Справа № 265/1438/13-ц
Провадження № 2/265/884/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
30 квітня 2013 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Мельник І.Г.,
при секретарі Тушкановій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, звернення стягнення на заставне майно , -
В С Т А Н О В И В:
28 лютого 2013 року Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк», в особі представника Сарбаш Н.В., яка діє на підставі довіреності, звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, звернення стягнення на заставне майно, посилаючись на те, що між АТ «ПроКредит Банк» (надалі - банк) та відповідачем ОСОБА_1 28 грудня 2011 року був укладений кредитний договір № 801.42078, згідно з умовами якого банк зобов'язався надати йому грошові кошти в сумі 80 000 гривень на строк користування 18 місяців, а відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 28 % річних в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною кредитного договору. Банк свої обов'язки перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконав у повному обсязі. Разом з тим, платежі в погашення кредиту та сплату відсотків за його користування в порушення п.п. 1.1., 2.1. кредитного договору, відповідачем здійснювалися з порушенням графіку, що призвело до створення простроченої заборгованості відповідача перед банком. Відповідно до умов кредитного договору, у разі порушення встановлених строків погашення грошових зобов'язань за кредитним договором, позичальник повинен сплатити штрафну пеню, розмір якої визначений у п. 2.4 кредитного договору. Відповідач свої зобов'язання виконував з порушенням, що призвело до заборгованості за погашенням кредиту, яка відповідно до розрахунку станом на 18 лютого 2013 року становить 44 941,83 грн., яка складається з заборгованості за капіталом кредиту у сумі 35 050,20 грн., процентів по графіку у сумі 1 933,08 грн., процентів за фактичне (неправомірне) користуванням простроченим капіталом у сумі 961,34 грн., пені у сумі 6 997,21 коп. Згідно умов кредитного договору (п. п. 3.2) кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань за кредитним договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні, а також в інших випадках, які передбачені умовами кредитного договору та законодавством України, а позичальник зобов'язується достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом п'яти банківських днів з дня відправлення письмової вимоги про дострокове погашення. В забезпечення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором 801.42078, 28 грудня 2011 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 43981-ДП2, згідно якого остання зобов'язана належно та повністю виконати зобов'язання ОСОБА_1 у випадку та з моменту виникнення заборгованості останнього у зв'язку з порушенням умов кредитного договору, а також неможливістю виконання ним його зобов'язань(смерть, тривалий виїзд за кордон, тощо).
Пізніше між банком та відповідачем ОСОБА_1 28 лютого 2012 року було укладено кредитний договір № 801.42116, згідно з умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 70 000 гривень на строк користування 18 місяців, а останній зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 27 % річних в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною кредитного договору. Банк свої обов'язки перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором виконав у повному обсязі. Разом з тим, платежі в погашення кредиту та сплату відсотків за його користування в порушення п.п. 1.1., 2.1. кредитного договору, відповідачем здійснювалися з порушенням графіку, що призвело до створення простроченої заборгованості відповідача перед банком. Відповідно до умов кредитного договору, у разі порушення встановлених строків погашення грошових зобов'язань за кредитним договором, позичальник повинен сплатити штрафну пеню, розмір якої визначений у п. 2.4 кредитного договору. Відповідач свої зобов'язання виконував з порушенням, що призвело до заборгованості за погашенням кредиту, яка відповідно до розрахунку станом на 18 лютого 2013 року становить 64 795,65 грн., яка складається з заборгованості за капіталом кредиту у сумі 49 682,98 грн., процентів по графіку у сумі 2 829,27 грн., процентів за фактичне (неправомірне) користуванням простроченим капіталом у сумі 1 066,04 грн., пені у сумі 11 217,36 коп. Згідно умов кредитного договору (п. п. 3.2) кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у випадку прострочення погашення грошових зобов'язань за кредитним договором тривалістю більш ніж 3 (три) банківські дні, а також в інших випадках, які передбачені умовами кредитного договору та законодавством України, а позичальник зобов'язується достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом п'яти банківських днів з дня відправлення письмової вимоги про дострокове погашення. В забезпечення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором 801.42116, 28 лютого 2012 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 43981-ДП3, згідно якого остання зобов'язана належно та повністю виконати зобов'язання ОСОБА_1 у випадку та з моменту виникнення заборгованості останнього у зв'язку з порушенням умов кредитного договору, а також неможливістю виконання ним його зобов'язань(смерть, тривалий виїзд за кордон, тощо). Крім того, для забезпечення повного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 801.42116 від 28 лютого 2012 року, між банком та ОСОБА_1 28 лютого 2012 року був укладений договір застави рухомого майна № FIL.123190-ДЗ2, предметом якого є транспорті засоби: автомобіль VOLKSWAGEN модель Т4, 1996 року випуску, тип ТЗ - легковий пасажирський, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; автомобіль ВАЗ модель 21121, 2007 року випуску, зеленого кольору, тип ТЗ - легковий комбі, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 НОМЕР_7 реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Згідно з п.п. 3.2 Договору застави, передане заставодавцем майно у заставу є забезпеченням всіх зобов'язань та вимог ОСОБА_1 за кредитним договором. 30 січня 2013 року відповідачам були надіслані вимоги про дострокове погашення кредиту, але до теперішнього часу вимоги банку залишаються без виконання, у зв'язку з чим, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача, Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», що діє на підставі довіреності, Сарбаш Н.В., до судового засідання не з'явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, проти вирішення справи у заочному порядку не заперечувала.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до судового засідання не з'явились повторно, про час та місце слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.
