Постанова № 31503294, 28.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 22» травня 2013 р. Справа №5023/463/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Білоусова Я.О. суддя Кравець Т.В.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - Тіторенко І.А., за довіреністю №174/13 від 15.02.2013 року;

відповідача - Шипілов А.Ю., за довіреністю від 05.04.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м.Харків (вх.№1422Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року по справі №5023/463/12,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» м. Харків,

до Фермерського господарства «Альянс», м. Зміїв, Харківська обл.,

про стягнення 1236391,89 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року у справі №5023/463/12 (суддя Буракова А.М.) заяву Фермерського господарства «Альянс» про відстрочку виконання судового рішення задоволено. Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року по справі №5023/463/12 до 15.12.2013 року.

Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2013 р. у справі №5023/463/12 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити заявнику ФГ «Альянс» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що така обставина як неврожай не можливо вважати виключною обставиною неможливості виконання рішення суду, оскільки це є звичайним ризиком підприємницької діяльності. Крім того, обґрунтування того, що рішення суду може бути відстрочено саме до 15.12.2013 року відповідач не надав, не містить таких обґрунтувань і оскаржувана ухвала.

Також апелянт вказує, що при поданні заяви про неможливість виконати рішення суду та проханням відстрочити його виконання, заявник повинен надати до суду докази відсутності грошових коштів, інших активів. Однак, в порушення приписів ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України заявник не надав до суду доказів відсутності коштів або активів за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів, а між тим, відповідачем було передано в заставу позивачу два трактори, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів.

Отже, на думку скаржника, доказів відсутності у заявника коштів на рахунках або зібраного врожаю на елеваторах, складах, який відображається на балансі підприємства судом не перевірено, баланс підприємства не досліджений. Наявність та вартість іншого майна відповідача судом також не встановлено, а заявником не доведено його відсутності.

Апелянт зазначає на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, а саме, що ухвала про прийняття заяви відповідача до розгляду прийнята 08.04.2013 року і розгляд заяви призначений на 15.04.2013 року. Тож, місцевим господарським судом порушено норми ст. 121 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що несвоєчасне повідомлення сторони про судове засідання є порушенням вимог ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22 Господарського процесуального кодексу сторони є і безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Так, ухвалу про призначення заяви до розгляду було отримано позивачем 15.04.2013 року, тобто у день розгляду справи, що не надало можливості прийняти участь у справі та надати свій відзив.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.05.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

20.05.2013 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№4077), в якому просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року - залишити без змін, як таку, що прийнята при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи, з дотриманням вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні 22.05.2013 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав, викладених у його відзиві.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи та відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін, а також перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року по справі №5023/463/12 клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення суду задоволено. Розстрочено виконання рішення суду строком на три місяці рівними частинами. В позові відмовити частково. Стягнути з Фермерського господарства «Альянс» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» що є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» суму заборгованості за кредитним договором №010-2/07-01-0532-08 від 24.06.2008 року в розмірі 1000000,00 грн. Розстрочено виконання рішення суду строком на три місяці рівними частинами: 30 вересня 2012 року - 333333,34 грн.; 31 жовтня 2012 року - 333333,33 грн.; 30 листопада 2012 року - 333333,33 грн. В частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором №010-2/07-01-0532-08 від 24.06.2008 року в розмірі 236392,00 грн. - провадження у справі припинено.

05.04.2013 року відповідач звернувся до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

15.04.2013 року господарським судом Харківської області винесено оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване судове рішення виходив з того, що інших доходів, аніж від вирощування сільськогосподарських культур, ФГ «Альянс» не має, погасити заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» є неможливим через виключні непереборні обставини. При цьому примусове стягнення такої заборгованості може мати наслідком фактично зупинення діяльності підприємства, неможливості здійснювати подальшу господарську діяльність та фактично призведе до банкрутства підприємства.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п.7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відповідач обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.03.2012 року вказує, що ФГ «Альянс» через тяжке фінансове становище не має можливості сплатити заборгованість за Кредитним договором №010-2/07-01-0532-08 від 24.06.2008 року в розмірі 1000000,00 грн., оскільки отримання прибутку в сільськогосподарському виробництві носить виключно сезонний характер - від збору врожаю залежить можливість підприємства отримати дохід та погасити заборгованість, а інших доходів у боржника не має.

Суд першої інстанції встановив, що врожай сільськогосподарських культур в 2012 році, за рахунок якого можливо погасити заборгованість перед стягувачем 9позивачем у справі) був в два рази менше від запланованого, що підтверджується довідками Управління агропромислового розвитку Зміївської районної державної адміністрації.

Так, загальна площа сільськогосподарських угідь, які обробляє ФГ «Альянс» складає 4099,218 га, в тому числі згідно укладених договорів оренди із Зміївською районною державною адміністрацією (334,0462 га), із орендодавцями - власниками земельних часток (паїв) (3765,1718 га), що підтверджується довідкою за вих.№90 від 11.04.2013 року.

Згідно довідки за вих.№91 від 11.04.2013 року про структуру посівних площ ФГ «Альянс» під урожай 2012 року засіяно посівні площі були наступним чином: пшениця озима - 1406 га; ячмінь - 163 га; овес - 94 га; гречка - 248 га; кукурудза - 1700 га; соняшник - 488 га. Тобто, під врожай 2012 року ФГ «Альянс» було засіяно більша частина посівних площ кукурудзою та зерном.

Згідно довідки Управління агропромислового розвитку Зміївської районної державної адміністрації від 04.04.2013 року №01/18-189 середня врожайність по Зміївському району Харківської області ц/га кукурудзи та зерна складає 27,3, одночасно із цим по ФГ «Альянс» лише 14.

