Рішення № 31317017, 21.05.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/298/13- ц

пр. № 2/759/1873/13

21 травня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УкрСиббанк» 02.01.2013 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 79 488, 85 грн., що виникла за договором про надання споживчого кредиту № 11086849000 від 29.11.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.2.2. договору банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 25250,00 грн., а відповідач 1 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з договором у повному обсязі.

Згідно п.1.3.1 договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі, процентна ставка встановлюється у розмірі 30% річних за час фактичного користування кредитом.

Відповідно до п.1.5 договору, кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника НОМЕР_3 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а відповідач 1, всупереч умов договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованих процентах, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Таким чином станом на 13.09.2012 року заборгованість відповідача 1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 79488,85 грн. з яких:

25250,00 грн. - заборгованість за кредитом;

44249,65 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

3917,61 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

6071,59 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) 29.11.2006 року укладено договір поруки № 68152. Відповідно до умов договору поруки, відповідач 2 зобов'язався відповідати перед позивачем за невиконання відповідачем 1 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору 11086849000 від 29.11.2006 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором).

З метою виконання умов договору, відповідачу-1 та відповідачу-2 позивачем 05.07.2007 року було надіслано вимоги про сплату заборгованості. Однак, з боку відповідачів не було здійснено жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні 21.05.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач 1 та відповідач 2 до суду двічі не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с.68, 70, 76, 78), про причини неявки на час розгляду справи суд не повідомили, а тому суд вважає за можливе слухати справу у їх відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-228 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до частини 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У відповідності до частини 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Абзацом 2 п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Судом встановлено, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1, 29.11.2006 року було укладено кредитний договір № 11086849000, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 отримав у ПАТ «УкрСиббанк» кредит в сумі 25250,00 грн., строком користування до 29.05.2008 року зі сплатою 30% відсотків за користування кредитом, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку встановленими договором та додатком №1 до нього (а.с. 12-19).

Судом встановлено, що Банк виконав повністю свої зобов'язання, у відповідності до умов кредитного договору та надав відповідачу 1 кредит у сумі 25250,00 грн., (а.с. 80), а останній не виконав свої зобов'язання перед Банком.

Окрім того, судом встановлено, що 29.11.2006 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 68152. Відповідно до умов договору поруки, відповідач 2 зобов'язався відповідати перед позивачем за невиконання відповідачем 1 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору 11086849000 від 29.11.2006 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором) (а.с. 26-28).

У зв'язку з невиконанням позивальником умов кредитного договору, непогашенням заборгованості, відповідачам 05.07.2007 року була надіслана претензія - повідомлення №34-20-35/294 та від 05.07.2007 року № 34-20-35/293 про порушення зобов'язання за кредитним договором, та запропоновано протягом 5 банківських днів повернути у повному обсязі кредитні кошти, проте в установлений строк заборгованість за кредитом не погашена (а.с. 32, 33).

Уклавши з позивачем зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідачі порушили свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідачів з вимогою про оплату заборгованості та попереджав про наслідки невиконання умов зазначеного договору, однак відповідачами кошти не були повернуті.

Таким чином станом на 13.09.2012 року заборгованість відповідача 1 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 79488,85 грн. з яких:

25250,00 грн. - заборгованість за кредитом;

44249,65 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

3917,61 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

6071,59 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам.

Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 553, 554, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п.24, п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2), на користь ПАТ «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, проспект Московський, буд. 60, рахунок № 2909000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11086849000 від 29.11.2006 року в розмірі 79 488, 85 грн. (сімдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень вісімдесят п'ять копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2), на користь ПАТ «УкрСиббанк» (61050, м. Харків, проспект Московський, буд. 60, рахунок № 2909000000113 в АТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005, код 09807750) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 794,89 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник