Рішення № 31545541, 14.03.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/8420/2012

Провадження №2/761/1183/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 березня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1, про відшкодування страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - Третя особа) 02 квітня 2012 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (далі - Відповідач) про стягнення страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 10 листопада 2009 року між нею та Відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 210.0047083 і, що предметом договору є страхування її майнових інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом марки «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1. Зауважує, що в період часу з 21 год. 00 хв. 26 жовтня 2010 року до 00 год. 10 хв. 27 жовтня 2010 року вказаний вище автомобіль було викрадено і, що 25 травня 2011 року слідчий Святошинського РУГУ МВС України виніс постанову про порушення кримінальної справи по факту незаконного заволодіння транспортним засобом за частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України. Зауважує, що 27 жовтня 2010 року її чоловік, ОСОБА_2, який користувався автомобілем в день його викрадення, повідомив Відповідача про настання страхового випадку за допомогою телефонного зв'язку за номером вказаним у договорі, після чого, ОСОБА_2 01 листопада 2010 року звернувся з письмовою заявою про настання страхового випадку до Відповідача. Зазначає, що 27 листопада 2011 року він отримав повідомлення від Відповідача, в якому останній відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку згідно умов договору. Вважає відмову Відповідача від здійснення виплати неправомірною та незаконною. Тому просила суд стягнути з Відповідача на її користь суму страхового відшкодування у розмірі 240 082 грн.

В ході судового розгляду справи, до участі у справі судом було притягнуто в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - Третя особа із самостійними вимогами), яким 21 грудня 2012 року, в особі свого представника, було подано позов до Відповідача, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 (далі - Третя особа), про стягнення страхового відшкодування

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 липня 2007 року між Третьою особою із самостійними вимогами та Позивачем було укладено кредитний договір № CL-013/118/2007, за умовами якого останній було надано кредит у сумі 37 934,00 доларів США, для придбання автомобіля. Зауважує, що на виконання умов вищезазначеного договору 10 листопада 2009 року між Відповідачем, Позивачем та вигодонабувачем - Третьою особою з самостійними вимогами, був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 210.0047083, об'єктом якого є автомобіль, придбаний за надані Позивачеві в кредит кошти. Зазначає, що згідно пунктів 4 та 4.1. зазначеного договору вигодонабувачем визначено Третю особу з самостійними вимогами в межах заборгованості Позивача перед Третьою особою з самостійними вимогами за кредитним договором № CL-013/118/2007. Зазначає, що в період часу з 21 год. 00 хв. 26 жовтня 2010 року до 00 год. 10 хв. 27 жовтня 2010 року було викрадено автомобіль «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1 і, що 25 травня 2011 року слідчий Святошинського РУГУ МВС України виніс постанову про порушення кримінальної справи по факту незаконного заволодіння транспортним засобом за частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України. Вважає, що у даній ситуації мав місце страховий випадок, передбачений договором страхування, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, у зв'язку з чим вважає, що Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не здійснив виплату страхового відшкодування, передбаченого договором, чим порушив права Третьої особи з самостійними вимогами. Просить суд визнати незаконне заволодіння транспортним засобом «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1 страховим випадком та стягнути із Відповідача на користь Третьої особи із самостійними вимогами страхове відшкодування в розмірі 240 082, 00 грн.

В ході судового розгляду справи, 14 березня 2012 року представник Позивача подав заяву про залишення позову без розгляду, яка була задоволена судом.

У судовому засіданні представник Третьої особи з самостійними вимогами позов підтримав. Просив суд позовні вимоги задоволити.

Представник Відповідача у судове засідання жодного разу у судові засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Пояснення чи заперечення на позов Третьої особи із самостійними вимогами на адресу суду не подавав.

Заслухавши думку представників осіб, які беруть участь у справі, які не заперечували щодо розгляду справи у відсутність представника Відповідача, у відсутність останнього, на підставі зібраних у справі доказів.

Представник Третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов Третьої особи із самостійними вимогами таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10 листопада 2010 року між Третьою особою та Відповідачем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 210.0047083 (далі - Договір) (а. с. 8). Строк дії Договору - до 16 листопада 2012 року. Об'єктом страхування є автомобіль марки «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску. Вартість застрахованого автомобіля, згідно Договору, складає 264 000,00 грн.

