Рішення № 32275437, 03.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5377/13 03.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райф»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Полумисний В.В., довіреність № 1/д від 21.03.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райф» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5377/13 р., розгляд справи призначено на 17.04.2013 р.

10.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи на вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження по справі № 910/5377/13 від 26.03.2013 р.

У судове засідання 17.04.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження по справі № 910/5377/13 від 26.03.2013 р. позивач виконав.

У судове засідання 17.04.2013 р. представник відповідача з'явився. Подав в судовому засіданні відзив по суті позовної заяви. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження по справі № 910/5377/13 від 26.03.2013 р. відповідач виконав.

У судовому засіданні 17.04.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 15.05.2013 р.

30.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані пояснення до позовної заяви.

У судове засідання 15.05.2013 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 15.05.2013 р. представник відповідача не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши у судовому засіданні 15.05.2013 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання не з'явився, а також у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи відкладено на 29.05.2013р.

23.05.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові пояснення для долучення до матеріалів справи.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 29.05.2013 р., приймаючи до уваги, що суддя Нечай О.В. знаходиться у відрядженні, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/5377/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райф» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про зобов'язання вчинити певні дії передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2013 р. справу № 910/5377/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райф» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про зобов'язання вчинити певні дії було прийнято суддею Літвіновою М.Є. до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.07.2013 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 17.06.2013 р. у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол №1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/5377/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райф» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про зобов'язання вчинити певні дії передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. справу № 910/5377/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райф» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про зобов'язання вчинити певні дії прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.07.2013 р.

У судове засідання 03.07.2013 р. представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 03.07.2013 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (далі - банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райф» (далі - позивач, клієнт) було укладено Договір банківського рахунку № РКО-32611т, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок на умовах та в порядку, що встановлені чинним законодавством України, нормативними актами НБУ, а також внутрішніми документами банку, що регламентують це питання.

З наявної у матеріалах справи копії банківської виписки за лицевими рахунками позивача вбачається, що на рахунку позивача наявні кошти в розмірі 37 649,36 грн.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд приймає банківські виписки по лицевим рахункам позивача, як належний та допустимий доказ того, що на рахунку позивача знаходяться вищезазначені кошти у зазначеному розмірі.

Відповідно до тверджень позивача, останній, на правах особи, що володіє даним рахунком, надав банку для виконання платіжні доручення № 1136 від 07.03.2013 р. на перерахування 8 000,00 грн., № 1137 від 07.03.2013 р. на перерахування 8 000,00 грн. та платіжне доручення № 1138 від 07.03.2013 р. на перерахування 18 800,00 грн.

Проте, відповідачем не були виконані платіжні доручення, а саме кошти позивача перераховані не були.

Відповідач у своєму письмовому відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог через відсутність підстав для виконання зазначених платіжних доручень.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Згідно з ч. ч. 1 - 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач зазначає у своєму письмовому відзиві, що станом на дату подання позовної заяви до суду строк виконання вищезазначених платіжних доручень не настав.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8.4. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Згідно з Листом Національного банку України від 05.03.2009 р. N 25-113/592-3302 стаття 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон) встановлює строки проведення переказу коштів, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу (пункт 8.1 статті 8 Закону). Крім того, банки та їх клієнти мають право передбачити в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. В свою чергу, пункт 8.4 статті 8 Закону про переказ визначає строки виконання банками міжбанківського переказу, які не повинні перевищувати трьох операційних днів (для внутрішньобанківського переказу - двох операційних днів). Таким чином, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договором не встановлено інших спеціальних умов для перерахування коштів за платіжним дорученням, а тому суд не вбачає правомірних підстав для невиконання вищезазначених платіжних доручень позивача, як власника банківського рахунку.

Таким чином, не перерерахувавши кошти за платіжними дорученнями № 1136 від 07.03.2013 р. на перерахування 8 000,00 грн., № 1137 від 07.03.2013 р. на перерахування 8 000,00 грн. та платіжне доручення № 1138 від 07.03.2013 р. на перерахування 18 800,00 грн., відповідач порушив норми чинного законодавства та умови Договору.

Крім того, посилання відповідача на п. 3.5. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (далі - Інструкція), є безпідставними, оскільки станом на поточну дату (03.07.2013 р.) термін, зазначений відповідачем у відзиві (30 днів) сплив, проте відповідачем не були виконані платіжні доручення позивача.

Відповідно до п. 2.15 Інструкції порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що відповідачем було виконано п. 2.15. Інструкції та повернуто позивачу платіжні доручення з відміткою про неможливість їх виконання, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання виконання платіжних доручень № 1136 від 07.03.2013р. на перерахування 8 000,00 грн., № 1137 від 07.03.2013 р. на перерахування 8 000,00 грн. та платіжне доручення № 1138 від 07.03.2013 р. на перерахування 18 800,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 3 літ. А; ідентифікаційний код: 26475516) виконати умови Договору банківського рахунку № РКО-32611Т від 09.11.2010 р., укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Райф» (03087, м. Київ, Чоколівський бульвар, будинок 40; ідентифікаційний код: 36241108) шляхом виконання платіжних доручень № 1136 від 07.03.2013 р., № 1137 від 07.03.2013 р., № 1138 від 07.03.2013 р.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 3 літ. А; ідентифікаційний код: 26475516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райф» (03087, м. Київ, Чоколівський бульвар, будинок 40; ідентифікаційний код: 36241108) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 08.07.2013 р.

Суддя О.В. Нечай