Ухвала суду № 31074910, 23.04.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1916/125/2012Головуючий у 1-й інстанції Яковець Н.В. Провадження № 22-ц/789/466/13 Доповідач - Стефлюк О.Д.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої - Стефлюк О.Д.

суддів - Храпак Н. М., Парандюк Т. С.,

при секретарі - Цінькевич В.М.

з участю сторін - представника апелянта ОСОБА_1 і представника Банку Ярмуся В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 і Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (далі - Банк) на рішення Чортківського районного суду від 20 лютого 2013 року у справі за позовом Банку до ОСОБА_5 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 і Банку, третя особа на стороні позивача - ПАТ КБ «Надра», про визнання недійсними договорів,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року Банк пред'явив зазначений вище уточнений в подальшому первинний позов до ОСОБА_5 і ОСОБА_3 Вказав, що 23 серпня 2007 року між ним і відповідачем ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу кредит в сумі 50 000 доларів США з кінцевим терміном повернення до 2 серпня 2017 року, зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитними коштами. Погашення кредиту і процентів, за умовами договору, повинно здійснюватись позичальником щомісячно у вигляді фіксованих платежів протягом всього строку дії договору згідно з графіком.

З метою належного виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 зобов»язань з погашення суми кредиту та процентних платежів, 23 серпня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за якими поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов»язання солідарно і в повному обсязі відповідати перед Банком власними грошовими коштами, по зобов»язаннях позичальника, які виникають в останнього з умов договору кредиту на суму 50 000 дол. США., в т.ч. щодо сплати основного боргу, процентних платежів, комісійної винагороди, неустойки, тощо.

3 вересня 2007 року між Банком і ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, за яким в іпотеку передано належні відповідачу на праві власності земельні ділянки площею 178 кв.м, 1153 кв.м і 307 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1.

В цей же день було укладено іпотечний договір між Банком і ОСОБА_5, за яким в іпотеку передано належний відповідачу на праві приватної власності комплекс торгово-складських приміщень, загальною площею 1876 кв.м розташованих під АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що своїх зобов»язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_5 належно не виконує, не виконує його і поручитель ОСОБА_3, позивач просив стягнути з них солідарно на користь Банку заборгованість в сумі 52 567,07 дол. США, яка складається з: заборгованості по кредиту - 43 245,92 дол. США, процентні платежі за період з 29 квітня 2010 по 29 серпня 2011 року - 7 671,71 дол. США, 895,38 дол. США - пені за порушення строків повернення кредиту в період з 1 жовтня 2010 по 15 вересня 2011 року і 754,06 дол. США - пені за несвоєчасно сплачені процентні платежі в період з 1 жовтня 2010 по 15 вересня 2011 року.

В грудні 2011 року ОСОБА_3 пред»явив зустрічний позов до ОСОБА_5 і Банку про визнання недійсними свідоцтв про право власності ОСОБА_5 на комплекс складських приміщень, та іпотечних договорів, укладених 3 вересня 2007 року з ним і ОСОБА_5 Вказав, що торгово-складські приміщення загальною площею 1876,6 кв.м, на які ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності, зведені ним самочинно, на належних йому (позивачу за зустрічним позовом) земельних ділянках, цільове призначення яких - ведення особистого селянського господарства. Ці приміщення не могли бути предметом іпотеки, у зв»язку з чим і свідоцтва про право власності на складські приміщення і договора іпотеки є недійсними. Крім того, при підписанні іпотечного договору він сторонами кредитного договору він був введений в оману, зокрема було приховано той факт, що ОСОБА_5 оформляв кредит як підприємець, а не фізична особа.

Рішенням Чортківського районного суду від 20 лютого 2013 року первинний позов задоволено частково і ухвалено:

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість згідно кредитного договору №01/09-01/248/07 від 3 вересня 2007 року в загальній сумі 52567 дол. США 07 центів, що еквівалентно 419064 (чотириста дев'ятнадцять тисяч шістдесят чотири) гривні 68 копійок шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме:

Торгово-складські приміщення, які складаються в цілому комплексі, загальною площею 985,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.02.2011 року на підставі рішення Чортківської міської ради від 16.02.2011 року №75.

Земельні ділянки площею 178 кв.м., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №004478 від 22.03.2006 року; площею 1153 кв.м., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №004477 від 22.03.2006 року; площею 307 кв.м., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №389304 від 01.01.2005 року, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_3 в межах суми заборгованості ОСОБА_5 в сумі 101 962 (сто одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) гривні за договором кредиту №01/09-01/248/07 від 3 вересня 2007 року.