Згідно пункту 2.1. Договору, страховими випадками є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу внаслідок дії ризиків визначених в розділі 6 Основної частини договору. Відповідно до розділу 6 Основної частини Договору до страхових ризиків відноситься, зокрема, викрадення транспортного засобу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно постанови Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 25 травня 2011 року, порушена кримінальна справа за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України, із якої вбачається, що 27 жовтня 2010 року в період часу з 21 год. 00 хв. по 23 год. 30 хв. по вулиці Гната Юри, № 13 в м. Києві невстановлена слідством особа незаконно заволоділа автомобілем «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 91).

За змістом статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Із матеріалів справи також вбачається, що із письмовою заявою про настання страхового випадку ОСОБА_2 звернувся до Відповідача 01 листопада 2010 року. (а.с. 83-86). Із заявою на виплату страхового відшкодування зазначена особа звернулася до Відповідача 14 липня 2011 року та повторно 02 серпня 2011 року (а. с. 9-10). Листом від 25 липня 2011 року Відповідачем було відмовлено у здійсненні страхової виплати (а.с. 12-13).

Суд критично оцінює твердження Відповідача, щодо наявності підстав для відмови Позивачеві у виплаті страхового відшкодування згідно п. 8.1.5., програми страхування наземного транспорту, що є додатком № 1 до Договору (далі - Програма срахування), з посиланням на ту обставину, що з письмовою заявою ОСОБА_2 звернувся до Відповідача лише 01 листопада 2010 року, тобто з порушенням пункту 5.2. Договору відповідно до якого страхувальник зобов'язаний повідомити страховика в письмовій формі протягом двох робочих днів, з моменту коли страхувальник дізнався про настання випадку, що має ознаки страхового.

Пунктом 8.1.5. Програми страхування (а.с. 81) та пунктом 8.5. Договору визначено, що причиною відмови у виплаті страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення Страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків. При цьому Відповідачем не спростовано та не надано жодної оцінки тій обставині, що ОСОБА_2 відразу після виявлення факту викрадення транспортного засобу зателефонував за номером визначеним в пункті 5.2. Договору, що також є повідомленням про настання страхового випадку, виходячи зі змісту пунктів 5.2., 8.5. Договору.

Окрім того при розгляді спору суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду України висловлену ним в Узагальненні судової практики розгляду справ, що виникають з договорів страхування, зокрема зазначається, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Зокрема, несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування, а лише в тому випадку, коли воно позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.

За таких обставин суд приходить до висновку, що подання письмової заяви про настання страхового випадку Відповідачу з порушенням визначеного пунктом 5.2. Договору строку на 1 день, а також інші порушення положень Договору зазначені Відповідачем, не вплинули на можливість Відповідача всебічно та повно встановити обставини пов'язані із з'ясуванням факту настання страхового випадку або його відсутності. Виходячи з вищенаведеного, суд вважає відмову Відповідача від здійснення страхового відшкодування протиправною.

Згідно до пункту 7.1. Договору, сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір дійсної (ринкової) вартості транспортного засобу на дату настання страхового випадку. Згідно пунктів 7.8.1. -7.8.1.1.1. Програми страхування, здійснення виплат страхового відшкодування може проводитися на підставі оцінки спеціаліста-автотоварознавця експертної установи чи організації.

При визначені суми страхового відшкодування суд приймає до уваги висновок про оціночну вартість транспортного засобу «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, станом на 26 жовтня 2010 року, з якого вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу на момент настання страхового випадку складає 240 082,00 грн. (а.с. 12).

Враховуючи вищенаведене, суд знаходить, що із Відповідача на користь Третьої особи з самостійними вимогами підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 240 082,00 грн.

Крім того, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд знаходить, що із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 400 грн.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 526, 979 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 8, 10, 11, 13, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1, про відшкодування страхового відшкодування - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати страховим випадком незаконне заволодіння транспортним засобом «Nissan Teana», державний номерний знак НОМЕР_1.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (код ЄДРПОУ 35893575) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166) 240 082 (двісті сорок тисяч вісімдесят два) гривні.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (код ЄДРПОУ 35893575) на користь держави судовий збір у розмірі 2 400 дві тисячі чотириста) гривень 82 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :