Ухвала суду № 31521897, 24.05.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5488/13-к

Номер провадження 11-сс/786/161/2013

Категорія

Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М.

Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого - судді Давиденка Е.В.

суддів: Корсун О.М., Маліченка В.В.

при секретарі Войтенко Є.М.

за участю прокурора Ковінька Д.В.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2013 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с-ща Котельва Полтавської області, зареєстрованого за адресою: с-ще Котельва Полтавської області, вул. Петровського, 74, громадянина України, раніше несудимого, ІНФОРМАЦІЯ_2, розлученого, працював начальником Котелевського РВ ГУМВС України в Полтавській області,

задоволено клопотання старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту на строк 60 днів з 26 квітня 2013 року по 26 червня 2013 року.

Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначено у межах 400 мінімальних заробітних плат в сумі 458 800 грн., у національній грошовій одиниці - гривні.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_3 покладено ряд обов’язків.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу – відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2013 року старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області звернувся до суду із поданням про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно підозрюваного ОСОБА_3 посилаючись на те, що останній повторно, у складі організованої ним злочиної групи з числа громадян: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та за попередньою змовою із ОСОБА_8 і ОСОБА_9, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, 17 січня 2010 року та в ніч з 9 на 10 лютого 2010 року вчинив привласення і розтрату нафтової сировини, що належить ГПУ „Полтавагазвидобування” і яка була ввірена ОСОБА_8 та перебувала у його віданні, у загальній кількості 26,449 м3 на суму 58 716,78 грн., що складає 135 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на час вчинення злочину.

01.06.2010 року ОСОБА_3 був затриманий слідчим СВ УСБУ в Полтавській області згідно ст. 115 КПК України (редакції 1960 року) за підозрою у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України. 10.06.2010 Октябрським районним судом м. Полтави щодо нього обрано запобіжний захід – взяття під варту строком на 2 місяці.

28 липня 2010 року Октябрським районним судом м. Полтави продовжено строк тримання під вартою до 3-х місяців щодо ОСОБА_3.

Вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 28.09.2011 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2.ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Вироком Апеляційного суду Полтавської області від 28.05.2012 року вирок Чутівського районного суду Полтавської області від 28.09.2011року було скасовано, ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2. ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.12.2012 року вирок Апеляційного суду Полтавської області від 28.05.2010 року був скасований, а справа була направлена на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05.03.2013 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернута прокурору Полтавської області для організації проведення додаткового розслідування. Даною ухвалою запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишено попередній – тримання під вартою, тобто, на даний час він перебуває під вартою у Полтавському слідчому ізоляторі.

Відомості про зазначене кримінальне правопорушення 24.04.2013 року слідчим в ОВС слідчого відділу слідчого управління прокуратури Полтавської області внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013180000000070.

26.04.2013 року ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Згідно подання, обвинувачення щодо ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину обґрунтовується показами ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, наданими 28.05.2010 року під час допиту в якості обвинувачених. Окрім того, факт організації ОСОБА_3 вчинення вказаного злочину обґрунтовується даними протоколів оглядів матеріалів проведення оперативно-технічних заходів від 10.04.2010 року та 25.05.2010 року, відповідно до яких ОСОБА_3 в ході телефонних розмов з обвинуваченими у справі надавав чіткі вказівки останнім щодо часу, місця та способу вчинення даного кримінально карного діяння.

Приймаючи дане рішення слідчий суддя вказав, що у ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 слідчий суддя врахував вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи поряд з іншими обставинами тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а також враховуючи, що існує реальний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення і можливості підозрюваного переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, крім цього йому відомі особи, підозрювані у вчиненні разом з ним кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3

Окрім цього, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Врахувавши, що в клопотанні підсудного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу не зазначені нові обставини, які не розглядались суддею раніше, слідчий суддя визнав за необхідне в задоволенні такого клопотання відмовити.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або заставу в мінімальному розмірі, посилаючись на те що суддя слідчий не врахував, що він перебуває під вартою 3 роки, що він має постійне місце проживання, що його мати похилого віку та потребує стороннього догляду, а брат є інвалідом другої групи. Крім того, при визначенні розміру застави судом не було враховано його матеріальний стан та те, що по справі фактично відсутні матеріальні збитки. Зазначає, що в клопотанні слідчого та в ухвалі не наведені докази на підтвердження існування ризиків, зазначених в ст. 177 КПК Україна.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_10, та адвоката ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбаченим цим Кодексом.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи щодо ОСОБА_3 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 12 років позбавлення волі, а також наявність ризиків, передбачених законом, оскільки ОСОБА_3, який був керівником правоохоронного органу, може впливати на хід досудового розслідування та перешкоджати встановленню істини по справі.

Так, із матеріалів клопотання вбачається, що раніше обвинувачений по даній справі ОСОБА_7, який давав визнавальні показання, неодноразово чув від ОСОБА_3 погрози. Такі показання підтвердила і його дружина ОСОБА_11О.(а.с.34-39). Той факт, що ОСОБА_7 при розгляді даного клопотання слідчим суддею змінив свої показання, може також свідчити про наявність вказаних вище ризиків та про наявність фізичного та психологічного тиску ОСОБА_3 як на свідків, так і на інших підозрюваних.

Сам підозрюваний, як вбачається з матеріалів клопотання, дає показання, які не знаходять свого підтвердження матеріалами кримінального провадження, а тому ОСОБА_3 при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу, може зустрічатись з вказаними вище особами, узгодити з ними позицію, яка може перешкодити встановленню істини у справі, ухилитись від слідства та суду.

ОСОБА_3 розлучений, на утриманні неповнолітніх дітей немає. Ті обставини, що у ОСОБА_3 в 2012 році помер батько, не можуть впливати на вирішення питання про обрання виду запобіжного засобу.

В зв’язку з наведеним, слідчий суддя в своїй ухвалі навів обґрунтовані причини незастосування до підозрюваного інших більш м’яких запобіжних заходів.

Тому, доводи підозрюваного ОСОБА_3 про не застосування до нього вказаного запобіжного заходу, в зв’язку з врахуванням відповідних обставин по справі, не можуть бути прийняті до уваги за наявності викладених вище ризиків та обґрунтованої підозри.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності з вимогами ч.3 ст.183 КПК України повинен визначив розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Проте, слідчій суддя застосовуючи заставу, яка перевищує триста розмірів мінімальної заробітної плати не встановив та не зазначив виключних обставин, які б давали можливість це зробити.

При цьому, слідчий суддя вказав, що враховує майновий стан підозрюваного та тяжкість правопорушення за яким підозрюється ОСОБА_3

Так, хоча ОСОБА_3 і підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, але сума майнових збитків за підозрою становить 58716 гривень 78 копійок(а.с.32).

Отже, на думку колегії суддів апеляційного суду, слідчим суддею не враховано майновий стан підозрюваного ОСОБА_3, а допущено встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи, що призвело до неможливості виконання застави.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2013 року та з врахуванням змін, які були визначені в ухвалі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2013 року, постановити нову ухвалу, зменшивши при цьому розмір застави до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст.194, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу.

Клопотання старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та процесуального керівництва прокуратури Полтавської області юриста 1 класу ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Полтавському слідчому ізоляторі на строк 60 днів з дня оголошення повідомлення про підозру, тобто до 24.06.2013 р.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 мінімальних заробітних плат в сумі 91 760 грн., у національній грошовій одиниці - гривні.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № 37313004000622 в ГУ ДКСУ в Полтавській області, код ЗКПО 26304855, МФО 831019, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент в продовж дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме із с-ща. Котельва, Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Октябрського районного суду м. Полтави коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю Октябрського районного суду м. Полтави та колегію суддів Апеляційного суду Полтавської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу – відмовити.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_13 ОСОБА_14