Постанова № 30806554, 17.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа № 5023/5336/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

боржника - не прибув;

заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1 (за дов. від 10.12.2012 р. б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна", м. Київ (вх. №830 Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 06.12.12 у справі № 5023/5336/12

за заявою ФОП ОСОБА_2, м. Харків

до ФОП ОСОБА_2 , м. Харків

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 06 грудня 2012 року у справі № 5023/5336/12 (суддя Дзюба О.А.) визнано банкрутом фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (ідент. код НОМЕР_1) та відкрито ліквідаційну процедуру. Зазначено: з дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинити, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважати таким, що настав, припинити нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури; припинити стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Встановлено строк 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута; скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Запорожця Івана Сергійовича, ідентифікаційний код НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (ліцензія серії НОМЕР_4 від 20.10.2011 року), та встановлено розмір винагороди ліквідатора у розмірі двох мінімальних заробітних плат; зобов'язано ліквідатора відповідно до ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в строк до 06 червня 2013 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, у тому числі подати оголошення до офіційних друкованих органів "Голос України" або "Урядовий кур'єр" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відкрити депозитний рахунок в нотаріальній конторі для проведення розрахунків з кредиторами, здійснити продаж майна (звернути стягнення на майно) належного боржнику, зобов'язати ліквідатора надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 25-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених ч. 7 ст. 48, ст. 49, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторінг Україна", м. Київ з постановою господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, просить постанову господарського суду Харківської області від 06 грудня 2012 року у справі № 5023/5336/12 скасувати та припинити провадження у справі; до розгляду апеляційної скарги просить зупинити ліквідаційну процедуру.

Боржник та ліквідатор боржника відзив на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання 10.04.2013 р. не прибули, своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 10.04.2013 р. представник заявника апеляційної скарги пояснив, що вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника боржника та ліквідатора боржника.

Відповідно до статті 75 ГПК україни, якщо відзив на апеляційну скаргу та витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Крім того, п. 6 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. у справі № 5023/5336/12 сторони попереджені, що у разі неявки представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, ненаданням витребуваних документів, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Враховуючи вищевикладене та те, що матеріалами справи підтверджується факт належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника боржника та ліквідатора боржника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 10.04.2013 р. представник заявника апеляційної скарги підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом Харківської області так і під час апеляційного провадження, боржник здійснював підприємницьку діяльність та набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_5, зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.12.2000 року, місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник звернувся до господарського суду Харківської області 22.11.2012 р. із заявою про порушення справи про банкрутство, в якій просив визнати його банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру в порядку ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В заяві боржник посилався також на ч.5 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою встановлено, що боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду с заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Боржник у своїй заяві вказує, що має заборгованість перед наступними кредиторами: ФОП ОСОБА_4 в сумі 287500,00 грн. та ФОП ОСОБА_9 в сумі 67500,00 грн.

Перед кредитором ФОП ОСОБА_4, за договором поставки товару від 15.12.2008 року (далі - договір), відповідно до умов якого Боржник - ФОП ОСОБА_2 отримала від Кредитора - ФОП ОСОБА_4 товар - джинси жіночі та чоловічі у кількості 2500 шт. на суму 287500,00 грн.

За умовами договору Боржник повинен був розрахуватися з постачальником протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару. Розрахунок з ФОП ОСОБА_4 не був проведений, на підтвердження чого боржник надав акти звірки розрахунків від 11.10.2010 року.

Боржник -ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором не виконав, за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 287500,00 грн.

ФОП ОСОБА_4 направив боржнику вимогу про сплату заборгованості на суму 287500,00 грн. за договором поставки від 11.10.2010 року.

Боржник вказує, що визнає вказану суму заборгованості повністю.

Перед кредитором - ФОП ОСОБА_9 за договором поставки товару від 15.03.2011 року (далі - договір), відповідно до умов якого Боржник - ФОП ОСОБА_2 отримав від Кредитора - ФОП ОСОБА_9 одяг чоловічий та жіночий в кількості 500 шт. на загальну суму 67500грн.

За умовами договору ФОП ОСОБА_2 повинна була розрахуватися з постачальником протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару. Розрахунок з ФОП ОСОБА_9 проведений не був, на підтвердження чого боржник надав акт звірки розрахунків від 01.03.2012 року.

Боржник -ФОП ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором не виконала, за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 67500грн.

ФОП ОСОБА_9 направив боржнику вимогу про сплату 67500 грн. за договором поставки від 15.03.11 року.

Боржник вказає, що борг визнав в повному обсязі, та у зв'язку з важким матеріальним становищем на даний час не може погасити дану заборгованість.

Відповідно довідки КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за боржником - ФОП ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 68,7 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі за № 11543.

Як свідчать матеріали справи, вказана квартира є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 18.12.2006р. укладеним між Боржником та ПАТ "ОТП Банк", який забезпечує Кредитний договір № ML 701/277/2006 та кредитний договір № ML 701/074/2008 укладений між зазначеними сторонами.

Заборгованість Боржника станом на момент розгляду справи за Договором іпотеки по кредитному договору № ML 701/277/2006 та кредитному договору № ML 701/074/2008 становить 78250,00 дол. США.

Відповідно до висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № НОМЕР_3 від 08.10.2010 року) проведена незалежна оцінка належної боржнику квартири АДРЕСА_2, загальною площею 68,7 кв. м. станом на 15 червня 2012 року її ринкова вартість без урахування ПДВ склала 56000,00 грн.

Також за боржником зареєстроване право власності на кв.21 по пр-ту. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 75 в м.Харкові, загальною площею 46,1 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстроване в реєстрі за №1533.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, вказана квартира є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 19.05.2008р. укладеним між Боржником та ПАТ "ОТП Банк", який забезпечує Кредитний договір № ML 702/925/2008 укладений між зазначеними сторонами.

Заборгованість Боржника станом на момент розгляду справи за Договором іпотеки по кредитному договіру № ML 702/925/2008 становить 53040,00 дол. США.

Відповідно до висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № НОМЕР_3 від 08.10.2010 року) проведена незалежна оцінка належної боржнику квартири АДРЕСА_3, загальною площею 46,1 кв. м. станом на 15 червня 2012 року її ринкова вартість без урахування ПДВ склала 48000,00 грн.

Також зареєстроване право спільною сумісної власності на 1/4 квартири АДРЕСА_4, загальною площею 21 кв.м.- дана нерухомість під обтяженням не перебуває.

Відповідно до висновку про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_7 (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № НОМЕР_3 від 08.10.2010 року) проведена незалежна оцінка належної боржнику ј квартири АДРЕСА_4, загальною площею 21 кв. м. станом на 15 червня 2012 року її ринкова вартість без урахування ПДВ склала 4000,00 грн.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області від 15.08.12р. за ОСОБА_2 не зареєстровано рухоме майно.

Боржник не має у власності іншого майна, на яке б можна було звернути стягнення, що підтверджується наступними документами:

- Довідкою Державної інспекції сільського господарства в Харківській області від 16.08.12р., в якій повідомляється, що за боржником сільськогосподарська техніка, самохідні машини та механізми не обліковуються.

- Довідкою Держкомзему у місті Харкові від 11.09.12р., в якій зазначається, що зареєстровані земельні ділянки за ФОП ОСОБА_2 відсутні.

Боржник має відкритий розрахунковий рахунок в ПАТ КБ "Надра", грошові кошти на якому відсутні, що підтверджується матеріалам справи.

Господарський суд першої інстанції вважав, що боржник неспроможний виконати грошові зобов'язання перед кредиторами та відновити свою платоспроможність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури з особливостями, що притаманні ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». На цих підставах суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

Однак, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду не може погодитись із наведеними висновками, оскільки вони викладені без врахування всіх норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ГК України - громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 вказаного Закону.

Положеннями ч. 2 ст. 47 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. В даному випадку боржник посилається на абз.1 ч. 5 ст. 7 Закону, яким передбачено обов'язок боржника звернутися з відповідною заявою про порушення справи про банкрутство протягом місячного строку.

У той же час положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Отже, із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що громадянин-підприємець у своїй заяві до господарського суду про порушення відносно нього провадження у справі про банкрутство повинен навести обставини неплатоспроможності, надати підтверджені у встановленому порядку документи безспірності грошових вимог кредитора (кредиторів), пов'язані із здійсненням ним підприємницької діяльності, а також обставини щодо того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, і довести ці обставини належними доказами.

В свою чергу, господарський суд зобов'язаний при визнанні боржника банкрутом визначити його неспроможність виконати при здійсненні підприємницької діяльності підтверджені виконавчими документами вимоги кредиторів через недостатність майна, а також встановити факт наявності вимог кредитора (кредиторів), які заявлені у встановленому порядку до боржника, та того, що задоволення вимог одного кредитора або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Дотримання вказаних умов (як спеціальних, так і загальних) є обов'язковим, відповідно до Закону про банкрутство, при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця, які (умови) складають предмет спору у відповідній справі про банкрутство. Перевірка та оцінка на предмет підтвердженності відповідних обставин належними доказами у справі, враховуючи особливості провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця згідно ст.ст. 47,48 Закону та відсутність підготовчого засідання у справі, як це передбачено нормами ч.4 ст.11 Закону, здійснюється у судовому засіданні, коли вирішується питання про визнання громадянина - підприємця банкрутом.

Однак, судом першої інстанції зазначених вимог дотримано не було.

Так, на думку господарського суду першої інстанції, визнання боржником вищевказаних сум грошових свідчить про безспірності вимог і тому підтвердження боргу розрахунковими або виконавчими документами не вимагаєтся.

Але, на думку колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду такий висновок суду першої інстанції зроблений всупереч вимог чинного законодавства.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що списання коштів з рахунку боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення провадження справи про банкрутство можливо лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно і встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання державній виконавчій службі та відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що за змістом частини 3 статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своїх вимог до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про викоанвче провадження".

Таким чином без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності.

В матеріалах справи відсутні докази звернення кредиторів з позовом до суду про стягнення заборгованості з боржника, відсутні докази відкриття виконавчого провадження відділом Державної виконавчої служби.

Надані боржником договори не є самі по собі належним доказом обгрунтованості вимог кредиторів до боржника.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок господарського суду Харківської області про безспірність вимог кредиторів є передчасним та таким, що зроблений без врахування наведених положень закону.

Крім того, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що норми ст. 53 Цивільного кодексу України визначають, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом. Це кореспондується з приписами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, законодавець визначив сферу застосування Закону, обмеживши її суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами та фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність). Фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які мають заборгованість, що не ґрунтується на веденні підприємницької діяльності не підпадають під сферу регулювання зазначеного Закону та не можуть бути суб'єктами банкрутства відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.02.2011 р. по справі № 16/171/10 та у постанові Верховного Суду України від 20.11.2007 року у справі № 6/33.

Тобто необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є наявність доведеного факту, що заборгованість перед кредиторами у боржника виникла у зв'язку із здійсненням ним саме підприємницької діяльності.

Судова колегія важає, що боржником не надано первинних документів, які б підтверджували обставини, викладені боржником в заяві про порушення справи про банкрутство.

При визначенні ознак неплатоспроможності боржника господарський суд повинен надати оцінку майновому та фінансовому становищу боржника, оцінити співмірність розміру дебіторської та кредиторської заборгованості боржника, перевірити чи були здійснені боржником заходи для стягнення дебіторської заборгованості при наявності такої. Це необхідно для того, щоб встановити, що боржник неспроможний задовольнити вимоги кредиторів не через тимчасові труднощі, а через те, що він знаходиться у стані стійкої неплатоспроможності.

Враховуючи наведені обставини, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність в даному випадку ознак неплатоспроможності боржника, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Господарським судом першої інстанції наведене не було враховано, що призвело до передчасного порушення провадження у даній справі.

Вимоги апеляційної скарги законні та обґрунтовані, доводи апелянта знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до норм п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин та виходячи із системного аналізу положень ГПК України та норм Закону про банкрутство, висновок суду першої інстанції про визнання підприємця банкрутом, зроблений без врахування та без дотримання всіх норм Закону про банкрутство щодо підстав для порушення та визнання банкрутом громадянина-підприємця та при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як незаконна і така, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, а провадження у справі про банкрутство - припиненню за відсутністю предмету спору.

Керуючись ст. ст. 99,101, п. п. 1,2,3 ст. 104, ст. 105, п. 1-1 ст. 80 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову господарського суду Харківської області від 06.12.2012 р. у справі № 5023/5336/12 скасувати.

Припинити провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 15.04.2013 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.