Ухвала суду № 31538232, 30.05.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа № 2607/5141/12 Головуючий у 1 інстанції: Богінкевич С.М.

Апеляційне провадження №22-ц/796/3512/2013 Доповідач: Стрижеус А.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Поліщук Н.В., Антоненко Н.О.,

при секретарях: Бабіч К.А., Луцькій Л.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", представника відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ "Універсал Банк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 30 жовтня 2007 року між ОСОБА_9 та ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" було укладено кредитний договір за яким позивач надав ОСОБА_9 кредит в розмірі 187 370,00 шв. франків, розмір процентної ставки за користування кредитом становить 4,5 % річних за користування кредитом у період з 30 жовтня 2007 року по 10 жовтня 2012 року включно, 9,95% річних за користування кредитом у період з 11 жовтня 2012 року по 10 жовтня 2037 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 30.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено договір поруки.

Позивач виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_9 за кредитним договором 30 жовтня 2007 року було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить їм на праві власності в рівних частках.

Також зазначив, що 15 квітня 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було укладено договір про переведення боргу за кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року.

15 квітня 2011 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено Додаткову угоду б/н до Кредитного договору №001-2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року, відповідно до якої сторони, враховуючи умови укладеного договору про переведення боргу б/н від 15 квітня 2011 року, домовились внести відповідні зміни до Кредитного договору, а також встановлено, що за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку (або термінів) погашення кредиту (його частини) Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору проценти в розмірі 10,45 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Кредитним договором.

Відповідно у зв'язку з укладенням та підписанням між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 договору про переведення боргу б/н від 15 квітня 2011 року за Кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30.10.2007 року, а також в зв'язку з укладенням Додаткової угоди б/н від 15.04.2011 року до Кредитного договору, 15 квітня 2011 року було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором, договором про переведення боргу б/н від 15.04.2011 року, додатковою угодою, між Позивачем та ОСОБА_6, ОСОБА_7 15.04.2011 року було укладено договори поруки.

Всупереч умовам кредитного договору, ОСОБА_5 не здійснює погашення сум кредиту, в зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість, загальна сума якої станом на 28.09.2011 року складає 180 047,05 шв. франків, що за офіційним курсом НБУ становить 1 593 722,47 гривні 47 копійок.

Посилаючись на те, що відповідачі не виконали свої зобов'язання за кредитним договором, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути на його користь солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 593 722 гривні 47 копійок, в тому числі звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить їм на праві власності в рівних частках шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 991 992 гривень та стягнути судові витрати.

Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 593 722 гривні 47 копійок, в тому числі звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить їм на праві власності в рівних частках шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 927 000 гривень (згідно експертної оцінки від 31.05.2012 року) та стягнути судові витрати.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352, що знаходиться: м. Київ, вул.Автозаводська, 54/19, р/р 32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області) суму заборгованості за Кредитним договором № 001-2900/756-0302 від 30.10.2007 року в розмірі 1 593 722 (один мільйон п'ятсот п'ятсот дев'яносто три тисячі сімсот двадцять дві) гривні 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352, що знаходиться: м. Київ, вул.Автозаводська, 54/19, р/р 32004160302 в ГУ НБУ по м.Києву та Київській області) судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352, що знаходиться: м. Київ, вул.Автозаводська, 54/19, р/р 32004160302 в ГУ НБУ по м.Києву та Київській області) судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні.

Стягнути з ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (код ЄДРПОУ 21133352, що знаходиться: м. Київ, вул.Автозаводська, 54/19, р/р 32004160302 в ГУ НБУ по м.Києву та Київській області) судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні.

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Не погоджуючись з рішенням суду представником позивача ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки змінити та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог та звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 та належить відповідачам на праві власності в рівних частках шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 927000 гривень.

Зокрема посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Також не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах відповідача ОСОБА_5, подано апеляційну скаргу в якій він просить скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_3 та заперечував проти доводів апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_4

Представник відповідачів ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_6, ОСОБА_5, заперечував проти доводів апеляційної скарги представника позивача та підтримав апеляційну скаргу представника відповідача, ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, повідомлення отримав член сім'ї ОСОБА_6 (а.с. 234), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 жовтня 2007 року між ОСОБА_9 та ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", було укладено кредитний договір № 001-2900/756-0302 (а.с.14-19), відповідно до умов якого ОСОБА_9 отримала кредит в сумі 187 370,00 шв. франків строком до 10 жовтня 2037 року. Розмір процентної ставки за користування кредитом становить 4,5 % річних за користування кредитом у період з 30 жовтня 2007 року по 10 жовтня 2012 року включно, 9,95% річних за користування кредитом у період з 11 жовтня 2012 року по 10 жовтня 2037 року включно.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 30 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 було укладено Договір поруки №001-2900/756-0302-Р (а.с.26-28).

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, і відповідно до п. 2.1.3 Кредитного договору на рахунок ОСОБА_9 №26207000005609 (№00104011000005609), було перераховано кредитні кошти в сумі 187 370,00 шв. франків що підтверджується випискою по рахунку (а.с.70).

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_9 за кредитним договором 30 жовтня 2007 року було укладено договір іпотеки (а.с.62-65), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстраційним №2182, згідно якого ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності в рівних частках ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів м. Києва від 01.03.1996 року, згідно з розпорядженням (наказом) від 29.02.1996 р. №13918, зареєстрованого в Бюро технічної інвентаризації міста Києва 05 березня 1996 року у реєстровій книзі за №897.

05 квітня 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було розірвано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу (а.с.29).

15 квітня 2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 було укладено договір про переведення боргу за Кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року (а.с.30-32).

Також, 15 квітня 2011 року між позивачем та ОСОБА_5 було укладено Додаткову угоду б/н до Кредитного договору №001-2900/756-0302 від 30 жовтня 2007 року, відповідно до якої сторони, враховуючи умови укладеного Договору про переведення боргу б/н від 15 квітня 2011 року, домовились внести відповідні зміни до Кредитного договору, а також встановлено, що за користування кредитними коштами без порушення встановленого строку (або термінів) погашення кредиту (його частини) Позичальник зобов'язується сплачувати Кредитору проценти в розмірі 10,45 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Кредитним договором.

Крім того, у зв'язку з укладенням та підписанням між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 договору про переведення боргу б/н від 15 квітня 2011 року за Кредитним договором №001-2900/756-0302 від 30.10.2007 року, а також в зв'язку з укладенням Додаткової угоди б/н від 15.04.2011 року до Кредитного договору, 15 квітня 2011 року було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки, посвідченого ОСОБА_11, Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.10.2007 року (а.с.66-69).

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_5 за Кредитним договором, Договором про переведення боргу б/н від 15.04.2011 року, Додатковою угодою, між позивачем та ОСОБА_6 15.04.2011 року було укладено Договір поруки б/н (а.с.49-54), між позивачем та ОСОБА_7 15.04.2011 року було укладено Договір поруки б/н (а.с.55-60).

Відповідно до ст. 1054 ЦК за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник ОСОБА_5 зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно Кредитного договору, Договору про переведення боргу б/н від 15.04.2011 року, Додаткової угоди.

Пунктом 2.5 Додаткової угоди розмір щомісячного платежу встановлений в Графіку погашення кредиту, що викладений у Додатку №2 до Додаткової угоди (а.с.22-25). За домовленістю сторін датою погашення щомісячних платежів сторонами визнано останній робочий день, що передує «10» числу кожного місяця (п.2.4 Додаткової угоди).

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення умов Кредитного договору, Договору про переведення боргу б/н від 15.04.2011 року, Додаткової угоди та чинного законодавства України відповідач ОСОБА_5 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання - не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку.

В зв'язку з чим, станом на 28.09.2011 року відповідачем ОСОБА_5 прострочено виконання зобов'язань щодо повернення за Кредитним договором кредиту та нарахованих процентів в сумі 5 096,50 шв. франків.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити процент.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання і зміна умов договору не допускається.

Суд першої інстанції, виходячи з наявного у матеріалах справи розрахунку (а.с.61), дійшов вірного висновку що загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_5 за кредитним договором перед позивачем складає 180 047,05 шв. франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.09.2011 року (885,17 грн. за 100 шв. франків) складає 1 593 722 (один мільйон п'ятсот дев'яносто три тисячі сімсот двадцять дві) гривні 47 копійок, а саме:

- заборгованість по кредиту - 175 269,41 шв. франків, еквівалент - 1 551 432,23 гривень;

- по відсотках - 4 770,42 шв. франків, еквівалент - 42 226,33 гривень;

- по підвищених відсотках - 7,22 шв. франків, еквівалент - 63,91 гривень.

Крім того, відповідно до п. 5.2.4. Додаткової угоди Банк має право достроково вимагати повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення Банком повідомлення на адресу позичальника з вимогою усунути порушення. В такому випадку, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

03 жовтня 2011 року на адресу позичальника та поручителів було направлено вимоги-попередження про необхідність усунути порушення умов Кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом (а.с.71-74).

Відповідачами не було вчинено жодних дій, які б свідчили про намір погасити заборгованість у добровільному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя.

Строк виконання основного зобов'язання було встановлено позивачем у листі - вимозі, в зв'язку з чим, позивач мав право звернутись до суду з вимогою про стягнення заборгованості з поручителя в строк не пізніше 15.04.2012 року, і дану обставину представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не заперечував (а.с.126). А тому банк подавши позов до суду 10 квітня 2012 року, що підтверджується поштовою відміткою на конверті (а.с.81) не пропустив спеціальний строк, передбачений ч.4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором кредиту в розмірі 1593722 гривні 47 копійок з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, судом першої інстанції надано вірну оцінку обставинам справи, оскільки суду не надано достатніх та беззаперечних доказів здійснення відповідачем ОСОБА_5 платежів в сумі 6331 шв.франків. що могли спростувати викладені представником позивача розрахунки щодо розміру заборгованості, оскільки, відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, на даний час ОСОБА_5 одночасно є позичальником та іпотекодавцем, а ОСОБА_6, ОСОБА_7 - одночасно поручителі та іпотекодавці ОСОБА_8 є лише іпотекодавцем.

Квартира, передана в іпотеку належить усім чотирьом зазначеним особам на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або у частині, встановленій іпотечним договором.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1ст.39 Закону України «Про іпотеку» при вирішенні питання про звернення стягнення на предмет іпотеки має бути визначено загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки.

Виходячи з положень ст.ст.526, 572, 590 ЦК України, у разі невиконання боржником основного зобов'язання кредитор має право одержати задоволення своїх вимог або за рахунок боржника, пред'явивши до нього позов про стягнення заборгованості, або за рахунок предмета іпотеки, звернувши на нього стягнення, з обов'язковим зазначенням розміру вимог, що підлягають сплаті з вартості предмета іпотеки. Застосування вказаних способів захисту одночасно чи разом є неприпустимим, оскільки фактично призводить до здійснення стягнення заборгованості у подвійному розмірі, що суперечить положенням ст.1046 ЦК України, яка зобов'язує позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), яка була ним отримана.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Крім того, пункт 42 вказаної Постанови Пленуму прямо передбачає, що суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» або ст. 589 ЦК України щодо заставодавця.

Як було зазначено вище, предмет іпотеки перебуває у спільній власності чотирьох відповідачів.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦК України).

Відповідно до ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Частина 2 ст. 6 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Таким чином, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в частині, що належить ОСОБА_8 будуть обґрунтованими лише у випадку, що ця частина квартири виділена в натурі і є самостійним об'єктом права власності.

Те ж саме стосується звернення стягнення на частки інших співвласників квартири, яку було передано в іпотеку і які є відмінними від позичальника.

Також позивач не може одночасно стягнути суму заборгованості за кредитним договором та звернути стягнення на предмет застави/іпотеки, якщо Позичальник та Іпотекодавець являються однією і тією ж особою.

Колегія суддів, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в інтересах Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", представника відповідача ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: