Постанова № 31503297, 28.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 5021/1957/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі - Тяпкіній В.А.

за участю представників сторін:

позивача - Веренчука В.О., дов.№2/2013 від 16.05.2013 р. (у справі)

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська» (вх. № 1248С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2013р. по справі № 5021/1957/12

за позовом Приватного підприємства «Айтекс», м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська», м. Суми

про стягнення 154 424,44 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 р. позивач, ПП «Айтекс», звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до ТОВ «Кондитерська фабрика «Сумська» про стягнення 154 424,44 грн., в тому числі 148 767,32 грн. заборгованості по оплаті за поставлений товар згідно договору поставки №0111-1 від 01.11.2011 р., 5 657,12 грн. пені за несвоєчасні розрахунки, а також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору.

Відповідач звернувся до господарського суду Сумської області із клопотанням про призначення судової експертизи для визначення способу виготовлення видаткової накладної №1966 від 20.09.2012 р., а також приналежності підпису на видатковій накладній та на довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей одній і тій самій особі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.03.2013 р. по справі №5021/1957/12 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Кондитерська фабрика «Сумська» на користь ПП «Айтекс» 147 995,32 грн. основного боргу, 5 657,12 грн. пені, 3 073,05 грн. витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відповідач, ТОВ «Кондитерська фабрика «Айтекс», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2013р. по справі №5021/1957/12 повністю, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Сплату судового збору за подачу апеляційної скарги відповідач просить покласти на позивача.

В обґрунтування викладених вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. При цьому зазначає про невиконання позивачем п. 1.1, 2.1, 4.1.1 договору, стверджує, що підприємство відповідача не замовляло товар в асортименті, що був наданий постачальником, а тому не має обов'язку сплачувати його у зв'язку з невиконанням постачальником своїх зобов'язань згідно укладеного договору.

Позивач, ПП «Айтекс», відзиву на апеляційну скаргу не надав, проте його представник під час судового засідання просив рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2013 р. залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача не скористався наданим йому процесуальним правом брату участь в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи належне повідомлення представників сторін про час та місце засідання суду та те, що явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 01.11.2011 р. між ПП «Айтекс» (постачальник - позивач по справі) та ТОВ «Кондитерська фабрика «Сумська» (покупець - відповідач по справі) був укладений договір поставки №0111-1, за умовами якого позивач зобов'язався передавати відповідачу у власність товар партіями в асортименті та кількості, згідно видаткових накладних у відповідності до замовлень відповідача, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату за товар та приймати його на умовах, в порядку та в строки, визначені договором.

Розділом 2 договору сторони узгодили порядок поставки товару. Покупець зобов'язався своєчасно, але не пізніше ніж за 5 календарних днів до обумовленої поставки, сповіщати постачальника про свій намір здійснити чергову закупівлю товару, а також можливі дати відправки конкретної партії товару на його адресу, шляхом оформлення замовлення в якому зазначає кількість, асортимент товару, дата поставки товару, тощо. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонами формі (шляхом заповнення бланку замовлення, електронною поштою, факсимільним зв'язком). Постачальник зобов'язався здійснювати поставку на протязі 10 робочих днів з моменту виставлення рахунку покупцю. укладеного договору встановлена передача товару постачальником та його приймання покупцем за асортиментом, кількістю і ціною на підставі відповідної накладної.

Відповідно до пункту 4.1 договору постачальник зобов'язався передавати покупцю товар в погодженому асортименті, кількості згідно видаткових накладних, з належно оформленими документами на товар та в терміни, які передбачені умовами договору, здійснювати поставку товару за місцем знаходження складу (торгової точки) покупця, надавати покупцю всі необхідні документи на кожну партію товару, в тому числі накладну, податкову накладну, інші документи, передбачені вимогами діючого законодавства для даного виду товару.

В свою чергу, покупець зобов'язався своєчасно, але не пізніше ніж за 5 календарних днів до обумовленої поставки надавати постачальнику замовлення, в якому відображати всі характеристики необхідного товару, належним чином забезпечувати приймання товару за кількістю та якістю в порядку і терміни, встановлені договором, належним чином підписувати та оформлювати усі відповідні документи, передбачені у мовами договору, при встановленні неякісності товару, що надійшов, повідомити постачальника протягом однієї доби з моменту виявлення неякісного товару, своєчасно оплатити товар у розмірах та терміни, встановлені договором тощо (п.4.2).

Ціну та порядок розрахунків сторони визначили у розділі 5 спірного договору. Так, ціна товару зазначається у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору, оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Пунктом 6.2.1 договору №0111-1 від 01.11.2011р. передбачено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених договором, покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачеві) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої суми за кожен день прострочення. При цьому сторони домовились, що пеня стягується за весь час прострочення, тобто пеня стягується з моменту виникнення заборгованості до моменту повного погашення цієї заборгованості.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем по справі були виконані взяті на себе зобов'язання за договором поставки, та поставлено відповідачу товари у відповідності до умов договору та замовлень, що підтверджується копіями видаткових накладних, наявних в матеріалах справи:

- №2156 від 11.11.2011р. на суму 1 590,00 грн.;

- №2191 від 16.11.2011р. на суму 1862,50 грн.;

- №2367 від 02.12.2011р. на суму 1 158,00 грн.,

- №306 від 22.02.2012р. на суму 48 504,53 грн.,

- №307 від 22.02.2012р. на суму 28990,00 грн.,

- №474 від 15.03.2012р. на суму 77 657,00 грн.,

- №475 від 15.03.2012р. на суму 1 233,60 грн.,

- №823 від 04.05.2012р. на суму 2 380,00 грн.,

- №850 від 08.05.2012р. на суму 68 562,98 грн.,

- №1130 від 12.06.2012р. на суму 65 153,24 грн.,

- №1503 від 25.07.2012р. на суму 73 719,00 грн.,

- №1732 від 23.08.2012р. на суму 75 945,00 грн.,

- №1966 від 20.09.2012р. на суму 73 704,00 грн.,

на загальну суму 647 119,85 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печаткою підприємств позивача та відповідача.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, кошти за поставлений йому товар повністю не сплатив, чим порушив права позивача. Цей факт підтверджується даними з банківських виписок з рахунку позивача, з яких вбачається, що відповідачем дійсно не в повному обсязі та несвоєчасно здійснювалась оплата за поставлений позивачем товар, що призвело до утворення заборгованості в сумі 147995,32 грн. Дані банківських виписок були досліджені як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.

Крім того, на підтвердження факту поставки позивач надав суду першої інстанції податкові накладні, які в силу податкового законодавства є обов'язковими при передачі товару та внесення цих відомостей в реєстр виданих та отриманих накладних. Так, згідно ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавств, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що факт передачі позивачем та прийняття відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідач, в свою чергу, доказів оплати в повному обсязі отриманого товару або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог не подав, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ТОВ «Кондитерська фабрика «Сумська» на користь позивача ПП «Айтекс» основної заборгованості в розмірі 147 995,32 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем був поставлений товар не обумовлений замовленням відповідача, в зв'язку з чим у нього відсутній обов'язок щодо його оплати, не приймаються до уваги, оскільки ані в суд першої інстанції, ані апеляційному суду відповідачем не були подані докази його звернення до позивача з будь-якими претензіями щодо асортименту поставленого товару.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Отже, виходячи із положень законодавства та умов договору, господарський суд Сумської області цілком правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача відповідно пені в розмірі 5 657,12 грн.

Таким чином, в даному випадку, заборгованість відповідача підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи належним чином завіреними копіями первинних документів - видатковими накладними, податковими накладними, іншими документами, які містять вичерпні відомості про господарські операції між, підтверджують їх здійснення, та в даному випадку свідчать про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у визначеній ним сумі.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку.

Приймаючи до уваги викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що наведені відповідачем доводи в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Сумської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2013 року по справі №5021/1957/12 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Сумська», м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2013 року по справі № 5021/1957/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 27 травня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.