Предмети іпотеки реалізувати з прилюдних торгів, визначивши початкову ціну відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" 1700 (тисяча сімсот) гривень сплаченого державного мита та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

В решті позову відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", третьої особи на стороні позивача ПАТ КБ "Надра" про визнання недійсним договорів відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_3 і Банк просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (первинних і зустрічних), посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 представника Банку Ярмуся В.Д., розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Задовольняючи частково первинний позов, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_5 не виконував належним чином взяті на себе зобов»язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача зі зверненням стягнення на предмети іпотеки. Підлягають стягненню і суми пені, передбачених кредитним договором, за неналежне виконання зобов»язань з погашення суми кредиту та сплати процентних платежів.

Одночасно суд не вбачав правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, а тому в ньому відмовив.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам закону і грунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 серпня 2007 року між Банком і ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за яким відповідачу були надані грошові кошти в сумі 50 000 дол. США на строк до 2 серпня 2017 року зі сплатою 12,5 % річних за користування кредитом.

Згідно з графіком (додаток №1 до кредитного договору) погашення кредиту і відсотків повинно було здійснюватись щомісяця рівними платежами протягом всього строку дії договору. В разі порушення позичальником будь-якого із зобов»язань, ст.4 кредитного договору сторони передбачили сплату Банку пені, штрафу, комісійних виплат.

З метою належного виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 зобов»язань з погашення суми кредиту та процентних платежів, 23 серпня 2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за якими поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов»язання солідарно і в повному обсязі відповідати перед Банком власними грошовими коштами, по зобов»язаннях позичальника, які виникають в останнього з умов договору кредиту на суму 50 000 дол. США., в т.ч. щодо сплати основного боргу, процентних платежів, комісійної винагороди, неустойки, тощо.

3 вересня 2007 року між Банком і ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір, за яким в іпотеку передано належні відповідачу на праві власності земельні ділянки площею 178 кв.м, 1153 кв.м і 307 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_1.

В цей же день було укладено іпотечний договір між Банком і ОСОБА_5, за яким в іпотеку передано належний відповідачу на праві приватної власності комплекс торгово-складських приміщень, загальною площею 1876 кв.м розташованих під АДРЕСА_1.

За правилами ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитодавцем повністю виконано умови договору з надання відповідачу ОСОБА_5 кредиту, проте свої зобов»язання позичальник належним чином не виконував, у зв»язку з чим станом на 6 жовтня 2011 року утворилась заборгованість на загальну суму 52 567,07 дол. США, що еквівалентно 419 064,68 грн., в т.ч.: по сплаті кредиту - 43 245,92 дол. США, процентних платежах - 7671,71 дол. США, 754,06 дол. США - пені за несплату процентів та 895,38 дол. США - пені за порушення строків повернення кредиту в період з 1 жовтня 2010 по 15 вересня 2011 року.

Не виконав своїх зобов»язань і поручитель.

Правовими наслідками порушення основного зобов»язання, забезпеченого порукою, є солідарна або додаткова (субсидіарна) відповідальність, якщо така встановлена договором поруки.

Солідарна відповідальність означає, що у разі невиконання боржником основного зобов»язання, кредитор має право вимагати виконання зобов»язання в повному обсязі або частково як від боржника, так і від поручителя, або від них обох.

За таких обставин висновок суду про підставність первинного позову є законним і обгрунтованим.

Відповідає вимогам закону і висновок суду щодо відмови у зустрічному позові.

В обгрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 посилався на те, що торгово-складські приміщення загальною площею 1876,6 кв.м, на які позичальник кредиту ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності, і які передав у іпотеку, зведені ним самочинно, на належних йому (позивачу за зустрічним позовом) земельних ділянках, цільове призначення яких - ведення особистого селянського господарства. Ці приміщення не могли бути предметом іпотеки, у зв»язку з чим і свідоцтва про право власності на складські приміщення, видане на ім»я ОСОБА_5, і договора іпотеки є недійсними. Крім того, при підписанні іпотечного договору він (позивач) сторонами кредитного договору був введений в оману, зокрема було приховано той факт, що ОСОБА_5 оформляв кредит як підприємець, а не фізична особа, що негативно впливає на його, поручителя, зобов»язання, за договором поруки.

Суд обгрунтовано не взяв ці доводи до уваги, оскільки вони голослівні, жодним доказом не підтверджені. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні оспорюваних договорів як позичальнику так і поручителю були відомі всі умови договорів кредиту, поруки, іпотеки. Укладаючи спірні договори, сторони досягай згоди з усіх істотних умов. Жодного зауваження при ознайомленні з текстами договорів та їх підписанні ОСОБА_3 не вносилось.

Згідно зі ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Із зазначених вище мотивів не можуть бути взяті до уваги і доводи апеляційних скарг.

Судом першої інстанції досліджено всі обставини справи повно і всебічно, зібраним доказам дана правильна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст.307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 і ПАТ «Райффайзен банк Аваль» відхилити.

Рішення Чортківського районного суду від 20 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча- підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.Д. Стефлюк