Рішення № 31333570, 22.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/209/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.Провадження № 22-ц/780/2373/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В.О.Категорія 56 22.05.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів Фінагєєва В.О., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря: Лавренової А.К.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні гаражем та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Автогаражного товариства "Берізка", третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення правління автогаражного товариства, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні гаражем. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є членом АТ «Берізка», на території якого знаходиться гараж НОМЕР_1, що розташований по АДРЕСА_1 та перебуває у його користуванні. У 2009 році колишня дружина ОСОБА_3 з дозволу позивача користується зазначеним гаражем. Однак, через деякий час дочка ОСОБА_4 без відома позивача змінила замки на гаражі та разом з ОСОБА_3 чинять перешкоди у користуванні гаражем. В зв'язку з чим, просив суд, посилаючись на норми ст.ст. 321, 391 ЦК України, усунути перешкоди у користуванні гаражем, шляхом зобов'язання відповідачів звільнити його негайно.

У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом про визнання неправомірним та скасування рішення правління автогаражного товариства. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що рішення АТ «Берізка» від 18 грудня 2012 року про поновлення членства ОСОБА_2 в товаристві є незаконним. З тексту зазначеного рішення не вбачається хто з членів товариства був присутній і який результат їх голосування. Крім того, ОСОБА_3 набула членство у авто гаражному товаристві «Берізка» на законних підставах. За час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 за спільні кошти був придбаний пай в гаражному кооперативі «Берізка» відносно гаража НОМЕР_1, а у 2009 року ОСОБА_2 було виплачено вартість майнових прав (паю) на весь гараж, після чого ним було подано заяву про вихід із членів кооперативу, а ОСОБА_3 було прийнято в члени кооперативу. За наведених обставин просила визнати незаконним та скасувати рішення правління АТ «Берізка» від 18 грудня 2012 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року в задоволені первісного та зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та задовольнити її позовні вимоги, в зв'язку з порушенням норм процесуального права та не застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування доводів зазначила, що рішення суду не містить аналізу доказів щодо членства ОСОБА_2 в товаристві та мотивувальної частини щодо обставин, які дали можливість виключити її із складу членів АТ «Берізка». Суд не врахував, що членство ОСОБА_3 набуто на законних підставах. Крім того, позивачем за первісним позовом позовна заява подана з пропуском строку позовної давності, а суд не мотивував у своєму рішенні зазначені обставини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та задовольнити його позовні вимоги, в зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування доводів зазначив, що зустрічний позов був прийнятий з порушенням ст.ст. 30,31, 207 ЦПК України, а суд не надав належної оцінки доводам та доказам позивача за первісним позовом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Автогаражного товариства «Берізка» від 18.12.2012 року ОСОБА_2 являється дійсним членом АТ «Берізка» гараж НОМЕР_1.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.11.2012 року, ухваленим у справі за позовом ОСОБА_2, визнано незаконним рішення зборів правління автогаражного товариства «Берізка» протокол №03/02 від 3 лютого 2010 року) в частині визнання ОСОБА_3 власницею гаража НОМЕР_1. В задоволенні позовних вимог про визнання права власності на гараж, зобов'язання здійснення реєстрації права власності на гараж і видачу свідоцтва про право власності на гараж відмовлено.

18.12.2012 року на виконання зазначеного рішення правлінням АТ «Берізка» прийнято рішення про скасування попереднього рішення (протокол 03/02 від 03.02.2010 р.) та поновлено членство ОСОБА_2 в товаристві (гараж НОМЕР_1), а ОСОБА_3 зі складу членів АТ «Берізка» виключено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що останній відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, не довів факту належності йому на праві власності гаражу НОМЕР_1 та наявності порушення його прав, як власника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.ст. 321. 391 ЦК україни, на які посилається позивач ОСОБА_2 - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не є власником гаража НОМЕР_1 в АТ «Берізка».

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що позовні вимоги з зазначених позивачем підстав, задоволені бути не можуть, оскільки права ОСОБА_2, як власника ніяким чином не порушені.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не довела, що оспорюваним рішенням порушено її права.

Однак з зазначеними висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення правління АТ «Берізка» чітко вбачається, що зазначеним рішенням поновлено членство ОСОБА_2 в товаристві (гараж НОМЕР_1), а ОСОБА_3 зі складу членів АТ «Берізка» виключено. За таких обставин висновки суду, що зазначене рішення не порушує прав відповідача є не обґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до наданого суду статуту АТ «Берізка» член товариства може бути виключений з членів виключно за рішенням загальних зборів товариства (п. 5.3 статуту).

Як встановлено в ході розгляду зазначеної справи в суді загальними зборами АТ «Берізка» не приймалсь рішення про виключення з членів товариства ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_3

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що правління АТ «Берізка», приймаючи оскаржуване рішення від 18 грудня 2012 року (а.с. 4) про поновлення ОСОБА_2 в членах товариства, перевищило свої повноваження, оскільки за статутом в правління товариства відсутні повноваження поновлювати членство в товаристві виключеним членам. Крім того загальними зборами товариства ОСОБА_2 не виключався з членів товариства, а відтак і не було необхідності в його поновленні.

Приймаючи оскаржуване рішення від 18 грудня 2012 року (а.с. 4) в частині виключення ОСОБА_3 з членів товариства, правління також перевищило свої повноваження, оскільки, як зазначалось вище, відповідно до статуту товариства, його правління не наділено правом виключати окремих членів товариства.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість зустрічних вимог відповідача та невідповідність висновків суду першої інстанції, в цій частині, фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Автогаражного товариства "Берізка", третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення правління Автогаражного товариства «Берізка» від 18 грудня 2012 року про скасування рішення правління (протокол 03/02 від 03.02.2010 року) про поновлення членства ОСОБА_2 в членах товариства та виключення ОСОБА_3 із членів АТ «Берізка».

В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: