Рішення № 31333571, 22.05.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1018/7631/12 Головуючий у І інстанції Мора О.М.Провадження № 22-ц/780/2744/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В.О.Категорія 26 22.05.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

Головуючого судді Мережко М.В.,

суддів Фінагєєва В.О., Кашперської Т.Ц.,

за участю секретаря: Лавренової А.К.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2012 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у червні 2007 року між нею та ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», було укладено кредитний договір № 778/ФКВ-07. В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між ОСОБА_2 та Банком було укладено іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1. У зв'язку з утворенням заборгованості за вищезазначеним кредитним договором приватним нотаріусом ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис та звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості. Оскільки сума боргу у виконавчому листі не співпадає з сумою, вказаною у повідомленні, що надсилалося позивачу ПАТ «Дельта Банк», а отже не є безспірною, просила суд визнати виконавчим напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року позов задоволено.

Визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 27 грудня 2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 1565, таким, що не підлягає виконанню.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Дельта Банк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що нотаріусу було надано всі необхідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості. Позивачу було надіслано лист-попередження про суму заборгованості, однак жодних дій щодо виконання порушених зобов'язань вона не вчинила. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено підтвердження безспірності суми заборгованості, а лише безспірність заборгованості як такої.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 15 червня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 778/ФКВ-07, згідно якого позивачу надано кредит в сумі 50 000,00 доларів США на строк до 13 червня 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 14,60 % річних.

15 червня 2007 року на забезпечення виконання умов Кредитного договору між ТОВ «Український промисловий банк» та позивачем було укладено Іпотечний договір №778/Zфквіп-07, згідно якого в іпотеку було передано житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,1350 га, кадастровий номер 3188000:02:011:0006 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що розташована за вищезазначеною адресою.

30 червня 2010 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь ПАТ «Дельта Банк».

15 квітня 2011 року ПАТ «Дельта Банк» на адресу позивача було направлено лист-попередження, в якому зазначалося, що станом на 15.04.2011 року прострочена сума заборгованості за кредитним договором становить 32 705,99 доларів США та запропоновано в добровільному порядку протягом 20 календарних днів від дати отримання даного повідомлення сплатити прострочену суму заборгованості.

Як вбачається з поштового повідомлення ОСОБА_2 особисто отримала вищезазначену досудову вимогу 09 травня 2011 року, однак її не виконала.

Згідно довідки від 15.11.2011 року, виданої ПАТ «Дельта Банк», заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором №778/ФКВ-07 станом на 15.11.2011 року складає 447 020 грн. 53 коп., що еквівалентно 56 001,47 доларів США.

27 грудня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що розташований за адресою будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,1350 га, кадастровий номер 3223188000:02:011:0006 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, що знаходиться за цією ж адресою. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Дельта» у розмірі 447 020 грн. 53 коп., в тому числі: заборгованості за кредитом - 316 016 грн. 38 коп., сума заборгованості за відсотками - 131 004 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази надання банком нотаріусу розрахунку суми заборгованості та повідомлення позивача про суму боргу, зазначену у заяві банку на вчинення виконавчого напису.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 32 вказаного Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Тобто, вказаними нормами передбачено право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов'язання у тридцятиденний строк.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Частиною 4 пункту 283 Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Згідно пункту 284 зазначеної Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Судом було встановлено, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису банком в підтвердження наявності заборгованості було подано наступні документи: копію кредитного договору, копію договору іпотеки; довідка про заборгованість боржника з зазначенням суми основного боргу та відсотків, копія листа повідомлення боржника про наявну заборгованість з пропозицією її погашення та попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки, копію поштового повідомлення про вручення попередження боржнику ОСОБА_2, тобто усі документи, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29 червня 1999 року № 1172.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ «Дельта Банк» звернувшись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису реалізував своє право на захист свого цивільного права і підстави до визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відсутні.

На зазначені вимоги закону суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов до висновку, що не відповідає фактичним обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: Мережко М.В.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.