 Договору орендар зобов'язаний після закінчення строку дії договору або у разі його дострокового розірвання повернути орендодавцю приміщення в належному стані не гіршому ніж на дату отримання їх від орендодавця з урахуванням нормального зносу.

Як встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2012 р. у справі № 5011-3/3394-2012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2012 р. та в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення, орендар зобов'язаний був повернути приміщення за актом приймання-передачі у строк до 13.03.2011 р.

Однак, в порушення умов Договору та ст. 785 Цивільного кодексу України відповідач після припинення дії договору своєчасно в належному стані не повернув приміщення. Спірні приміщення були повернуті позивачу за актом приймання-передачі лише 12.04.2012 р. за наслідками проведення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження ВП № 32132172, у зв'язку з чим рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2012 р. у справі № 5011-3/3394-2012 з відповідача на користь позивача було стягнуто неустойку за період з 13.03.2011 р. по 29.02.2012 р.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з повернення орендованого приміщення, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 287 726,01 грн., нарахованої за період з 01.03.2012 р. по 12.04.2012 р., є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому задовольняються судом.

Доводи відповідача стосовно того, що неустойка має нараховуватись починаючи з дати розірвання договору та протягом шести місяців, судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Законодавством, що регулює орендні правовідносини (стаття 785 Цивільного кодексу країни), встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі № 30/190.

Посилання відповідача на те, що з розірванням договору зобов'язання сторін припинились та при розрахунку неустойки слід було застосовувати розмір орендної плати в сумі 8 820,54 Євро не приймаються судом до уваги, оскільки умовами п. 2.3. договору оренди визначено, що нарахування орендної плати та інших платежів припиняється з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення.

Твердження відповідача про необхідність реєстрації права вимоги позивача до відповідача в органах БТІ судом відхиляються, оскільки стаття 182 Цивільного кодексу України та Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно до спірних правовідносин не застосовуються.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 82 244,40 грн., у зв'язку із пошкодженням останнім спірного приміщення, суд відзначає наступне.

В силу приписів ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та враховуючи положення п.6.1.4 Договору на орендаря покладається обов'язок щодо повернення орендованого приміщення в у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до ст. 772 Цивільного кодексу України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 р. у справі №32/5009/6649/11 встановлено, що акти приймання-передачі приміщення не були підписані в редакції запропонованій відповідачем, оскільки приміщення знаходиться у незадовільному стані та набагато гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, що і було зазначено в цих актах.

В підписаному представниками сторін акті приймання-передачі (повернення) приміщення від 12.04.2012 р. зафіксовані зауваження до технічного стану приміщень, а саме: на момент передачі приміщень приміщення знаходяться у незадовільному технічному стані та непридатні для подальшої експлуатації за призначенням, орендар здійснив демонтаж встановлених систем вентиляції, кондиціонування, охоронної та пожежної сигналізації, частковий демонтаж системи водовідведення тощо.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

З метою проведення відновлювального ремонту приміщення позивачем було укладено з Фізичною особою-підприємцем Гуленко Ігорем Сергійовичем договір підряду на проведення відновлювального ремонту від 25.04.2012 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було здійснено оплату вартості виконаних робіт у розмірі 82 244,40 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 47 від 04.06.2012 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач, зокрема, вказує, що вартість виконаних робіт, зазначена у кошторисах до договору, не відповідає реальній вартості виконаних робіт та є завищеною.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2228/13-42 від 30.05.2013 р., складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, вказано, що вартість ремонтних робіт, необхідних для відновлення орендованого відповідачем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 152, загальною площею 214 кв. м, з урахуванням зауважень до технічного стану такого приміщення, викладених в акті приймання-передачі (повернення) від 12.04.2012 р., в діючих цінах на момент проведення дослідження складає 82 777,00 грн., в тому числі ПДВ 13 796,00 грн.

В свою чергу, відповідачем належних та допустимих доказів на спростування факту погіршення технічного стану приміщення та завищення вартості проведених робіт по відновленню орендованого приміщення не надано.

З огляду на те, що судом встановлено факт погіршення технічного стану орендованого приміщення внаслідок порушення відповідачем умов Договору, а також розмір та власне факт понесення позивачем витрат на відновлення належного стану приміщення, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 82 244,40 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, позов Приватного підприємства «НІК» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (в тому числі витрати на проведення експертизи) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «НІК» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул. Автозаводська, 54/19, ідентифікаційний код 21133352) на користь Приватного підприємства «НІК» (69093, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 15, ідентифікаційний код 32040369) неустойку у розмірі 287 726 (двісті вісімдесят сім тисяч сімсот двадцять шість) грн. 01 коп., збитки у розмірі 82 244 (вісімдесят дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 40 коп., судовий збір у розмірі 7 399 (сім тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 40 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 3 292 (три тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 80 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 22.07.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко