Постанова № 31983454, 18.06.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. Справа № 5023/2137/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В. , суддя Черленяк М.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача - Юрченка С.О., за довіреністю від 27 грудня 2012 року,

відповідача - Супруна С.С., за довіреністю б/н від 13 листопада 2012 року,

судового експерта - Кириленко С.А.,посвідчення № 27 від 16 січня 2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4018Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 27 червня 2012 року у справі № 5023/2137/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ", м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 червня 2012 року у справі № 5023/2137/12 (суддя Шатерніков М.І.)позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежитлові приміщення 3-го поверху: II, III, IV, V, VII, VIII, IX, X, XI, 1, 2, 2а, 3, 4, 4а, 5, 5а, 6, 6а, 7-15, 15а, 16,18, 19, 21-23, 21а, 21в, 21г, 21д, 21е, 21ж, 26-30, 37, 40 загальною площею 1126,5 кв.м; нежитлові приміщення 5-го поверху: II, IV, 1, 1а, 1б, 1в, 2-8, 8а, 8б, 8в, 8г, 9, 9а, 9б, 10, 10а, 10б, 11, 11а, 11б, 12, 13, 14, 14а, 15-22, 29, 32 загальною площею 1118,6 кв.м, загальною площею 2 245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, що належать ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76; код ЄДРПОУ 34388675), надавши ПАТ "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр-т. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) право продажу вказаної нерухомості від свого імені за ціною, не меншою ніж 5 911 000,00 (п'ять мільйонів дев'ятсот одинадцять тисяч) гривень 00 копійок.

За рахунок продажу нерухомості задоволено вимоги ПАТ "УкрСиббанк" :

- за Кредитним договором № 11123013000 від 27.02.2007 p., укладеним між Акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" (код ЄДРПОУ 34388675) у загальному розмірі 1 014 950,59 (один мільйон чотирнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) швейцарських франків 59 сантимів, що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 8 883 753,91 грн.;

- 64 380,00 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) гривень 00 копійок - сплачений AT "УкрСиббанк" судовий збір за подання позовної заяви;

- 3 240,00 (три тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок - витрати на здійснення експертної оцінки нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 2245,1 кв.м. в літ. "А-10"за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, що була здійснена Універсальною біржею "Україна";

- витрати, що будуть понесені AT "УкрСиббанк" при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, в розмірах, що будуть належним чином підтверджені документально, а саме: витрати, пов'язані з отриманням в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" витягу з реєстру прав власності для укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10"за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56; витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10"за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56

Надано ПАТ "УкрСиббанк" право:

- отримати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. дублікат Договору купівлі-продажу, посвідченого 28.02.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №1073.

- здійснити в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10"за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, на підставі дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого 28.02.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №1073, Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 05.03.2007 року;

- отримати в Комунальному підприємстві "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, - для укладання договору купівлі-продажу від імені AT "УкрСиббанк".

Зобов'язано ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" передати ПАТ "УкрСиббанк" за актом прийому-передачі оригінал Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 05.03.2007 року до Договору купівлі-продажу, посвідченого 28.02.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1073.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 27 червня 2012 року у справі № 5023/2137/12 скасувати в частині початкової ціни продажу предмету іпотеки у розмірі 5 911 000,00 грн. та прийняти нове рішення в цій частині.

Свої вимоги обґрунтовує, зокрема, тим, що ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" не отримувало жодного запиту від Універсальної біржі "Україна" для надання відповідних документів, котрі використовуються при здійсненні експертної оцінки нерухомого майна; оцінщики Універсальної біржі "Україна" не виїжджали на об'єкт оцінки та не проводили фотозйомки об'єкту нерухомості. На думку відповідача, наданий ПАТ "УкрСиббанк" звіт про оцінку майна, який покладений в основу оскаржуваного рішення, не відповідає вимогам діючого законодавства України та Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440.

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів, викладених в ній, вважає її необґрунтованою. Вказує, що відповідач, як особа, яка має заінтересованість в неупередженому критичному розгляді оцінки майна, мав підстави самостійно звернутися відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" для рецензування Звіту по незалежній оцінці вартості майна, підготовленого Універсальною біржею "Україна", однак не скористався своїм правом. З посиланням на статтю 41 Господарського процесуального кодексу України вважає використання висновків судової експертизи, проведеної в іншій справі, недопустимим.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з клопотанням призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу щодо визначення оціночної вартості нежитлових приміщень.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 січня 2013 року колегія суддів задовольнила заявлене клопотання, призначила по справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинила провадження по справі, справу направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення вищевказаної експертизи.

10 квітня 2013 року до Харківського апеляційного господарського суду надійшов висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 939 від 03.04.2013 р.

У зв'язку з закінченням проведення судової експертизи та надходження справи разом з висновком експертизи до Харківського апеляційного господарського суду, ухвалою господарського суду Харківської області від 12 квітня 2013 року поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду 22 квітня 2013 року.

22 квітня через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду відповідач звернувся з клопотанням зазначити в тексті постанови чи включено при визначенні початкової ціни продажу предмета іпотеки податок на додану вартість, з метою уникнення неправильного виконання рішення суду (т. 2, а.с.150-152).

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013року у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. для розгляду справи № 5023/2137/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Черленяк М.І. (т. 2, а.с. 153).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2013 року розгляд справи відкладався на 18 червня 2013 року (т. 2, а.с. 158-160).

28 травня 2013 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання викликати в судове засідання судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса для відповіді на питання щодо включення до ринкової вартості об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі літ. А-10 загальною площею 1 245, 1 кв. м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, у розмірі 9 157 400,00 грн., визначеної згідно висновку ХНДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса № 939 від 03.04.2013р., суми податку на додану вартість.

Відповідно до статті 31 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі може брати участь судовий експерт.

Згідно з пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» у разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія задовольнила клопотання сторін та викликала в судове засідання судового експерта лабораторії судових будівельно-технічних досліджень Кириленко С.А. (т. 2, а.с. 171).

В судовому засіданні представник позивача звернулась до колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду з клопотанням про приєднання до матеріалів справи висновку ХНДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса по іншій справі про визначення ринкової вартості інших приміщень об'єкта нерухомості нежитлової будівлі літ. А-10 за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання, як необґрунтованого, при цьому врахувала, що надані представником позивача документи не пов'язані з розглядом спору у даній справі.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, заслухавши доводи представників сторін, пояснення судового експерта, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до ТОВ " МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ", в якій просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежитлові приміщення 3-го поверху: II, III, IV, V, VII, VIII, IX X, XI, 1, 2, 2а, 3, 4, 4а, 5, 5а, 6, 6а, 7-15, 15а, 16, 18, 19, 21-23, 21а, 21в, 21г, 21д, 21е, 21ж, 26-30, 37, 40 загальною площею 1 126,5 кв.м; нежитлові приміщення 5-го поверху: II, IV, 1,1а, 16, їв, 2-8, 8а, 86, 8в, 8г, 9, 9а, 9б, 10, 10а, 106, 11, 11а, 116, 12, 13, 14, 14а, 15-22, 29, 32 загальною площею 1 118,6 кв.м, загальною площею 2 245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, що належать ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" (ЄДРПОУ - 34388675), надавши ПАТ "УкрСиббанк" право продажу вказаної нерухомості від свого імені за ціною, не менш ніж 5 911 000,00 грн., з метою задоволення вимог ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором № 11123013000 від 27.02.2007p., укладеним між AT "УкрСиббанк" та ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" (ЄДРПОУ - 34388675) у загальному розмірі 1 014 950,59 швейцарських франків 59 сантимів, що станом на 05.03.2012р. за курсом НБУ еквівалентно 8 883 753,91грн.; 64 380,00 грн. - сплачений AT "УкрСиббанк" судовий збір за подання позовної заяви; З 240,00 гривень - витрати на здійснення експертної оцінки нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, що була здійснена Універсальною біржею "Україна"; витрати, що будуть понесені AT "УкрСиббанк" при укладанні договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, в розмірах, що будуть належним чином підтверджені документально, а саме: витрати, пов'язані з отриманням в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" витягу з реєстру прав власності для укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56. Надати ПАТ "УкрСиббанк" право отримувати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. дублікат Договору купівлі-продажу, посвідченого 28.02.2007р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №1073; здійснити в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 2245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, на підставі дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого 28.02.2007р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №1073, Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 05.03.2007 року; отримати в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 2 245,1 кв.м в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, - для укладання договору купівлі-продажу від імені AT "УкрСиббанк". Зобов'язати ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" передати ПАТ "УкрСиббанк" за актом прийому-передачі оригінал Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 05.03.2007 року до Договору купівлі-продажу, посвідченого 28.02.2007р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1073.

Як убачається з матеріалів справи, 27 лютого 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" (позивач) та ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" (відповідач) було укладено кредитний договір № 11123013000, відповідно до умов якого (пункт 1.1. договору) позивач зобов'язався надати відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути позивачу кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 2 273 083,40 швейцарських франків у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 9 323 247,05 грн. за курсом НБУ на день укладення цього договору (т. 1, а.с. 16-21).

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору кредит надається шляхом зарахування позивачем коштів на поточний рахунок відповідача № 26002049014300 у АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005, для подальшого використання за цільовим призначенням.

Позичальник (позивач) зобов'язався використовувати кредит на зазначені у договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни встановлені договором (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 1.2.2. кредитного договору з урахуванням додаткових угод № 1 від 14 вересня 2007 року, № 2 від 26 вересня 2007 року, № 3 від 30 червня 2009 року, № 4 від 26 лютого 2010 року, № 5 від 15 вересня 2010 року відповідач зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору), але у будь-якому випадку не пізніше 27 лютого 2018 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору ( т. 1, а.с. 23-31).

У пункті 1.3 кредитного договору сторони передбачили розмір та порядок плати за кредит (під яким розуміється як проценти, так і комісія банку) встановлена сторонами.

Так, відповідно до п. 1.3.5 кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти у строк з 01 по 15 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти.

Як свідчать матеріали справи, та не спростовано відповідачем, позивач виконав своє зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачу передбачені кредитним договором грошові кошти.

Проте, як встановлено судом під час розгляду справи, відповідач, користуючись грошовими коштами протягом строку дії кредитного договору, порушував свої зобов'язання по сплаті чергових платежів по поверненню кредиту та сплаті відсотків.

Так, починаючи з січня 2009 р. відповідачем неналежно виконані зобов'язання по сплаті кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Згідно розрахунків позивача, розмір простроченої заборгованості за Кредитним договором станом на 05.03.2012 року становить 241 968,63 швейцарських франків 63 сантими (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 2 117 925,52 грн.), з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 162 791,52 швейцарських франків 52 сантими ( що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 1 424 896,75 грн.) та прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом складає 79 177,11 швейцарських франків 11 сантимів (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 693 028,77 грн.).

У зв'язку з несплатою відповідачем суми кредиту, на підставі п. 1.2.2, 4.1 кредитного договору у позивача виникло право вимагати негайного повернення суми кредиту та суми нарахованих відсотків за користування кредитом.

Позивачем на адресу відповідача 16.04.2011 року була направлена вимога (вих. №33-41/382) щодо погашення простроченої заборгованості, яка була отримана 26.04.2011p. представником відповідача та залишена без виконання (т. 1 а.с.42-45).

Згідно п. 5.5 Кредитного договору у випадку порушення відповідачем термінів повернення кредиту (основної суми боргу) та/або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж на 5 календарних днів, банк має права змінити термін погашення кредиту та плати за кредит за кредитним договором в порядку, визначеному розділом 11 кредитного договору.

Відповідно до умов пункту 11.1 кредитного договору, у випадку настання обставин, передбачених п. 5.5 кредитного договору, банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, при цьому термін повернення кредиту вважається таким що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання відповідачем відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку відповідач зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін у повному обсязі. В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення банком вказаної вимоги відповідачу.

Як свідчать матеріали справи, 15 лютого 2012 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту у повному обсязі на протязі 2 (двох) робочих днів з дати отримання вказаної вимоги (вих. № 47-33-4/91) та попередив відповідача, що у випадку невиконання вищевказаних вимог в зазначений термін, на підставі п. 11.1 кредитного договору термін повернення всієї суми кредиту та відсотків за його використання буде визнано таким, що настав, 22 лютого 2012 року, та АТ «Укрсоцбанк» буде змушено розпочати примусове стягнення заборгованості, в тому числі за рахунок звернення стягнення на забезпечення виконання за кредитним договором (т.1, а.с.46).

