Постанова № 32454337, 17.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року Справа № 5023/463/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенко М.І.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від стягувачане з'явився;від боржникаШипілов А.Ю.;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 рокуу справі № 5023/463/12 Господарського суду Харківської областіза заявоюФермерського господарства "Альянс"провідстрочку виконання судового рішенняза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"доФермерського господарства "Альянс"простягнення 1236391,89 грнВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року у справі 5023/463/12 стягнуто з Фермерського господарства "Альянс" (надалі - ФГ "Альянс", боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (надалі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", стягувач) суму заборгованості за кредитним договором № 010-2/07-01-0532-08 від 24.06.2008 року в розмірі 1000000,00 грн. Задоволено клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення суду. Розстрочено виконання рішення суду строком на три місяці рівними частинами: 30 вересня 2012 року - 333333,34 грн; 31 жовтня 2012 року - 333333,33 грн; 30 листопада 2012 року - 333333,33 грн В частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 010-2/07-01-0532-08 від 24.06.2008 року в розмірі 236392,00 грн. - провадження у справі припинено.

05.04.2013 року ФГ "Альянс" звернувся до господарського суду першої інстанції з заявою, в якій просив суд, на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року у справі № 5023/463/12 до 15.12.2013 року. Заява мотивована неможливістю виконати судове рішення у справі, оскільки врожай сільськогосподарських культур в 2012 році, за рахунок якого можливо погасити заборгованість перед стягувачем, був в два рази менше від запланованого, що підтверджується довідками Управління агропромислового розвитку Зміївської районної державної адміністрації.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року (суддя Буракова А.М.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року (судді : Хачатрян В.С., Білоусова Я.О. Кравець Т.В.), заяву ФГ "Альянс" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року у справі № 5023/463/12 задоволено. Відстрочено виконання судового рішення до 15.12.2013 року.

В касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ФГ "Альянс" про відстрочку виконання рішення місцевого господарського суду

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника боржника, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суду України дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2010 року N 9 роз'яснив, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, норма ст. 121 ГПК України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Постановляючи ухвалу від 15.04.2013 року про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року у справі № 5023/463/12 до 15.12.2013 року, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, визнав винятковими, та такими що дають право на відстрочку виконання рішення суду обставини, які свідчать про зменшення врожаю у ФГ "Альняс" в 2012 році в два рази від запланованого врожаю, за рахунок якого можливо було б погасити заборгованість перед стягувачем, що підтверджено довідкою Управління агропромислового розвитку Зміївської районної державної адміністрації від 04.04.2013 року № 01/18-189, відповідно до якої середня врожайність по Зміївському району Харківської області кукурудзи та зерна складає 27,3 ц/га, одночасно із цим у ФГ "Альянс" середня врожайність кукурудзи та зерна лише 14 ц/га. Суди зауважили, що інших доходів, аніж від вирощування сільськогосподарських культур, ФГ "Альянс" не має, а тому примусове стягнення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості у даній справі може призвести до зупинення діяльності підприємства, неможливості здійснювати ним подальшу господарську діяльність та до його банкрутства.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для відстрочки виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року у справі № 5023/463/12 не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Так, постановляючи ухвалу про надання відстрочки виконання рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, не врахував той факт, що згідно довідки Управління агропромислового розвитку Зміївської районної державної адміністрації від 04.04.2013 року № 01/18-189 середня врожайність кукурудзи та зерна дійсно є меншою, аніж середня врожайність цих культур по Зміївському району Харківської області. Разом з тим, згідно з цієї ж довідки середня врожайність інших культур (озимої пшениці та гречихи) є значно вищою, ніж середня врожайність цих культур по Зміївському району Харківської області.

Крім того, зазначаючи про зменшення в 2012 році врожаю у ФГ "Альянс" в два рази від запланованого врожаю, за рахунок якого можливо погасити заборгованість перед стягувачем, суди не зазначили докази, які б підтверджували обставини щодо кількості запланованого вражою у 2012 році у ФГ "Альянс". Довідка Управління агропромислового розвитку Зміївської районної державної адміністрації від 04.04.2013 року № 01/18-189, на яку посилаються суди та боржник, підтверджує лише середню врожайність по Зміївському району Харківської області та ФГ "Альянс" у 2012 році.

Вказані обставини свідчать про те, що докази у справі досліджувались судами опосередковано, однобічно і лише на користь боржника у справі, заяву якого задоволено, що є порушенням вимог ст. 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та ст. 43 ГПК України, яка визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, і ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Місцевий господарський суд, приймаючи ухвалу про відстрочку виконання рішення господарського суду, не з'ясував обставини щодо наявності у боржника коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, та не врахував негативні наслідки для ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в його господарсько-фінансовій діяльності повторним відстроченням виконання судового рішення після надання розстрочки виконання рішення, яке не виконувалось боржником, а взяв до уваги тільки негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК України, якою передбачено можливість відстрочки виконання рішення лише у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Харківський апеляційний господарський суд, переглядаючи ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року у справі № 5023/463/12 в апеляційному порядку, допустив ті ж самі порушення і помилково залишив без змін незаконну ухвалу суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постановлені у справі судові рішення за результатами розгляду заяви про відстрочку виконання рішення слід скасувати, як такі, що прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм ст. ст. 42, 43, 121 ГПК України. З огляду на те, що обставини справи не потребують додаткового дослідження і наявні у матеріалах справи докази не підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк, суд касаційної інстанції вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року у справі № 5023/463/12.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір, сплачений ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за подання апеляційної та касаційної скарг, підлягає відшкодуванню за рахунок ФГ "Альянс".

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної Дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року у справі № 5023/463/12 скасувати.

Відмовити Фермерському господарству "Альянс" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року у справі № 5023/463/12.

Стягнути з Фермерського господарства "Альянс" (63401 Харківська область, Зміївський район, м. Зміїв, вул. Харківська, буд. 86-а, код ЄДРПОУ 31374476) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011 м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЕДРПОУ 14305909) в особі Харківської обласної Дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (61166 м. Харків, вул. Новгородська, 11, код. ЕДРПОУ 23321095) 1147,00 грн. у рахунок відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

Доручити Господарському суду Харківської області видати наказ на виконання цієї постанови.

Головуючий суддя Остапенко М.І.Суддя Кондратова І.Д.Суддя Стратієнко Л.В.