Рішення № 31545516, 29.05.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2304/13- ц

Провадження №2/761/3193/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 травня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Малинникова О.Ф.

при секретарі - Бєловій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У січні 2013 року до суду надійшла позовна заява ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно умов кредитного договору від 03.05.2012 року відповідачу було надано кредит на споживчі цілі у розмірі 100.000 гривень строком до 03.05.2017 року на умовах користування ним у строки визначені у договорі, тобто щомісячного погашення кредиту та відсотків у розмірі 25 % річних.

Посилаючись на те, що відповідачка порушувала умови договору, від виконання умов договору ухиляється, прострочила сплату кредиту та відсотків за період з 28.06.2012 року по 30.10.2012 року, у зв'язку із чим виникла заборгованість у сумі 113.126,09 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, долучив розрахунок (на а.с. 5).

В судове засідання з'явились представник позивача Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», відповідачка ОСОБА_2 та її представник.

В судовому засіданні 29 травня 2013 року представник відповідача та відповідачка заявили клопотання про прийняття до спільного розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання кредитного договору від 03.05.13 № Р153400250291В укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 - недійсним.

Ухвалою Шевченківський районний суд м. Києва від 29 травня 2013 року відмовлено у прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про визнання кредитного договору недійсним в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» підтримав позовні вимоги. Та до викладеного в позовній заяві пояснив наступне. В зв'язку із заборгованістю відповідачки по сплаті кредиту та процентів, у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити суму кредиту та процентів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений Кредитним договором. Згідно з п. 7.1 Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту та або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення. Позивач свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Відповідачу кредиту виконав, надавши Відповідачу одноразово кредит у повному розмірі - 100 000,00 (сто тисяч) гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 69382 від 03.05.2012 року. Однак, Відповідач, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, а саме: прострочив сплату кредиту в період з 28.06.2012 р. по 30.10.2012 р. в сумі 3 617,85 гривень; прострочив сплату відсотків за користування кредитом в період з 31.05.2012 р. по 30.01.2012 р. в сумі 10 654,21 гривень.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем умов Кредитного договору відповідач повинен сплатити позивачу загальну суму заборгованості, що відповідно до Розрахунку заборгованості станом на 23.11.2012 року (додається) становить 113 126,09 (сто тринадцять тисяч сто двадцять шість) гривень 09 копійок, з них: 96 382,15 гривень - сума заборгованості за кредитом; З 617,85 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 9, 29 гривень - 3% річних, нараховані у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту;

263,34 гривень - поточна заборгованість за процентами; 10 654,21 гривень - прострочена заборгованість за процентами; 26,53 гривень - 3% річних, нараховані у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення процентів; 2 172,72 гривень - пеня за Кредитним договором.

В судовому засіданні представник відповідача та відповідачка заперечили проти позовної заяви пояснивши наступне. Що 03.05.2012 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № Р153400250291В. Відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 100 000 грн., який підлягав поверненню до 03.05.2017 року.

Не визнаючи позовні вимоги представник відповідача в судовому засіданні зазначив: що по перше на момент підписання кредитного договору № К 53400250291В та проведення судового засідання відповідачка перебувала і перебуває у зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_3, що був укладений 05. 08. 2000 року. При укладанні та підписанні договору представники ПАТ «ВТБ Банк» на зазначену обставину уваги не звернули, хоча відповідачка надавала свій паспорт. Чоловік відповідачки ОСОБА_3 згоди на підписання кредитного договору № К53400250291В від 03.05.12 не надавав, що свідчить про порушення ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, ч. З ст. 61, ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу України діючого законодавства під час його укладання. Так як на його думку об'єктом спільної сумісної власності подружжя є не лише набуте під час шлюбу майно, але і борги які утворились під час шлюбу. Тому згода другого з подружжя щодо укладення кредитного договору, який не лише дає право отримання певної суми коштів, але і створює борги, які мають повертатись спільно чоловіком і дружиною, мала в обов'язковому порядку надаватись; по друге позивачка не отримувала повну суму кредиту і банк не надав пояснення на які потреби отримані кошти в сумі 91 000 грн. позивачка витратила, враховуючи надання баком кредиту на споживчі цілі у розмірі 100.000 гривень. Також нема підтвердження чи позивачка взагалі отримала ці кошти.

В судовому засіданні позивачка суду пояснила, що кредит в сумі 91 000 грн. вона отримала в ПАТ ВТБ банку де знаходиться її картковий рахунок. В зв'язку з складним становищем в сім'ї вона не має можливості погасити заборгованість по кредиту.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Як встановлено судом 03 травня 2012 року між позивачем Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № К53400250291В від 03.05.2012 року (надалі - Кредитний договір). Відповідно до Кредитного договору Позивач надав Відповідачу кредит в сумі 100 000,00 (сто тисяч) гривень, а Відповідач зобов'язався повернути кредит в строк до 03 травня 2017 року.

Згідно п. 1.1., 3.3. Кредитного договору за користування кредитом Відповідач прийняв зобов'язання сплачувати Позивачу 25,00 (двадцять п'ять) відсотків річних.

Згідно п.п. 3.4., 3.5., 4.6., 5.3.1. Кредитного договору Відповідач зобов'язався погашати кредит та проценти за користування кредитом щомісячно ануїтетним платежем в сумі не меншій, ніж 2 960.00 гривень, в строк до 28 числа кожного місяця, починаючи з травня 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад.» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п. 3.9. Кредитного договору, кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № НОМЕР_2 у Відділенні «Новоголосіївське» ПАТ «ВТБ БАНК» (надалі - Картковий рахунок).

Так, Позивач свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Відповідачу кредиту виконав, надавши Відповідачу одноразово кредит у повному розмірі - 100 000,00 (сто тисяч) гривень, що підтверджується меморіальним ордером №69382 від 03.05.2012 року.

Однак, Відповідач, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав, а саме:

прострочив сплату кредиту в період з 28.06.2012 р. по 30.10.2012 р. в сумі 3 617,85 гривень; прострочив сплату відсотків за користування кредитом в період з 31.05.2012 р. по 30.01.2012 р. в сумі 10 654,21 гривень.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 9.4. Кредитного договору сторони домовилися про те, що будь-яке порушення Відповідачем умов Кредитного договору повинно розглядатися як істотне порушення договору, яке надає право Позивачу в порядку, передбаченому Кредитним договором та/або чинним законодавством України, незалежно від встановлених договором строків виконання зобов'язань, вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за Кредитним договором.

Згідно п.п. 5.2.2. Кредитного договору Банк має право вимагати від Позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відправлення Позичальнику відповідного повідомлення Банка з вимогою дострокового повернення Кредиту або у інші строки, передбачені умовами договору.

В зв'язку з порушення умов Кредитного договору 02.08.2012 року на адресу Відповідача листом №173/122-08-1 направлено вимогу про дострокове повернення всіє суми заборгованості з Кредитним договором.

Зважаючи на зазначені порушення Відповідачем умов Кредитного договору, Позивач набув право вимоги до Відповідача, а у Відповідача згідно п. 5.2.1., 5.2.2., 5.3.6. Кредитного договору виникло зобов'язання достроково повернути кредит, сплатити відсотки за його користування, виконати інші зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення .а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому посилання відповідача на неправильне нарахування суми заборгованості спростовується наданими кредитором розрахунками.

Висновки суду ґрунтуються на зібраних доказах, наданих кожною із сторін, які оцінені у сукупності із іншими матеріалами справи.

Приймаючи до уваги викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованості за кредитним договором № R53400250291В від 03.05.2012 року у розмірі 113 126 (сто тринадцять тисяч сто двадцять шість) гривень 09 копійок.

Відповідно до статті 88 ЦПК України, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу судові витрати по сплаті 1 131,26 грн.

На підставі ст. ст. 526, 536, 610, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст.10,60,209,212,213,214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, паспорт: серія НОМЕР_3, виданий Оратівським РВ УМВС України у Вінницькій області 21.02.2001р. ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 місце проживання (місцезнаходження): АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», юридична адреса: 01004, м. Київ, буя. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26, п/р 37398000013001 в ПАТ «ВТБ Банк» МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319; свідоцтво платника ПДВ 100295812 ІПН 143593126655, кредитну заборгованість у розмірі 113 126 (сто тринадцять тисяч сто двадцять шість) гривень 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», судовий збір у розмірі 1 131,26 (одна тисяча сто тридцять одна) гривень 26 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя: Малинников О.Ф.