Ухвала суду № 31400255, 27.05.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3538/13 Справа № 403/4239/12 Головуючий у 1 й інстанції - Бібік М.М. Доповідач - Калиновський А.Б. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року колегiя суддiв Судовоi палати з цивiльних справ

Апеляцiйного суду Днiпропетровськоi областi в складi:

Головуючого судді: Калиновського А.Б.

Суддів : Каратаєвої Л.О., Кіктенко Л.М.

При секретарі : Грендач Т.В.

Розглянула у вiдкритому судовому засiданнi в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановила:

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, у солідарному порядку на користь ПАТ УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11352025000 від 28 травня 2008 року в сумі: заборгованість за сумою кредиту - 770487,33 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом - 31308,99 грн.; пеня - 1082,71 грн.; судовий збір 3219,00 грн.; разом - 806098,03 грн.

В апеляцiйнiй скарзi ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з тих пiдстав, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних пiдстав.

Судом встановлено, що 28 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був кладений договір про надання споживчого кредиту № 1135202500, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 110000,00 доларів США з виплатою процентної ставки 9,5% річних, строком користування до 28 травня 2029 року (а.с. 6 - 9).

Того ж дня ОСОБА_2 фактично отримала кредитні кошти.

Одночасно з укладенням кредитного договору № 1135202500 від 28 травня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 1135202500/2 від 28 травня 2008 року, за яким останній поручився перед позивачем за належне виконання ОСОБА_2 кредитних зобов'язань (а.с. 13).

Відповідачі не виконують свої зобов'язання із повернення грошових коштів за кредитним договором № 1135202500 від 28 травня 2008 року та відсотків за ним і у них перед позивачем утворилася солідарна заборгованість станом на 18.01.2012 року у сумі 802879,03 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту - 96433, 87 долар США, що в еквіваленті складає 770487,33 грн.; заборгованість за процентами по користуванню кредитом - 3918, 62 доларів СІП що в еквіваленті складає 31308,99 грн.; - пеня - 135,51 доларів США, що в еквіваленті складає 1082 ,71грн.

23 січня 2012 року ПАТ «УкрСиббанк» на адресу боржників було направлено вимоги про погашення заборгованості за договором про надання зазначеного споживчого кредиту (а.с. 14, 15)., які виконані не були.

Задовольняючи позов ПАТ «УкрСиббанк», суд відповідно до ч.1 ст. 1054; ч.2 ст. 1050; ч.1 ст. 553, ч.ч. 1,2 ст. 554 ЦК України, правильно виходив з того, що відповідачі не виконали умови кредитного договору та договору поруки, а тому повинні відповідати перед банком в солідарному порядку.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом не встановлено, чи були банком виконані умови ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо обов'язку кредитодавця повідомити споживача у письмовій формі про умови кредитування - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позичальнику була надана вичерпна інформація про кредитодавця, умови кредитування, орієнтовну вартість кредиту тощо. Сам позивач підтвердив виконання цього обов'язку Банку шляхом підписання договору про надання споживчого кредиту, згідно п. 7.13. якого позивач засвідчив «що всі умови даного Договору йому цілком зрозумілі і Позичальник вважає їх справедливими по відношенню до нього, а також що перед укладенням цього Договору отримав від Банку інформаційний лист згідно вимог законодавства України, зокрема, Закону України «Про захист прав споживачів».:

Посилання відповідача в скарзі на те, що суд не застосував ч.2 ст. 1050 ЦК України, не звернув уваги на порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку, не врахував, що вимога направлена ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, тобто на іншу адресу, вона її не отримувала, а тому термін на дострокове повернення кредиту та відсотків за користування кредитом не настав - є безпідстаним.

Протягом розгляду справи, а саме з жовтня 2011 по травень 2012 року зобов'язання за Кредитнім договором відповідачами не виконувалися, про що свідчить розгорнутий розрахунок заборгованості за Кредитним договором..

Відповідно до п.3.1.3. Кредитного договору, Банк має право вимагати від Позичальника повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит у сторону зменшення у разі порушення позичальником термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань за кредитним Договором.

Так, у зв'язку з порушенням зобов'язань за Кредитним договором, в порядку передбаченому кредитним договором, 24.01.2012 року на адресу Позичальника була направлена досудова вимога 26-52-133 про усунення порушень. Вказана досудова вимога була отримана останньою 07.02.2012 року, про що свідчать поштове повідомлення . В цій вимозі Банк повідомив позичальника про наявність за ним заборгованості за Кредитним договором та зміну термінів повернення кредиту в сторону їх зменшення. Строк для повного погашення заборгованості за кредитним договором складав 31 день з дати отримання вимоги, однак зі спливом цього строку вимоги Банку виконані не були.

Відповідно до п.7.7. Кредитного договору листування між сторонами за цим договором здійснюється шляхом направлення або надання однією Стороною відповідних повідомлень іншій стороні на її адресу, що визначена як адреса для листування у розділі «Адреси, банківські реквізити та підписи Сторін» цього Договору або за іншою адресою, про яку сторона повідомила іншій сто роні при зміні адреси. Позичальником до Банку була надана ксерокопія паспорту про зміну адреси місця проживання 16 жовтня 2008 року. Підтвердженням нової адреси місце проживання та повідомленням Банку є Додаткова угода № 2 до Договору про надання споживчого кредиту, яка була укладена 25 лютого 2010 року між Банком та ОСОБА_2, відповідно до якої зазначена саме адреса: АДРЕСА_1, яка, згідно паспорту, і є зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Інші доводи скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегiя суддiв -

ухвалила:

Апеляцiйну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Суддi: