Ухвала суду № 31541016, 29.05.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1620/2106/12

Номер провадження 22-ц/786/2085/2013

Головуючий у 1-й інстанції Чернюк В.Д.

Доповідач Панченко О. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Дорош А.І., Бутенко С.Б.,

При секретарі: Герасименко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 квітня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за частку в спільному майні та відшкодування моральної шкоди і за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення грошової компенсації за будівельні матеріали, витрачені при будівництві житлового будинку та господарських споруд, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 в рахунок грошової компенсації 1/2 частини будівельних матеріалів та обладнання, використаних для будівництва житлового будинку і господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, 66897 ( шістдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто сім ) гривень, в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті позову судовим збором 674 ( шістсот сімдесят чотири ) гривні 79 копійок.

В іншій частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

З рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухваливши нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Окрім того, з даним рішенням не погодилася ОСОБА_2 та також подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідачів за її позовом грошову компенсацію за витрачені нею будівельні матеріали на будівництво їхнього будинку та господарських споруд в розмірі 34059 грн.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення за наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що згідно рішення Апеляційного суду Полтавської області від 13 травня 2009 року та рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 березня 2009 року, які набрали законної сили, за ОСОБА_1 визнано право власності на ? частину будівельних матеріалів та обладнання, використаних для будівництва житлового будинку і господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1, вартість ? частини якого визначено у розмірі 143 125 грн., а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/2 частину будівельних матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку - відмовлено.

Зазначаючи у рішенні від 13.05.2009 року вартість 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 143 125 гривень, колегія суддів виходила із висновку комплексної будівельно - технічної експертизи № 900/901 від 31 березня 2008 року.

Вирішуючи питання стосовно стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за будівельні матеріали і обладнання, суд першої інстанції правомірно визнав за останньою право на відшкодування їх вартості в грошовому виразі на час розгляду спору в сумі 66897 грн.

Так, згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи № 1136 від 31 січня 2013 року загальна вартість будівельних матеріалів, витрачених на будівництво будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1, з урахуванням часткової втрати їх товарних якостей у зв'язку зі зносом, станом на грудень 2012 року складала 133794 гривні.

Суд першої інстанції правомірно взяв за основу зазначений висновок експерта № 1136, оскільки предметом спору (позовних вимог) є будівельні матеріали, і право власності за ОСОБА_1 визнано лише на будівельні матеріали та обладнання, використанні для будівництва житлового будинку. З огляду на викладене, безпідставними є посилання позивача на суму 143 125 грн., так як даний розмір визначає вартість ? частини домоволодіння, що включає в себе не тільки будівельні матеріали та обладнання, а й вартість виконаних робіт.

Окрім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди.

Згідно п.1 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується особі внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У наявних матеріалах справи відсутні докази на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди саме відповідачем ОСОБА_3, а посилання на звернення до органів прокуратури та комунальних підприємств, не заслуговують на увагу, оскільки відповіді на ці звернення не надано.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач не є співвласником будівельних матеріалів та обладнання, а тому відсутні підстави для задоволення її позову.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів щодо придбання спірних будівельних матеріалів та обладнань чи визнання за нею права власності на них матеріали справи не містять.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 квітня 2013 року судовою колегією не встановлено.

Згідно п 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набув чинності з 01.11.2011р., ставки судового збору за апеляційною скаргою на рішення суду встановлені у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. В свою чергу, за звернення із позовною заявою майнового характеру законом встановлено розмір судового збору - 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Оскільки апелянтом ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір в сумі 334, 49 грн., то сума несплати підлягає стягненню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 квітня 2013 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави несплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 334 грн. 49 коп. за реквізитами:

отримувач: УДКСУ у м. Полтаві;

код ЄДРПОУ: 38019510;

банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області;

код банку отримувача: 831019;

розрахунковий рахунок: 31217206780002;

код доходів бюджету: 22030001.

код ЄДРПОУ суду: 02893077.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя : ___О.О. Панченко

Судді:____ А.І. Дорош ___С.Б. Бутенко