Ухвала суду № 31529178, 28.05.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1625/2161/12

Номер провадження 22-ц/786/1982/2013

Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л.В.

Доповідач Чумак О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чумак О.В.

Суддів: Дряниця Ю.В., Кривчун Т.О.

при секретарі - Мотрій С.В.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка, Полтавського району»

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району", третя особа Супрунівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, про зобов'язання донарахувати та виплатити недоплачену заробітну плату, -

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до місцевого суду з уточненим позовом до Комунального підприємства "Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району» (далі - КП «ЖКК с. Супрунівка Полтавського району», в якому посилалася на те, що працювала в КП «ЖКК с. Супрунівка Полтавського району» на різних посадах, звільнена з підприємства наказом від 12.07.2010 року № 27-к з посади провідного бухгалтера за п. 1 ст. 40 КзПП України у зв'язку зі скороченням чисельності працівників.

Внаслідок неправомірних дій відповідача, які виразилися у прийнятті ним в односторонньому порядку рішень з питань оплати праці, які погіршували її умови, встановлені законодавством, угодами та колективним договором, не донарахована заробітна плата у сумі 18 461,00 грн.

Оскільки з нею не був проведений розрахунок у день звільнення, а також донарахована заробітна плата у сумі 595,33 грн., просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену заробітну плату за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року у розмірі 17 865,67 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13.07.2010 року по день винесення рішення із розрахунку середнього заробітку в розмірі 105,24 грн.; моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., а всього - 22 865,67 грн.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.04.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до "Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району» про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 13 липня 2010 року по день винесення рішення з розрахунку середнього заробітку в розмірі 105,24 грн., моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. залишено без розгляду.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району» про зобов'язання дорахувати на виплатити недоплачену заробітну плату задоволені.

Зобов'язано Комунальне підприємство "Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району» донарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року у розмірі 17 865,67 грн.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення у частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись із рішенням місцевого суду, його в апеляційному порядку оскаржило КП "ЖКК с. Супрунівка Полтавського району», яке в апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема на те, що заробітна плата ОСОБА_1 у період з січня 2008 року по липень 2010 року перевищувала встановлений державою на цей період розмір мінімальної заробітної плати на 30%.

Прохає рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи у межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Як убачається з матеріалів справи, встановлено місцевим судом та не заперечується сторонами, з 10 березня 2006 року та з 01 січня 2008 року по 02 березня 2009 року ОСОБА_1 працювала в комбінаті на посаді техніка першої категорії відповідно до наказів по комбінату №6-к від 10 березня 2006 року та №14-к від 02 березня 2009 року, що підтверджується записами у трудовій книжці (т.1 а.с.10).

Згідно наказами по підприємству за №9 від 04 січня 2008 року, №25 від 01 квітня 2008 року та додатком №1 до наказу №6 від 08 січня 2009 року ОСОБА_1 був встановлений посадовий оклад техніка першої категорії (т.1 а.с.18-23).

З 02 березня 2009 року по день звільнення ОСОБА_1 працювала на посаді провідного бухгалтера з посадовим окладом, встановленим наказами № 37 від 03 квітня 2009 року та додатком 2 до наказу, №73 від 02 жовтня 2009 року, № 19 від 25 січня 2010 року та №35 від 01 квітня 2010 року (т.1 а.с.24-33).

Наказом № 27-к від 12.07.2010 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи з посади провідного бухгалтера у зв'язку зі скороченням чисельності працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а. с. 8-10).

Згідно акту від 26.07.2010 року, складеного та підписаного головним бухгалтером, бухгалтером та юристом КП «ЖКК с. Супрунівка Полтавського району», ОСОБА_1 повідомлена про необхідність з'явитись і отримати належні їй кошти - вихідну допомогу та заробітну плату за червень 2010 року.

У вказаному акті ОСОБА_1 власноручно зазначено, що вона повідомлена про отримання вихідної допомоги, але з поважних причин не змогла з'явитися 14.07. 2010 року. Також нею власноруч зазначено про те, що 26 липня 2010 року вона повідомлена про необхідність отримати заробітну плату та вказано про її отримання (т.1 а.с.204).

26.07.2010 року ОСОБА_1 звернулась до КП «ЖКК с. Супрунівка Полтавського району» із заявою про проведення розрахунку (т. 1 а.с.11).

Згідно довідки № 554 від 16 грудня 2010 року КП «Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району» ОСОБА_1 нараховано: вихідну допомогу у сумі 1746,78 грн.; компенсацію за невикористану відпустку у сумі 2400,54 грн. та заробітну плату за липень 2010 року у сумі 467,45 грн.

Всього нараховано ОСОБА_1 2867,99 грн., виплачено 14.07.2010 року вихідну допомогу у сумі 1323,87 грн., а також 26.07.2010 року компенсацію за невикористану відпустку та заробітну плату за липень 2010 року у сумі 2 312,44 грн. (т.1 а.с.207).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці»», ст. 97 КЗпП України питання оплати праці працівників госпрозрахункових підприємств, у тому числі комунальних, вирішуються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про оплату праці» тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до п. 2 Колективного договору на 2004-2009 роки, який укладений між адміністрацією та профспілковим комітетом Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району» 23 липня 2004 року, реєстровий №33 (далі - Колективний договір) та діяв до 2011 року, при зміні рівня мінімальної заробітної плати та фінансової можливості адміністрація підприємства зобов'язалась підвищувати тарифні ставки робітників та службовців на процент збільшення мінімальної заробітної плати (т.2 а.с.7-11).

Згідно з п.3.1.3. розділу 3 Галузевої угоди між Міністерством з питань житлово-комунального господарства України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2007-2009 року (далі - Галузева угода), яка діяла в період роботи ОСОБА_1 на комбінаті, мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю встановлюється у розмірі не нижче визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальна тарифна ставка робітника 1 розряду - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (т.1 а.с.71-81).

Актом перевірки №16-24-14/287 від 06 вересня 2010 року Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю територіальної державної інспекції праці у Полтавській області, при перевірці діяльності Комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району» встановлено, що питання договірного регулювання оплати праці на підприємстві здійснювалось в порушення Закону України «Про колективні договори та угоди» і вирішувалось шляхом видачі відповідних наказів без прийняття спільного рішення між адміністрацією та профспілковою організацією шляхом внесення відповідних доповнень до колективного договору, тобто рішення приймались в односторонньому порядку (т.1 а.с.92-96).

За правилом ч.4 ст.97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Положення вказаної Галузевої угоди, яка діяла під час спірних правовідносин, є обов'язковими для всіх підприємств, що перебувають у сфері діяльності сторін, які підписали угоду. Її норми щодо оплати праці є мінімальними гарантіями в оплаті праці, нижче яких не може провадитись оплата праці (ст. 8 Закону України «Про колективні договори і угоди»).

Згідно п. 3.1.3 Галузевої угоди встановлено мінімальну тарифну ставку (оклад) за просту некваліфіковану працю в розмірі, не нижчому від визначеної законодавством мінімальної заробітної плати, а мінімальну тарифну ставку робітника першого розряду - в розмірі не менш як 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (т.1 а.с.74).

За додатком 2 до Галузевої угоди коефіцієнт співвідношень по основним підгалузям (не виробничі види робіт ) становить 1,1 (т.1 а.с.80).

Статтями 21, 22 Закону України «Про оплату праці», встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про те, що посадові оклади встановлювалися відповідачем без дотримання законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, умов Галузевої угоди та Колективного договору КП «Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка Полтавського району», укладеного між адміністрацією підприємства і профспілковим комітетом. Зокрема, наказами відповідача в односторонньому порядку приймались рішення з питань оплати праці ОСОБА_1, які погіршували її умови як працівника.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оплату праці» трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори.

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем всупереч вимог законодавства про оплату праці заробітна плата ОСОБА_1 виплачувалася менше передбаченого Колективним договором та Галузевою угодою розмірі, її вимоги про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати є обґрунтованими та не обмежуються строком позовної давності.

Таким чином, доводи апелянта про те, що заробітна плата ОСОБА_1 перевищувала встановлений державою розмір мінімальної заробітної плати, не заслуговують на увагу колегії суддів та спростовуються наявними у справі доказами.

Також неприйнятними є посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 у комбінаті працювала неповний робочий день, оскільки доказів на підтвердження цього відповідачем ні в місцевому, ні в апеляційному суді не надано.

Також матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що керівництво КП «ЖКК с. Супрунівка Полтавського району» повідомляло ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці та ознайомлювало її з наказами про такі зміни, як того вимагають положення ст.103 КЗпП України, ч. ч. 3, 4 ст.32 КЗпП України.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до розрахунку, здійсненого відповідачем, заборгованості по посадовим окладам та доплат за інтенсивність за період з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року становить 18 461,00 грн. (т.1 а.с.12-15).

За розрахунком представника позивача, розмір не донарахувань ОСОБА_1 з 01 січня 2008 року по 12 липня 2010 року складає 17865,67 грн. (т.1 а.с.194-196).

Актом №06-21/367 від 23 липня 2010 року планової виїзної ревізії контрольно-ревізійного управління в Полтавській області фінансово-господарської діяльності КП «ЖКК с. Супрунівка Полтавського району» за період роботи з 01 січня 2008 року по 01 червня 2010 року та відомості перерахунку заробітної плати працівникам КП «ЖКК с. Супрунівка Полтавського району» за період з 01 квітня 2010 року по 01 червня 2010 року, проведена перевірка законності встановлення розмірів оплати праці працівникам підприємства за квітень, травень 2010 року та встановлені порушення Закону України «Про оплату праці», р., 4 п.2 Колективного договору КП «ЖКК с. Супрунівка Полтавського району» на 2004-2009 роки, які призвели до неотримання заробітної плати працівниками підприємства на загальну суму 5905,80 грн. Зокрема, ОСОБА_1 недоотримала заробітну плату за квітень 2010 року в сумі 285,36 грн., за травень 2010 року - 309,97 грн.

Загальна сума відповідно до наданих суду відповідачем відомостей перерахунку заробітної плати становить 595,33 грн., які були донараховані відповідачем та виплачені ОСОБА_1

Таким чином, місцевим судом обґрунтовано встановлено, що сума не донарахованої відповідачем та невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати становить 17865,67 грн. (18461 грн. - 595,33 грн. = 17865,67 грн.).

Всі обставини, що мають значення для справи, з'ясовані судом у повному обсязі та підтверджені наявними у справі доказами.

Відтак, доводи апеляційної скарги не ставлять під сумнів правильність постановленого рішення, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Житлово-комунальний комбінат с. Супрунівка, Полтавського району» - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2013 року, - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: (підпис) О.В.Чумак

СУДДІ: (підпис) Ю.В.Дряниця

(підпис) Т.О.Кривчун

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області О.В.Чумак