Згідно із статтею 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Суд за наявності письмової згоди представника позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріалами справи встановлено, що 28 грудня 2011 року між АТ „ПроКредитБанк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 801.42078, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у сумі 80 000 гривень на строк користування 18 місяців, при цьому ОСОБА_1 зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 28% річних, виходячи з 360 календарних днів у році та платежі за кредитом у встановлений даним договором строк і виконати свої обов'язки за даним договором у повному обсязі .
Крім того, відповідач ОСОБА_1 вдруге оформив кредитний договір з цією же установою, так 28 лютого 2012 року між АТ „ПроКредитБанк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 801.42116, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у сумі 70 000 гривень на строк користування 18 місяців, при цьому ОСОБА_1 зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити відсотки в розмірі 27% річних, виходячи з 360 календарних днів у році та платежі за кредитом у встановлений даним договором строк і виконати свої обов'язки за даним договором у повному обсязі.
В забезпечення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 грудня 2011 року за №801.42078 між АТ "ПроКредитБанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 43981-ДП2 від 28 грудня 2011 року, згідно якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов вищевказаного кредитного договору.
В забезпечення зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 лютого 2012 року за №801.42116 між АТ "ПроКредитБанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 43981-ДП3 від 28 лютого 2012 року, згідно якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед кредитором відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов вищевказаного кредитного договору.
Поручитель протягом трьох банківських днів з дня одержання повідомлення від кредитора про порушення позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором по поверненню кредиту, сплати нарахованих відсотків за користування кредитом зобов'язується погасити суму заборгованості по кредитному договору. У випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, поручителі і позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги .
Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Крім того, для забезпечення повного виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 801.42116 від 28 лютого 2012 року, між банком та ОСОБА_1 28 лютого 2012 року був укладений договір застави рухомого майна № FIL.123190-ДЗ2, який був посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4,зареєстрований в реєстрі за № 417, предметом якого є транспорті засоби: автомобіль VOLKSWAGEN модель Т4, 1996 року випуску, тип ТЗ - легковий пасажирський, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8, яке видане 1-шим ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВСУ в Дон. Обл.. 24.02.2012 р., а також автомобіль ВАЗ модель 21121, 2007 року випуску, зеленого кольору, тип ТЗ - легковий комбі, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 НОМЕР_7 реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9, яке видане 1-шим ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВСУ в Дон. Обл.. 24.02.2012 р.
Згідно із ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Згідно до ст.20 ЗУ «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Відповідно до п.6.1. Договору застави заставодержатель набуває право звернення на предмет застави у випадку поручення Позичальником або Заставодавцем умов договорів, укладених із Заставодержателем.
Відповідно до п.6.3.3. Договору застави звернення стягнення здійснюється за вибором заставодержателя шляхом реалізації предмета застави згідно з рішенням суду.
Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
30 січня 2013 року позивачем були направлені вимоги відповідачам про дострокове погашення кредиту та інших нарахувань за ними, які до теперішнього часу також не виконані .
