Ухвала суду № 31279984, 25.02.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 67 Головуючий у 1 інстанції Кашицька С.А.

Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

суддів Гаврилової Г.Л. Кочегарової Л.М.

при секретарі Костомановій А.Є.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Маріуполі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь», третя особа -ОСОБА_5, про визнання неправомірними зборів уповноважених Організації орендарів «ММК імені Ілліча» від 17 грудня 2010 року та стягнення вартості частки в колективному дольовому фонді Організації орендарів «ММК імені Ілліча»,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідачів про визнання неправомірними зборів уповноважених Організації орендарів «ММК імені Ілліча» від 17 грудня 2010 року та стягнення вартості своєї частки в колективному дольовому фонді Організації орендарів «ММК імені Ілліча».

Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 10 грудня 2012 року ОСОБА_2 у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача - ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати, позов задовольнити посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка просила задовольнити апеляційну скаргу, заперечення представника Приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь» Томашкова О.О., представника Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ОСОБА_5 ОСОБА_11, які просили відхилити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Зі справи вбачається, що 17 грудня 2010 року відбулися збори уповноважених Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча, на яких, крім іншого, було ухвалене рішення наступного змісту: « 1. В зв'язку з припиненням Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча в зв'язку з її ліквідацією та відсутністю у Організації орендарів грошових коштів та майна для виплати її членам вартості їх часток, зобов'язати ПрАТ «Ілліч - Сталь» після завершення процедури ліквідації Організації орендарів здійснювати виплати членам організації, що є такими на момент ліквідації, та їх спадкоємцям в розмірі вартості їх часток, розрахованим із підвищуючим коефіцієнтом 5,9 до діючої номінальної вартості. 2.Уповноважити Голову Ліквідаційної комісії Рибко О. С, після завершення процедури ліквідації Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча надати ПрАТ «Ілліч - Сталь» Реєстр членів Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча для здійснення відповідних виплат членам Організації орендарів, що є такими на момент ліквідації та їх спадкоємцям. 3. Про прийняте рішення щодо здійснення відповідних виплат ПрАТ «Ілліч - Сталь» членам Організації орендарів, що є такими на момент ліквідації, та їх спадкоємцям уповноважити Голову Ліквідаційної комісії Рибко О.С. повідомити кожного члена письмовим повідомленням. 4. Надати Голові Ліквідаційної комісії Рибко О.С. повноваження із укладання та підписання з ПрАТ «Ілліч-Сталь» договору про виплату членам Організації орендарів, що є такими не момент ліквідації, та їх спадкоємцям вартості їх часток після завершення процедури ліквідації Організацій орендарів.»

7 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ПАТ «ММК ім.Ілліча») та Приватного акціонерного товариства «Ілліч-Сталь» (далі ПрАТ «Ілліч - Сталь») і просив

- в порядку підготовки позову до розгляду витребувати в ПАТ ММК ім.Ілліча і ПрАТ «Ілліч-Сталь» суму у гривнях статутного капіталу на 01.01.2010 р. (окремо) власний капітал, оборотні кошти по активам тощо,

- визнати збори уповноважених Організації орендарів ММК ім.Ілліча від 17 грудня 2010 року протокол № 5 - неправомочними по оцінці і передачі (будь-кому) майна частки орендної долі Організації орендарів ММК ім.Ілліча (без експертної оцінки), зокрема, ОСОБА_2 і надання повноважень уповноваженим Організації орендарів ММК ім.Ілліча, його ОСОБА_2,

- призначити судову експертизу по оцінці орендної долі члена Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча ОСОБА_2 Донецьким інститутом судових експертиз, згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (за текстом).

10 грудня 2012 року ОСОБА_2 подав заяву про збільшення позовних вимог і просив стягнути з ПАТ ММК ім.Ілліча та ПрАТ «Ілліч-Сталь» на його користь по 500 000 грн. з кожного з відповідачів, що становить вартість належної йому частки в колективному дольовому фонді даної організації (а.с.59-60).

Відмовляючи ОСОБА_2 у позові, суд першої інстанції виходив з того, що Організація орендарів ММК ім.Ілліча ліквідована без правонаступників, що позовні вимоги заявлені до неналежних відповідачів, що переконливих доказів на підтвердження заявлених вимог ОСОБА_2 суду не надав.

З висновками суду не можна не погодитися.

Згідно з положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно розділу «б» Положення про Організацію орендарів, колективною власністю організації орендарів є основні фонди, придбані за рахунок коштів організації орендарів, довгострокові фінансові вкладення, нематеріальні активи, власні обігові кошти. Колективна ' власність є неподільною. У вартості оцінці майна, яке було власністю організації орендарів, визначалась частка кожного члена організації орендарів, виходячи з його трудового вкладу, відповідно до Положення про колективний дольовий фонд (а.с.26-29).

Відповідно до ст.10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, ОСОБА_2 з 17 травня 1995 року по 27 січня 2011 року працював у ПАТ «ММК ім. Ілліча» на посаді слюсаря-ремонтника в цеху водопостачання.

Організація орендарів ММК ім.Ілліча була створена на підставі рішень загальних зборів трудових колективів у структурних підрозділах ММК ім.Ілліча відповідно до статей 6.1, 9.1 Закону України № 2269 від 10 квітня 1992 року «Про оренду майна державних підприємств та організацій». Організація орендарів ММК ім.Ілліча набула права юридичної особи, була зареєстрована розпорядженням № 765 виконкому Маріупольської міської ради народних депутатів від 17 травня 1993 року та включена до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

17 грудня 2010 року відбулися збори уповноважених Організації орендарів ММК ім.Ілліча на яких прийнято рішення, що у зв'язку з ліквідацією Організації орендарів і після завершення процедури ліквідації, ПрАТ «Ілліч-Сталь» зобов'язаний здійснити виплати членам Організації орендарів, що є такими на момент ліквідації, вартість їх часток, розрахованих із застосуванням коефіцієнту 5,9 до діючої номінальної вартості (а.с.19-20).

25 березня 2011 року між Організацією орендарів ММК ім.Ілліча і ПрАТ «Ілліч-Сталь» був укладений договір № 02 на виплату вартості частки. Згідно з умовами, передбаченим цим договором, ПрАТ «Ілліч-Сталь» з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча добровільно покладає на себе зобов'язання в частині забезпечення задоволення у вигляді матеріальної допомоги вимог членів Організації орендарів щодо належних їм часток в Колективному частковому фонді Організації орендарів та якими вони не розпорядилися на момент ліквідації Організації орендарів для викупу часток в період ліквідації (з коефіцієнтом 5,9 номінальної вартості належної частки). Виплати колишнім членам Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча, згідно до п.1.1 цього договору, ПрАТ «Ілліч-Сталь» здійснює на підставі особисто даної ними заяви та реєстру (а.с.22).

У вересні 2011 року ПрАТ «Ілліч-Сталь» склало Реєстр колишніх членів Організації орендарів ММК ім.Ілліча, станом на 29 березня 2011 року, до якого включено і ОСОБА_2 та зазначено, що сума матеріальної допомоги, яка належить йому, становить 27 925 грн., сума НДФЛ - 4 559,05 грн. і до виплати - 23 365,95 грн.(а.с.7) .

29 березня 2011 року Організації орендарів ММК ім.Ілліча припинила свою діяльність і була виключена з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.14-18).

З пояснень представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в суді апеляційної інстанції вбачається, що підставою для визнання зборів уповноважених від 17 грудня 2010 року неправомочним є те, що збори уповноважених не мали права встановлювати коефіцієнт підвищення виплати 5,9 колишнім членам Організації орендарів і ОСОБА_2 не уповноважував будь-кого на прийняття такого рішення. Під час діяльності Організації орендарів ММК ім.Ілліча, позивач не звертався до організації з вимогами про виплату його частки. Після укладення договору між Організацією орендарів ММК ім.Ілліча і ПрАТ «Ілліч-Сталь» у березні 2011 року та ліквідації Організації орендарів, ОСОБА_2 з заявою про видачу матеріальної допомоги в розмірі, вказаному у реєстрі колишніх членів Організації орендарів, до ПрАТ «Ілліч-Сталь» також не звертався і отримувати цю допомогу не згоден.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та враховуючи норми права, вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, поясненням сторін, наданим доказам дав належну оцінку, правильно застосував положення матеріального та процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку, що ПАТ «ММК ім. Ілліча» та ПрАТ «Ілліч-Сталь» не є правонаступниками Організації орендарів ММК ім.Ілліча, що їх діями права та законні інтереси ОСОБА_2 порушені не були, що передбачених законом підстав для стягнення з цих підприємств на користь позивача по 500 000 грн., з кожного, як вартості частки ОСОБА_2 в ліквідованій Організації орендарів ММК ім.Ілліча, немає. Переконливих доказів для визнання зборів уповноважених неправомочними ОСОБА_2 не наведено ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.

В скарзі, представник позивача ОСОБА_3 посилається на те, що суд безпідставно відмовив позивачу у позові про стягнення з ПАТ «ММК ім. Ілліча» та ПрАТ «Ілліч-Сталь» по 500 000 грн., оскільки дані про активи ММК ім.Ілліча - 13 071 836 000 грн., були опубліковані у засобах масової інформації м.Маріуполя і 0,0013 % орендної долі позивача були визначені Організацією орендарів ММК ім.Ілліча в 1996 році за підписом ОСОБА_10 та головного бухгалтера орендного підприємства ММК ім.Ілліча.

Ці доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки будь-якими належними та допустимими доказами вони не підтверджені.

Посилання в скарзі на те, що суд не встановив хто був присутнім на зборах уповноважених Організації орендарів і чи був там присутній уповноважений від ОСОБА_2 безпідставні, оскільки у відповідності з вимогами процесуального закону обов'язок надати докази у справі покладається на сторони, а суд, повинен оцінити їх та ухвалити рішення.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст.212,213 ЦПК України.

Інші доводи ОСОБА_3, викладені в скарзі, не спростовують правильності висновків, зроблених судом першої інстанції, зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості і не містять правових підстав для скасування судового рішення, оскільки воно ухвалене з дотримання вимог матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та скасування рішення суду від 10 грудня 2012 року.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді