Постанова № 32263641, 04.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1Вн. № 8/160

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року 14:53 № 826/7955/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., суддях - Добрівська Н. А., Костенко Д. А. при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку»доДержавна виконавча служба України третя особа1. Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» 2. Приватне підприємство «Торговий будинок «Случ»провиключення з опису та звільнення з-під арешту майназа участю представників:

від позивачаБойко А. В. (довіреність)від відповідачаБойко О. С. (довіреність)від третьої особи1. Печерський П. М. (довіеність) 2. не з'явивсяВСТАНОВИВ:

29.05.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до Державної виконавчої служби України, в якому просить суд:

1. Прийняти адміністративний позов до розгляду.

2. Зобов'язати відповідача виключити з опису та звільнити з-під арешту наступне майно:

а) будівлю з господарськими побудовами загальною площею 634,5 кв. м. (будівля складу літ. А-1 загальною площею 57,6 кв. м., будівля складу літ. Б-1 загальною площею 340,2 кв. м., будівля складу літ. В-1 загальною площею 142,3 кв. м., будівля літ. Г-1 загальною площею 60,8 кв. м., будівля гаражу літ. Д-1 загальною площею 33,6 кв. м., сторожка - літ. Ж, огородження 1-3, ворота №1-4, убиральня - З, навіси - Н і Л, сарай - М, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Куйбишева, будинок під номером 25/в, розташованого на земельній ділянці площею 2883 кв. м., кадастровий номер 1410137700:00:010:0046;

б) будівлю готельного комплексу літ. А-2 загальною площею 841,3 кв. м., будівля автомобільної мийки літ. К-1 площею 84,3 кв. м., загальною площею 925,6 кв. м. з господарськими побудовами: щітова літ. П, котельна літ. М, бойлерна літ. Н, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Воїнська, будинок під номером 36 розташованого на не приватизованій земельній ділянці площею 1050 кв. м., кадастровий номер 1410137400:00:035:0518.

3. В якості забезпечення позову зобов'язати відповідача зупинити виконавче провадження у відношенні майна, вказаного у позовній заяві, до остаточного розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку».

4. Стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 249 грн.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2013 р. було відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог Приватне підприємство «Торговий будинок «Случ» (надалі - ПП «ТБ «Случ»).

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема просить зняти арешт із майна, оскільки відповідач із порушеннями положень Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент арешту майна) (надалі - Закон №606) наклав арешт на майно, що перебуває у позивача в іпотеці, а також вказав що позивач має переважне право на задоволення його вимоги.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про дотримання відповідачем положень Закону №606 під час накладення арешту на майно, яке перебувало в іпотеці у позивача.

В судове засідання з'явився представник Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні відмовити, зокрема зазначає про дотримання відповідачем положень Закону №606 під час накладення арешту на майно, яке перебувало в іпотеці у позивача.

В судове засідання не з'явився представник ПП «Торговий будинок «Случ», про час та місце був повідомлена в порядку передбаченому положеннями ст.33 та ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), клопотань про розгляд справи за її відсутності не подавалось, інформації про причини неявки не надано.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови було виготовлено та підписано 05.07.2013 р.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно вимог ст.1 Закону №606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст.17 Закону №606 передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

30.01.2012 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №30940703, на підставі виконавчого листа №28/79 від 03.01.2012 р. виданого Господарським судом м. Києва про солідарне стягнення з ПП «Торговельний будинок «Случ» (03096, м. Донецьк, вул. Воїнська, 36, ЄДРПОУ 32788838) та Малого приватного підприємства «Данко» (83096, м. Донецьк, вул. Воїнська, 36, код ЄДРПОУ 32171589) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А, ЄДРПОУ 14282829) за договором поруки №10.01-316/п1 від 26.01.2010 р. та договором поруки №10.01-316/п2 від 26.01.2010 р. заборгованості за кредитом в сумі 14 795 000,00 грн., заборгованість за відсотками в сумі 1 033 786,15 грн., пеню в сумі 15 565,14 грн., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Для забезпечення реального виконання рішення, відповідно до положень ч.1 ст.57 Закон №606, застосовується арешт майна боржника. При цьому, відповідно до положень ч.2 ст.57 Закону №606 арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

20.09.2012 р. відповідачем було винесено Акт опису й арешту майна, яким було описано та накладено арешт на будівля літ. А-1 - 57,6 кв. м, Б-1 - 340,2 кв. м., В-1 - 142,3 кв. м., Г-1 - 60,8 кв. м., Д-1 - 33,6 кв. м.

Крім того, 20.09.2012 р. відповідачем було винесено Акт опису й арешту майна, яким було описано та накладено арешт на будівля літ. А-2, К-1 - 925,6 кв. м.

15.05.2013 р. до позивача звернувся відповідач із листом №13-0-35-968/5-126/5 в якому повідомлялось про накладення арешту на майно ПП «ТД «Случ» та про можливість оскарження арешту майна, а також просили надати копії договорів, за якими було майно було передано в іпотеку.

Позивач не погоджуючись із накладенням відповідачем арешту на майно, яке перебуває в іпотеці позивача, та вважаючи що відповідач порушив положення чинного законодавства під час його винесення, звернувся до суду для звільнення майна із-під арешту.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.07.2010 р. між ПАТ «Всеукрїнський банк розвитку» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №KKIZG.438.003, відповідно до якого позивач відкрив відповідачу кредитну лінію та встановив її ліміт. Відповідно до п.7.1 вищевказаного Договору, даний договір діє до повного виконання зобов'язань Позичальника (ОСОБА_4) по цьому договору.

Крім того, до Кредитного договору №KKIZG.438.003 від 16.07.2010 р. неодноразово вносились зміни, зокрема 13.07.2012 р. було укладено Договір про зміни №8 до Кредитного договору №KKIZG.438.003 від 16.07.2010 р., в якому зазначено новий строк користування кредитною лінією - до 06.04.2018 р.

31.05.2011 р. між позивачем та ПП «ТБ «Случ» було укладено Договір іпотеки №ZXR03923.5138.003, відповідно до якого Іпотекодавець (ПП «ТБ «Случ») надає в іпотеку майно, зазначене в п.7 даного договору, в забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_4 за Кредитним договором №KKIZG.438.003 від 16.07.2010 р. Відповідно до п.7 Договору іпотеки №ZXR03923.5138.003 від 31.05.2011 р. (із врахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 13.07.2012 р. до Договору іпотеки №ZXR03923.5138.003 від 31.05.2011 р.) в забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором та зобов'язання за цим договором Іпотекодавець (ПП «ТБ «Случ») надав в іпотеку наступне майно: будівлю готельного комплексу літ. А-2 загальною площею 841,3 кв. м., будівля автомобільної мийки літ. К-1 площею 84,3 кв. м., загальною площею 925,6 кв. м. з господарськими побудовами: щітова літ. П, котельна літ. М, бойлерна літ. Н, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Воїнська, 36 розташованого на не приватизованій земельній ділянці площею 1050 кв. м., кадастровий номер 1410137400:00:035:0518.

13.07.2012 р. було внесено запис до Державного реєстру іпотек, зокрема зареєстровано зміну об'єкта іпотеки, а саме додано будівлю готельного комплексу літ. А-2 загальною площею 841,3 кв. м., будівля автомобільної мийки літ. К-1 площею 84,3 кв. м., загальною площею 925,6 кв. м. з господарськими побудовами: щітова літ. П, котельна літ. М, бойлерна літ. Н.

Крім того, 31.05.2011 р. між та ПП «ТБ «Случ» було укладено Договір іпотеки №ZXR03923.5138.004, відповідно до якого Іпотекодавець (ПП «ТБ «Случ») надає в іпотеку майно, зазначене в п.7 даного договору, в забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_4 за Кредитним договором №KKIZG.438.003 від 16.07.2010 р. Відповідно до п.7 Договору іпотеки №ZXR03923.5138.004 від 31.05.2011 р. в забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором та зобов'язання за цим договором Іпотекодавець (ПП «ТБ «Случ») надав в іпотеку наступне майно: будівлю з господарськими побудовами загальною площею 634,5 кв. м. (будівля складу літ. А-1 загальною площею 57,6 кв. м., будівля складу літ. Б-1 загальною площею 340,2 кв. м., будівля складу літ. В-1 загальною площею 141,6 кв. м., будівля літ. Г-1 загальною площею 60,8 кв. м., будівля гаражу літ. Д-1 загальною площею 33,6 кв. м., сторожка - літ. Ж, огородження, ворота №1-4, убиральня - З, навіси - Н і Л, сарай - М, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 25/в, розташованого на земельній ділянці площею 2883 кв. м., кадастровий номер 1410137700:00:010:0046.

Судом з'ясовано, що на момент вчинення виконавчих дій щодо арешту спірного нерухомого майна, право іпотеки на майно на визначених законом підставах та в установленому порядку не припинене, договір про іпотеку недійсним не визнано.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про іпотеку» (надалі - Закон №898) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.6 та ч.7 ст.3 Закону №898 у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

При цьому, поняття пріоритету та вищого пріоритету розтлумачено в ст.1 Закону №898, а саме:

ь пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно;

ь вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного и того ж нерухомого майна.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.37 Закону №898 іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Крім того, положеннями ст.572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленою майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із тексту Договорів іпотеки №ZXR03923.5138.003 від 31.05.2011 р. та №ZXR03923.5138.004 від 31.05.2011 р. Іпотекодержатель (позивач) має право звернути стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці (п.19.8 договорів).

Як вбачається із матеріалів справи, що не спростовано відповідачем та третьою особою, інформація про заборону відчуження об'єктів нерухомого майна (будівлю з господарськими побудовами загальною площею 634,5 кв. м. (будівля складу літ. А-1 загальною площею 57,6 кв. м., будівля складу літ. Б-1 загальною площею 340,2 кв. м., будівля складу літ. В-1 загальною площею 141,6 кв. м., будівля літ. Г-1 загальною площею 60,8 кв. м., будівля гаражу літ. Д-1 загальною площею 33,6 кв. м., сторожка - літ. Ж, огородження, ворота №1-4, убиральня - З, навіси - Н і Л, сарай - М, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 25/в, та будівлю готельного комплексу літ. А-2 загальною площею 841,3 кв. м., будівля автомобільної мийки літ. К-1 площею 84,3 кв. м., загальною площею 925,6 кв. м. з господарськими побудовами: щітова літ. П, котельна літ. М, бойлерна літ. Н, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Воїнська, 36) було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Водночас, Акти арешту майна були складені відповідачем 20.09.2012 р., про що було внесено запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна

Враховуючи викладене, зважаючи на черговість реєстрації зазначених вище обтяжень, а також беручи до уваги, що положеннями Закону №898 щодо вказаних видів обтяжень не встановлено особливого пріоритету, суд дійшов висновку, що позивач, як обтяжувач, володіє переважним пріоритетом відносно пріоритету стягувачів за виконавчим провадженням №3094703 на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж нерухомого майна.

Крім того, згідно з ч.1 та ч.2 ст.52 Закону №606, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.57 Закону №606 передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 6 ст.57 Закону №606 визначено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем 20.09.2012 р. було складено акти опису та арешту майна ПП «ТБ «Случ».

Водночас, в ч.4 ст.57 Закону №606 визначено, що копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Крім того, в ч.4 ст.54 Закону №606 передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Натомість, як встановлено в судовому засіданні, що не заперечується відповідачем, ні копії постанови державного виконавця про майна боржника, ні копії актів опису та арешту майна на адресу позивача не направлялось.

Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.54 Закону №606, стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до положень Договорів іпотеки №ZXR03923.5138.003 від 31.05.2011 р. та №ZXR03923.5138.004 від 31.05.2011 р. загальна вартість іпотеки становить 2 505 504 грн. (1 145 504 грн. за Договором іпотеки №ZXR03923.5138.003 від 31.05.2011 р. та 1 360 000,00 грн. за Договором іпотеки №ZXR03923.5138.004 від 31.05.2011 р.).

Водночас, як вбачається із Договору про зміни №8 до Кредитного договору №KKIZG.438.003 від 16.07.2010 р. розмір діючого ліміту кредитної лінії (станом на дату судового засідання) становить 4 198 610,13 грн., що свідчить про те, що вартість предмета застави є нижчою за розмір заборгованості ОСОБА_4 перед ВАТ "Всеукраїнський банк розвитку"..

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що у спірних правовідносинах відсутні визначені ч.3 ст.54 Закону №606 умови, за яких на майно, що перебуває в іпотеці у позивача, можливо було б звернути стягнення за виконавчим листом для задоволення вимог стягувачів за виконавчим провадженням №30940703, яка не є заставодержателем.

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону №606, у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду

Враховуючи викладене, суд вважає, що накладення арешту на майно, що перебуває в іпотеці у позивача, обмежує забезпечене іпотекою право позивача на задоволення своїх вимог за договорами іпотеки, у зв'язку з чим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача зняти арешт з майна третьої особи, яке передано в іпотеку позивачу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується повністю.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.171, ст.181, ст.254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Зобов'язати Державну виконавчу службу України виключити з опису та звільнити з-під арешту наступне майно:

а) будівлю з господарськими побудовами загальною площею 634,5 кв. м. (будівля складу літ. А-1 загальною площею 57,6 кв. м., будівля складу літ. Б-1 загальною площею 340,2 кв. м., будівля складу літ. В-1 загальною площею 141,6 кв. м., будівля літ. Г-1 загальною площею 60,8 кв. м., будівля гаражу літ. Д-1 загальною площею 33,6 кв. м., сторожка - літ. Ж, огородження, ворота №1-4, убиральня - З, навіси - Н і Л, сарай - М, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 25/в, розташованого на земельній ділянці площею 2883 кв. м., кадастровий номер 1410137700:00:010:0046;

б) будівлю готельного комплексу літ. А-2 загальною площею 841,3 кв. м., будівля автомобільної мийки літ. К-1 площею 84,3 кв. м., загальною площею 925,6 кв. м. з господарськими побудовами: щітова літ. П, котельна літ. М, бойлерна літ. Н, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Воїнська, будинок під номером 36 розташованого на не приватизованій земельній ділянці площею 1050 кв. м., кадастровий номер 1410137400:00:035:0518.

2. Присудити Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський банк розвитку» понесені судові витрати в розмірі 2 249 (дві тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 00 коп. із видатків Держаного бюджету України направлених на асигнування діяльності Державної виконавчої служби України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Головуючий суддя Б. В. Санін

Судді Н. А. Добрівська

Д. А. Костенко