Вищевказане свідчить, що в 2012 році ФГ «Альянс» отримало значних матеріальних збитків у вигляді недоотримання запланованого врожаю, безпосереднім наслідком чого є отримання значно меншого доходу від збору врожаю, а отже й фактична неможливість у повному обсязі та у встановлені строки погасити заборгованість перед кредиторами ФГ «Альянс».

При цьому, матеріали справи свідчать, що інших доходів, аніж від вирощування сільськогосподарських культур, ФГ «Альянс» не має, а примусове стягнення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості по даній справі може призвести до зупинення діяльності підприємства, неможливості здійснювати подальшу господарську діяльність та до його банкрутства.

Щодо доводів апелянта про необґрунтованість надання відстрочки саме до 15.12.2013 року, оскільки заявником (відповідачем у справі) не доведено того, що ФГ «Альянс» зможе виконати до цього строку рішення суду (до закінчення відстрочки виконання рішення суду), колегія суддів зазначає, що рішення суду щодо погашення заборгованості буде виконуватись за рахунок доходів, отриманих від збору врожаю в 2013 році та його реалізації у встановлений судом строк - відповідний строк необхідний саме для того, щоб здійснити необхідні польові роботи, реалізувати врожай 2013 року та отриманий дохід направити на погашення заборгованості перед позивачем. Відповідачем надано до суду докази наявності засіяних площ сільськогосподарськими культурами, а саме, довідка №111 від 17.05.2013 року, з якої вбачається, що у 2013 році посіяно 2332 га в тому числі: 200 га - ячменю, 1502 га - кукурудзи на зерно та 630 га - соняшника.

Також, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено того факту, як те, що заборгованість ФГ «Альянс» може бути погашена за рахунок іншого майна підприємства, зокрема, двох тракторів, що находяться в заставі банку.

Однак, колегія суддів зазначає, що, по-перше, позивач звертався до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, проте, позивач не просив суд стягнути заборгованість за рахунок заставного майна.

По-друге, специфіка діяльності ФГ «Альянс», вирощування сільськогосподарських культур змусила підприємство звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання судового рішення, оскільки задоволення вимог позивача за рахунок заставлених тракторів означатиме неможливість підприємства обробляти посівні площі та за даних обставин позбавить можливість підприємство здійснити збір врожаю 2013 року, і як наслідок, потягне неможливість взагалі здійснювати господарську діяльність підприємству, а отже й неможливість погасити заборгованість перед кредиторами, в тому числі й позивачем по справі.

Щодо доводів апелянта про не дослідження місцевим господарським судом при винесені оскаржуваної ухвали, стану платоспроможності ФГ «Альянс», а отже вирішення питання про відстрочку виконання судового рішення за таких обставин є неможливим, колегія суддів не приймає їх до увагу, оскільки такі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Господарський суд в межах справи про стягнення заборгованості не зв'язаний законом обов'язком досліджувати питання платоспроможності підприємства - вивчати баланс підприємства, оскільки Господарський процесуальний кодекс України містить вказівку на обов'язок суду встановити лише наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, та з урахуванням матеріалів справи надати оцінку виключності відповідних обставин та їх вплив на спроможність підприємства погасити заборгованість перед позивачем. Дослідження обставин платоспроможності або неплатоспроможності боржника та вивчення балансу підприємства провадиться у межах справи про банкрутство, а не під час встановлення наявності обставин для надання відстрочки для виконання рішення суду.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у ФГ «Альянс» у 2012 році збитків, а також те, що інших доходів, аніж від вирощування сільськогосподарських культур не має та одномоментне задоволення заборгованості як і за рахунок наявного у відповідача майна може призвести до фактичного зупинення діяльності підприємства, неможливості здійснювати подальшу господарську діяльність та може призвести до неплатоспроможності боржника, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції порушено процесуальні норми щодо строку розгляду заяви та відносно повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду заяви, оскільки, в силу приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про відстрочку виконання судового рішення у десятиденний строк в судовому засіданні з викликом сторін.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою суду від 08.04.2013 року було призначено розгляд заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення на 15.04.2013 року. Учасники судового процесу повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки про час та місце розгляду заяви відповідача, що підтверджується матеріалами справи

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України (п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року). У відповідності до штампу вихідної кореспонденції господарського суду Харківського області (вих.№006890) ухвала про прийняття заяви до провадження була направлена 09.04.2013 року у кількості двох примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про прийняття заяви до розгляду від 08.04.2013 року учасникам судового процесу.

Аналіз змісту ст. 121 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що заява про відстрочку (розстрочку) судового рішення повинна бути розглянута судом в 10 денний строк, тобто, в межах 10 днів, який визначається з наступного дня після винесення ухвали про призначення відповідного судового засідання. Отже, заява повинна бути розглянута на протязі десяти днів, а не на десятий день з моменту винесення ухвали про призначення судового засідання.

Таким чином, судом першої інстанції не порушено процесуальний порядок розгляду заяви про відстрочку виконання судового рішення, визначений нормами Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду заяви та вчинено всі необхідні заходи для повідомлення сторін про судове засідання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи скаржника, оскільки місцевий господарський суд з урахуванням системного аналізу обставин справи, приписів чинного законодавства України а також доказів які містяться в матеріалах справи дійшов обґрунтованого висновку про наявність виняткових обставин, за наявності яких можливо надати відстрочку виконання рішення.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі. При прийнятті ухвали місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах

справи доказам, тому ухвала господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року по справі №5023/463/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, ч. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.04.2013 року по справі №5023/463/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 27 травня 2013 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Кравець Т.В.