Рішення № 32361257, 20.06.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

апеляційне провадження Головуючий у І інстанції - Гребенюк В.В.

№ 22-ц/796/6789/2013 року Головуючий у ІІ інстанції - Білич І.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Рубан С.М., Рейнарт І.М.

при секретарі: Іванову Ф.О.

за участю: представника позивача Сироватської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - Їжаковського Олега Валерійовича на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, 15 липня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір № 14.34/08-КД, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 204 000 доларів США строком до 15 лютого 2028 року із розрахунку 15 % річних щомісячно. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань, відповідач допустив заборгованість, що станом на 12 лютого 2011 року становила 398 516 доларів США 42 центи. Виходячи з того, що відповідач у добровільному порядку відмовляється повернути кредитні кошти, просили суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» було задоволено частково.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду представник позивача подав апеляційну скаргу, де ставив питання про скасування рішення суду в частині відмови в стягненні пені у розмірі 13 153,10 доларів США та ухвалення нового, про задоволення вимог ПАТ «ВТБ Банк» в повному обсязі. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

Представник апелянта у судовому засіданні підтримала подану апеляційну скаргу, просила суд її задовольнити.

Відповідач будучи повідомленим про розгляд справи в порядку ч. 2 ст. 76 ЦПК України у судове засідання не з'явився, поважність причин своєї неявки суду не повідомив.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача в силу вимог ст. 305 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом при розгляді справи було встановлено, що 15 липня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 204 000 доларів США строком до 15 липня 2028 року зі сплатою 15 % річних щомісячно.

Відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути позивачу зазначені кредитні кошти у строки, передбачені договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов'язання, визначені договором.

Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі та строк.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, утворилась заборгованість про яку позивач повідомив шляхом направлення відповідачу листа - вимоги за № 3089/1-08-2 про дострокове погашення кредиту.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що стягнення пені за правилами ст.258 ЦК України, можливе лише за період, що не перевищує один рік. Тому, з відповідача підлягає стягненню пеня, нарахована позивачем у межах однорічного строку, розмір якої відповідно до наданих розрахунків за період з 19 січня 2012 року по 12 лютого 2013 року за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків становить 45 337,04 доларів США, що еквівалентно до гривні за курсом НБУ на 12 лютого 2012 року 362 378,96 гривень.

За таких обставин, на думку суду, з відповідача підлягала стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 385 363,32 долари США, що еквівалентно до гривні складає 3 080 209,01 гривень з них: поточна заборгованість за кредитом - 196 247,42 доларів США, що еквівалентно до 1 568 605,63 гривень, прострочена заборгованість за кредитом - 6 946,96 доларів США, що еквівалентно до гривні складає 55 527,05 гривень, пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 19 січня 2012 року по 12 лютого 2013 року - 2 268,54 доларів США, що еквівалентно до гривні за курсом НБУ на 12 лютого 2012 року 18 132,44 гривні, 3 % річних - 379,69 доларів США, що еквівалентно до гривні складає 3 034,89 гривень; прострочена заборгованість за процентами за період з 20 січня 2009 року по 12 лютого 2013 року - 125 927,93 доларів США, що еквівалентно до гривні складає 1 006 541,91 гривень, поточна заборгованість за процентами 2 624,59 долари США, що еквівалентно до гривні складає 20 978,35 гривни, пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 19 січня 2012 року по 12 лютого 2013 року - 43 068,50 доларів США, що еквівалентно до гривні за курсом НБУ на 12 лютого 2012 року 344 24652 гривень, 3 % річних 7 899,69 доларів США, що еквівалентно до гривні складає 63 142,25 гривень.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт вказував на те, що застосовуючи строк позовної давності до сум нарахування по стягненню пені, судом не було взято до уваги, що згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. А отже, суд першої інстанції не мав права за власною ініціативою застосовувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи. Так як відповідно до ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі. Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції було постановлено заочне рішення. Представник позивача у ході розгляду справи не звертався до суду з заявою щодо застосування строків позовної давності, а відтак застосування судом такого строку до вимог позивача щодо стягнення сум заборгованості по кредиту у вигляді пені не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та заявлених вимогах позивача. У зв'язку з чим постановлене судове рішення підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 305, 307, 309, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» - Їжаковського Олега Валерійовича задовольнити.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 березня 2013 року змінити, збільшивши суму заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» ( код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767) за кредитним договором до розміру 398 516 (триста дев'яносто вісім тисяч п'ятсот шістнадцять) доларів США 32 центи.

У іншій частині судове рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: