Ухвала суду № 31333298, 22.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/213/13-ц Головуючий у І інстанції Підкурганний В.В. Провадження № 22-ц/780/2793/13 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т.Ц.Категорія 26 22.05.2013

УХВАЛА

Іменем України

21 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Лавренової А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що 26 жовтня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено кредитний договір на суму 80000 грн. до 01 жовтня 2013 року, а також договори поруки із ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_2 зобов'язання за договором не виконує і має заборгованість 80102,27 грн., в зв'язку із чим просив стягнути солідарно із відповідачів на користь позивача 80102,27 грн.

Також ПАТ «Універсал Банк» подав заяву про забезпечення позову, просив накласти арешт на автомобіль ГАЗ 2706, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, витребувати з Укрдержреєстру та Бюро технічної інвентаризації Вишгородського району Київської області відомості про належність на праві власності ОСОБА_3 житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року ПАТ «Універсал Банк» відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заявник ПАТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року, задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову заявнику у задоволенні заяви про забезпечення позову на підставі ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів того, що відповідач ОСОБА_3 має намір здійснити відчуження нерухомого майна, на яке заявник просить накласти арешт, не доведено існування очевидної небезпеки утруднення виконання рішення суду, доводи представника позивача нічим не підтверджені.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак даних вимог судом першої інстанції враховано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Універсал Банк» звернувся в суд з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно на його користь 80102,27 грн.

При цьому позивач просив забезпечити позов в межах ціни позову, посилаючись на те, що ринкова вартість автомобіля ГАЗ 2706 в середньому складає 50000 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Разом із тим судом першої інстанції не було враховано тих обставин, що автомобіль не є обмежено оборотоздатним об'єктом, право власності на нього не вимагає державної реєстрації, дане майно може бути відчужено власником у незначний час. Відомостей щодо іншого майна, яке належить відповідачам, у позивача на час пред'явлення заяви про забезпечення позову немає.

Відтак у суду першої інстанції не було підстав відмовляти позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на автомобіль ГАЗ 2706, д.н.з. НОМЕР_1.

Судом першої інстанції не було оцінено вимог заявника щодо витребування доказів у заяві про забезпечення позову, при цьому колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Таким чином, заява про забезпечення позову має іншу юридичну природу, ніж заява про забезпечення доказів, об'єднання даних вимог у одній заяві заявником не обґрунтовано.

Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду.

Здійснення процесуальних дій одноособово суддею без проведення судового засідання допускається лише на стадії відкриття провадження у справі.

Провадження у справі за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відкрито 27 лютого 2013 року, при цьому заяву про забезпечення позову суддя розглядав одноособово без проведення судового засідання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, оскільки при постановленні ухвали був порушений порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Мережко М.В.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.