Вимога була отримана представником відповідача 06.03.2012р.(т. 1, а.с.50)

Однак, звернення щодо повернення простроченої заборгованості в добровільному порядку відповідачем залишені без відповіді та задоволення; заборгованість ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" перед банком, в порушення п. 11.1 Кредитного договору, не погашена.

У зв'язку з чим з 13.03.2012 р. у відповідача перед позивачем існує заборгованість за основною сумою кредиту в повному обсязі, а саме - в сумі 905 527,49 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 7 925 985,23 грн.) та прострочена заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 79 177,11 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 693 028,77 грн.).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору, за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісії, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Зважаючи на те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивачем станом на 05.03.2012 р. нарахована пеня, яка становить 30 245,99 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 264 739,91 грн.) та складається з:

пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у розмірі 22 034,80 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 192 868,24 грн.);

пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8 211,19 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 71 871,67 грн.),

У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до суду з позовною вимогою звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на наведені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором № 11123013000 від 27.02.2007р. станом на 05.03.2012р. у сумі 1 014 950,59 швейцарських франків, що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 8 883 753,91 грн., з яких:

- 905 527,49 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 7 925 985,23 грн.) - заборгованість за кредитом;

- 79 177,11 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 693 028,77 грн.) - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 22 034,80 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 192 868,24 грн.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

- 8 211,19 швейцарських франків (що станом на 05.03.2012 року за курсом НБУ еквівалентно 71 871,67 гри.) - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" 23 березня 2007 року було укладено договір іпотеки (нерухомого майна), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М., зареєстрований в реєстрі за № 1588, відповідно до умов якого, з урахуванням Договору № 1 від 14 вересня 2007 року про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки (нерухомого майна), відповідачем передано в іпотеку позивачу:

нежитлові приміщення 3-го поверху: II, III, IV, V, VII, VIII, IX, X, XI, 1, 2, 2а, 3, 4, 4а, 5, 5а, 6, 6а, 7-15, 15а, 16, 18, 19, 21-23, 21а, 21в, 21г, 21д, 21е, 21ж, 26-30, 37, 40 загальною площею 1126,5 кв.м;

нежитлові приміщення 5-го поверху: II, IV, 1, 1а, 1б, 1в, 2-8, 8а, 8б, 8в, 8г, 9, 9а, 9б, 10, 10а, 10б, 11, 11а, 11б, 12, 13, 14, 14а, 15-22, 29, 32 загальною площею 1118,6 кв.м;

в літ. "А-10", що належить іпотекодавцю на праві власності та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56 (т. 1, а.с. 10-12).

За домовленістю сторін вартість предмету іпотеки, на дату укладання цього договору складає 14 358 604,40 грн.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору, іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань іпотекодавця (відповідача) за кредитним договором № 11122908000 від 27 лютого 2007 року, кредитним договором № 11123013000 від 27 лютого 2007 року, укладеними між позивачем та відповідачем.

Пунктом 2.1.1 Договору іпотеки передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитними договорами або окремим договором, позивач має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно від інших кредиторів.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитними договорами або окремим кредитним договором, а у разі невиконання іпотекодавцем цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки (пункт 2.1.2 Договору іпотеки)

Відповідно до пункту 4.2. статті 4 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на вибір позивача, як іпотекодержателя, в тому числі - за рішенням суду.

Згідно зі статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 ЦК України).

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України "Про іпотеку").

Частиною 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно із ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із статтею 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Аналогічне за змістом правило передбачено і у ст. 589 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частина 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється і у тому числі на підставі рішення суду.

Згідно з частиною 1 статті 35 вказаного Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель справі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо невиконання належним чином відповідачем договірних зобов'язань за кредитним договором в частині своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим позивач отримав право звернути стягнення заборгованості, що виникла за кредитним договором, на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки є способом виконання присудженого боргу, а тому така заява розглядається у межах справи про присудження боргу.

Відповідно до статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" предмет застави, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення, може бути реалізований іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві, зокрема, шляхом застосування процедури продажу предмету застави, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки: опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки (ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку").

Таким чином, при винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по Кредитному договору.

Згідно звіту про вартість майна, які є предметом іпотеки, виконаного Універсальною біржею "Україна" 06 березня 2012 року, вартість предмету іпотеки: нежитлових приміщень загальною площею 2 245,1 кв.м в будівлі літ. "А-10" розташованих за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, складає 5 911 000,00 грн.

Виходячи з зазначеного висновку про оцінку нерухомого майна, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності Універсальна біржа «Україна», господарський суд дійшов висновку про визначення початкової ціни продажу спірного предмету іпотеки в розмірі 5 911 000,00 грн.

Проте, при зверненні до апеляційного суду зі скаргою на рішення місцевого господарського суду ТОВ «МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ» просить призначити судову експертизу та визначити ринкову вартість спірного нерухомого майна.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять у предмет доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006р., зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з`ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2013року клопотання відповідача задоволено, призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Згідно висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 03.04.2013р. № 939 при дослідженні об'єктів нерухомого майна, визначено ринкову вартість об'єкта нерухомості нежитлової будівлі літ. А-10 загальною площею 2245, 1 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, яка складає 9 157 400,00 грн.

Враховуючи принципи змагальності, рівності всіх сторін перед законом та судом, загальний принцип диспозитивності судового процесу, а також те, що висновок судової експертизи має пріоритетне значення перед висновком оцінки спірного майна здійсненого поза судовим розглядом, оскільки експертиза проведена в межах судового розгляду, з дотримання процесуальної процедури, та попередженням експерта про кримінальну відповідальність при здійсненні ним експертизи, колегія суддів дослідивши висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи вважає за необхідне визнати його належним та допустимим доказом визначення початкової ціни продажу спірного майна на прилюдних торгах у сумі 9 157 400,00 грн.

28 травня 2013 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання викликати в судове засідання судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса для відповіді на питання, щодо включення до ринкової вартості об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі літ. А-10 загальною площею 1 245, 1 кв. м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, у розмірі 9 157 400,00 грн., визначеної згідно висновку ХНДІСЕ ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса № 939 від 03.04.2013р., суми податку на додану вартість.

Судовий експерт Кириленко С.А., викликаний в судове засідання з метою надати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку № 939 від 03.04.2013р. пояснила, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1891 «Про затвердження Методики оцінки майна», об'єкти у матеріальній формі у разі їх застави оцінюються за ринковою вартістю без включення до неї суми податку на додану вартість». З урахуванням вказаної вимоги, при визначенні ринкової вартості об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі літ. А-10, загальною площею 1 245, 1 кв. м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, у розмірі 9 157 400,00 грн., до розрахунку не включено податок на додану вартість, про що зазначено в абзаці четвертому розділу 2.3.3 на сторінці 11, зазначеного висновку; всі розрахунки здійснювались без урахування ПДВ (т. 2 а.с.120).

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 27 червня 2012 року у справі № 5023/2137/12 в частині визначення початкової ціни для реалізації спірного нерухомого майна у розмірі 5 911 000,00 підлягає зміні, та встановленню початкової ціни для реалізації спірного нерухомого майна виходячи з висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 939 від 03.04.2013р. - 9 157 400,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись 99, 101, 102, п. 4 ст. 103, п.4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 червня 2012 року у справі № 5023/2137/12 змінити в частині визначення початкової ціни для реалізації нерухомого майна, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:

Звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: нежитлові приміщення 3-го поверху: II, III, IV, V, VII, VIII, IX, X, XI, 1, 2, 2а, 3, 4, 4а, 5, 5а, 6, 6а, 7-15, 15а, 16,18, 19, 21-23, 21а, 21в, 21г, 21д, 21е, 21ж, 26-30, 37, 40 загальною площею 1126,5 кв.м.; нежитлові приміщення 5-го поверху: II, IV, 1, 1а, 1б, 1в, 2-8, 8а, 8б, 8в, 8г, 9, 9а, 9б, 10, 10а, 10б, 11, 11а, 11б, 12, 13, 14, 14а, 15-22, 29, 32 загальною площею 1118,6 кв.м., загальною площею 2 245,1 кв.м. в літ. "А-10" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, № 56, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛІСТ ФАСІЛІТІ МЕНЕДЖМЕНТ" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76; код ЄДРПОУ 34388675), надавши Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" (61001, м. Харків, пр-т. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) право продажу вказаної нерухомості від свого імені за ціною, не меншою ніж 9 157 400, 00 (дев'ять мільйонів сто п'ятдесят сім тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів

Повний текст постанови складено 20 червня 2013 р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Черленяк М.І.