Постанова № 30806395, 17.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа № 5023/5707/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі - Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Гринька О.В., дов.б/н від 04.01.2013 р. (у справі)

відповідача - Єфімової М.О., дов.№2-198 від 09.01.2013 р. (копія у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (вх. №741Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року по справі №5023/5707/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Альтус-Про", м. Миколаїв

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків

про стягнення 983485,35 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 позивач, ТОВ "СП "Альтус-Про", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 975412,80 грн. основного боргу, 5758,71 грн. пені та 2313,84 грн. 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт за договором про закупівлю послуг №35/1/1208000239 від 09.08.2012р.

Представник відповідача у судових засіданнях та клопотанні №07-01/18 від 28.01.13р., визнав позовні вимоги в частині основного боргу та не заперечував проти їх стягнення. У відповідності до положень ст..83 ГПК України, просив зменшити розмір пені на 90% та розстрочити виконання рішення на 24 місяця рівними частинами по 40642,20 грн. щомісячно.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про заміну відповідача його правонаступником, в обґрунтування якого ним додано документи, які свідчать про припинення діяльності Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом реорганізації у ПАТ "Укртрансгаз".

Представник позивача звернувся до суду з аналогічним клопотання та просив замінити відповідача на його правонаступника - ПАТ "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз".

Суд першої інстанції залучити до участі у справі правонаступника - ПАТ "Укртрансгаз" філією якого є Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз", яке визначено позивачем в якості відповідача у даній справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2013 року по справі №5023/5707/12 (суддя Суярко Т.Д.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Укртрансгаз" на користь ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Альтус-Про" 975412,80 грн. основного боргу, 5758,71 грн. пені, 2313,84 грн. 3% річних та 19669,71 грн. судового збору

Не погоджуючись частково із зазначеним рішенням відповідач ПАТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2013 р. по справі №5023/5707/12 в частині відмови в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені на 90% та про розстрочення виконання рішення скасувати та змінити рішення, яким задовольнити клопотання ПАТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" про зменшення суми пені на 90% та розстрочити виконання рішення суду строком на 24 місяця рівними частинами, тобто по 41582,18 грн. щомісячно. При цьому, відповідач зазначає, що на його думку суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Позивач, ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Альту-Про", надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 р. - залишити без змін. Крім того, позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що 28.02.2013 року між сторонами по справі було укладено угоду про розстрочення заборгованості, якою досягнуто домовленість про розстрочення платежів, в тому числі і за оскаржуваним рішенням суду, до 30.07.2013 р.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 09.08.2012р. між ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Альтус-Про" (виконавець -позивач по справі) та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (замовник - відповідач по справі) було укладено договір про закупівлю послуг №35/1/1208.000239, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати роботи малярні (відновлення лакофарбового покриття обладнання лінійної частини МГ и ГРС Миколаївського ЛВУМГ), а замовник, в свою чергу, прийняти і оплатити ці послуги.

Умовами договору передбачено, що склад та обсяги послуг, які підлягають закупівлі за даним договором, визначаються договірною ціною та кошторисом (додаток №1), а зміст і строки надання послуг - календарним планом (додаток №2), які є невід'ємною частиною договору. Сума договору становить 975412,80 грн. Послуги повинні надаватися у відповідності до узгодженого виконавцем і замовником календарного плану. Передача замовнику виконавцем наданих послуг здійснюється з наданням акту надання послуг. Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані послуги. Оплата здійснюється поетапно по факту надання послуг протягом 60 календарних днів після підписання акту наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором з виконання малярних робіт, що підтверджується відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками їх підприємств. Зазначені акти підписанні без зауважень щодо якості або обсягу виконаних робіт на загальну вартість виконаних позивачем робіт у розмірі 975 412,80 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач зі свого боку зобов'язань за договором з оплати наданих позивачем послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 975412,80 грн., що підтверджується вищезазначеними актами та актом звірки заборгованостей від 31.10.2012р. Крім того, наявність даної заборгованості визнавалася представником відповідача у судових засіданнях і в судах першої та апеляційної інстанціях.

Суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 525-526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 530 ЦК України та зважаючи на те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 975 412,80 грн. та визнавав її наявність, задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу.

Також, господарський суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з підприємства відповідача 5758,71 грн. пені та 2313,84 грн. 3% річних, у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання оплати виконаних робіт у розмірі та строк, встановлені договором.

Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх законними, обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.

Відповідач, ПАТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", в своїй апеляційній скарзі також погоджується з рішенням господарського суду в цій частині та не оскаржує його. Проте, відповідач не погодився із рішенням в частині відмови в задоволенні клопотання про зменшення розміру пені на 90% та про розстрочення виконання рішення строком на 24 місяця рівними частинами, тобто по 41 582,18 грн. щомісячно. При цьому заявник апеляційної скарги посилається на те, що відповідач не має можливості виконати негайно та в повному обсязі рішення суду з огляду на те, що в даний час наявна значна заборгованість по заробітній платі перед працівниками апарату та філії, також відповідач несе значні витрати через посилену експлуатацію магістральних газопроводів у зв'язку з транспортуванням природного газу по всій території України та у країни західної Європи. До того ж відповідач є підприємством державного сектору економіки. Тому в даному випадку, ненадання розстрочення виконання рішення суду може поставити під загрозу стабільність роботи відповідача та зробить неможливим його нормальне функціонування.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положенням статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а також відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Тобто, зазначена норма процесуального закону надає господарському суду право на зменшення розміру штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. При чому, винятковість таких обставин повинна бути доведена суду належними та допустимими доказами, як цього вимагають приписи ст. ст. 4-3, 32, 33 ГПК України,

В даному випадку відповідачу було нараховано пеню за порушення ним грошового зобов'язання. Отже, заявляючи клопотання про зменшення розміру пені, відповідач порушує питання про часткове звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій та про розстрочку виконання рішення, суд виходить з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

Фактично єдиним аргументом відповідача щодо зменшення пені та розстрочки виконання рішення є скрутне матеріальне становище та відсутність коштів на рахунках, на підтвердження чого ним було надано лише довідку про дебіторську заборгованість.

До того ж, як вже зазначалося господарським судом, зобов'язання з оплати за договором про закупівлю послуг №35/1/1208.000239 від 09.08.2012р. взагалі не було виконано відповідачем, порушення існувало протягом значного строку - вересень 2012 року - січень 2013 року.

Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність дебіторської заборгованості відповідача не може розглядатися як винятковий випадок у розумінні ст. 83 ГПК України, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 43 ГК України).

Крім того, відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Але, в даному випадку сума пені, стягненої судом, є значно меншою, ніж сума заборгованості.

Також слід зазначити, що на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції між сторонами по справі було укладено угоду про розстрочення заборгованості від 28.02.2013 р., якою досягнуто домовленість про розстрочення платежів, в тому числі і за оскаржуваним рішенням суду, до 30.07.2013 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги ПАТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" не було надано жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2013 р. по справі №5023/5707/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29 січня 2013 року по справі №5023/5707/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 17 квітня 2013 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гончар Т. В.