Згідно розрахунку заборгованості АТ «Про кредит Банк» станом на 18 лютого 2013 року сума заборгованості за кредитом № 801.42078 від 28 грудня 2011 року складає 44 941,83 грн., яка складається з заборгованості за капіталом кредиту у сумі 35 050,20 грн., процентів по графіку у сумі 1 933,08 грн., процентів за фактичне (неправомірне) користуванням простроченим капіталом у сумі 961,34 грн., пені у сумі 6 997,21 коп.
Згідно розрахунку заборгованості АТ «Про кредит Банк» станом на 18 лютого 2013 року сума заборгованості за кредитом № 801.42116 від 28 лютого 2012 року складає 64 795,65 грн., яка складається з заборгованості за капіталом кредиту у сумі 49 682,98 грн., процентів по графіку у сумі 2 829,27 грн., процентів за фактичне (неправомірне) користуванням простроченим капіталом у сумі 1 066,04 грн., пені у сумі 11 217,36 коп.
Відповідно ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право банку достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, що також передбачено вказаним кредитним договором.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що при укладені кредитного договору та договору застави відповідачу ОСОБА_1 були відомі усі умови договорів, та не існувало ніяких інших умов, які б примусили останнього прийняти умови договорів на вкрай невигідних для себе умовах.
За таких обставин, з урахуванням наведених норм права, виходячи з того, що ПАТ «ПроКредит Банк»свої зобов'язання за Кредитними договорами виконав, надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідач, як позичальник, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, своєчасно платежі у повному обсязі не проводив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитними договорами, яка підлягає стягненню у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Також, відповідач ОСОБА_1 на повідомлення банку про наявність у нього заборгованості за кредитним договором 801.42116 не відреагував, предмет застави в заклад банку відповідач не передав, тому, враховуючи, що законом та умовами договору передбачено обов'язок відповідача передати предмет застави в заклад заставодержателя, суд приходить до висновку про можливість звернення стягнення на заставне майно, відповідно до договору застави.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV (зі змінами та доповненнями) (далі за текстом ЦПК України) стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Як встановлено ст.79 ЦПК України до судових витрат належить судовий збір.
Керуючись Законом України «Про судовий збір»від 08 липня 2011 року №3674-VI (який є чинним з 01 листопада 2011 року), суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 1 097 гривень 37 копійок, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, в рівних частках, по 548 гривень 69 копійок з кожного.
На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 536, 543, 549-554, 1050, 1054, 1056 ЦК України, 10, 60, 88, 209, 213-215, 224 - 226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, звернення стягнення на заставне майно - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_10 виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 25 березня 2000 року, ІПН: НОМЕР_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_11 виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 18 листопада 2000 року, ІПН: НОМЕР_4, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" на рахунок 290970004 в АТ «ПроКредит Банк» МФО 320984, ЄДРПОУ 21677333, заборгованість за кредитним договором № 801.42078 від 28 грудня 2011 року в сумі 44 941 (сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок один) гривень 83 копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_10 виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 25 березня 2000 року, ІПН: НОМЕР_3, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії НОМЕР_11 виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 18 листопада 2000 року, ІПН: НОМЕР_4, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" на рахунок 290970004 в АТ «ПроКредит Банк» МФО 320984, ЄДРПОУ 21677333, заборгованість за кредитним договором № 801.42116 від 28 лютого 2012 року в сумі 64 795 (шістдесят чотири тисячі сімсот дев'яносто п'ять) гривень 65 копійок.
В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 801.42116 від 28 лютого 2012 року звернути стягнення за Договором застави транспортного засобу № FIL.123190-ДЗ2 від 28 лютого 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 зареєстрованого в реєстрі за №417, а саме на:
- автомобіль VOLKSWAGEN модель Т4, 1996 року випуску, тип ТЗ - легковий пасажирський, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8, яке видане 1-шим ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВСУ в Донецької області 24.02.2012 року, шляхом надання АТ «ПроКредит Банк» права продажу предмету застави через державну виконавчу службу.
- автомобіль ВАЗ модель 21121, 2007 року випуску, зеленого кольору, тип ТЗ - легковий комбі, номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_6 НОМЕР_7 реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9, яке видане 1-шим ВРЕР м. Маріуполя при УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 24.02.2012 року шляхом надання АТ «ПроКредит Банк» права продажу предмету застави через державну виконавчу службу.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 097 гривень 37 копійок, тобто по 548 гривень 69 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуто Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення
Суддя_____
Судове рішення № 31099373, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 30.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/1438/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: