Рішення № 30618221, 05.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2013 р.Справа № 916/430/13-г

За позовом: публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до відповідача: публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Корнишина Н.Л., довіреність № 390 від 29.05.2012 року

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про визнання виконавчого напису приватного нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. позовну заяву (вх.№ 738/2013) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 916/430/13-г, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Заява позивача про забезпечення позову від 14.02.2013р. (вх.№ 2194/2013) судом не задоволено з підстав її необґрунтованості та недоведеності.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в судові засідання не з'являлась свою правову позицію щодо заявленого позову до суду не довела.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В процесі розгляду справи позивачем були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

23.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 127-08/П, згідно умов п. 1.1. якого, Банк надає Позичальнику кредит, в сумі 65 000, 00 (шістдесят п'ять тияч) доларів США. Кредит надається на строк з "23" квітня 2008 р. по "22" квітня 2011р. або по день визначений в п. 3.3.11. цього Договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 18,0 % річних.

Відповідно до п. 1.4. Договору, кредит надається на споживчі потреби під заставу автомобіля Audi A6 Limousine Quattro, номер кузову НОМЕР_1, 2008 р. в., що належить майновому поручителю ТОВ "Надія".

Із змісту п. 2.1. Договору, вбачається, що згідно з договором про заставу від "23" квітня 2008р. в забезпечення виконання зобов'язань за дійсним Догоовром Банком прийнято в заставу автомобіль, який зазначено у п. 1.4. цього Договору. У разі настання страхового випадку за умовами договору страхування автомобіля, визначеного в п. 1.4. цього Договору предметом застави у відповідності до ст. 581 Цивільного кодексу України стає право вимоги Банку, як застоводержателя, до страховика. Право вимоги Банку до страховика може виникати у разі настання страхового випадку за умовами будь-якого іншого договору страхування, якщо згідно такого договору було застраховано автомобіль, визначений в п. 1.4. цього Договору.

Пунктом 3.3.3. Договору, повернення суми Кредиту здійснювати на рахунок НОМЕР_2, відкритий у ОФ ВАТ АБ "Укргазбанк" МФО 328759, щомісячно з 1-ого по 10-е (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/36 від суми отриманого кредиту, що становить 1805,56 (Одна тисяча вісімсот п'ять) доларів США 56 центів (останній місяць - 22.04.2011р.- 1805,40 (одна тисяча вісімсот п'ять доларів США 40 центів). Якщо останній день для сплати частини кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється напередодні. Дострокове повне або часткове повернення кредиту дозволяється у будь-який робочий день. У випадку внесення Позичальником коштів на погашення заборгованості за кредитом в сумі, що перевищує розмір щомісячного платежу, надлишкова сума зараховується в рахунок сплати чергових платежів.

Згідно п. 6.4. Договору, строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили по 22 квітня 2012р. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії Договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього Договору, а також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

На виконання умов п. 1.4. Кредитного договору № 127-08/П від 23.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (Заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (Заставодавець) 23.04.2008р. укладено договорів застави транспортного засобу, згідно умов п. 1.1. якого, дійсний Договір забезпечує всі вимоги Заставодержателя, які випливають з кредитного договору, № 127-08/П від 23.04.2012р. (а також будь-якими додатковими угодами до нього) укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем далі - кредитний договір), за умовами якого Заставодавець зобов'язаний Заставодержателю не пізніше 22 квітня 2011 року повернути кредит у розмірі 65000,00 (шістдесят п'ять тисяч) доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 18,0 (вісімнадцять) % річних за сплатою комісії 1,2% від суми кредиту та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним та цим договорами. У разі виникнення обставин та наслідків, передбачених розділом "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору даний договір забезпечує всі вимоги Заставодержателя, як кредитора за кредитним договором, згідно розділу "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного Договору. Про дату виникнення вказаних вище обставин та наслідків Заставодержатель повідомляє Заставодавця письмово. Виникнення обставин та наслідків, передбачених розділом "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору, не є ознаками до кредитного договору і не потребують письмового погодження Заставодавця. Укладаючи цей Договір Заставодавець погодився, що у разі виникнення обставин та наслідків, передбачених розділом "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного Договору, даний договір забезпечуватиме всі вимоги Затаводержателя, як кредитора за кредитним договором, згідно розділу "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору. У разі одностороннього розірвання кредитного договору Заставодержателем згідно розділу "Порядок внесення змін (доповнень) та розірвання договору в односторонньому порядку" кредитного договору, Заставодавець погоджується, що заставодавець звертає стягнення на заставлене майно (предмет застави) у порядку, передбаченому цим Договором".

Умовами п. 2.1. Договору визначено, що предметом застави є автомобіль Audi A6 Limousine Quattro, 2.8. FSI, 2008 р.в., номер кузову номер кузова НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, колір чорний "Фантом", перламутр.

У відповідності до п. 6.1. Договору заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати Предмет застави у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповернені кредиту (часткового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки; якщо у 2-денний строк після загибелі, пошкодження чи втрати предмета застави Заставодавець не здійснить його заміну у відповідності до п.3.3.3 цього Договору; порушення умов Заставодавцем (позичальником) обов'язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги Заставодержателя про дострокове виконання зобов'язання за кредитним договором; якщо інша, ніж Заставодержатель, особа набула право стягнення на предмет застави.

Із змісту п. 6.2. Договору вбачається, що звернення стягнення на предмет застави та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або за домовленістю сторін.

Дійсний Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань (п. 7.1. Договору).

Як свідчать матеріали справи приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 12.03.2010 року вчинено виконавчий напис за № 2072 на договорі застави, посвідченого 24.06.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за яким пропонується стягнення на рухоме майно: транспортний засіб, а саме автомобіль марки AUDI, модель А6, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4.

З підстав не виконання позичальником за кредитним договором зобов'язань, ПАТ АБ "Укргазбанк" звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 та звернення стягнення на предмет застави з ТОВ "Надія".

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2010 року позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_3, ТОВ "Надія" про стягнення заборгованості за кредитом та звернення стягнення на предмет застави - задоволено.

Постановою господарського суду Одеської області від 04 жовтня 2012р. ТОВ "Надія" визнано Банкрутом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2012 року затверджено реєстр грошових вимог конкурсних кредиторів до ТОВ "Надія", до якого увійшли й вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк", зокрема вимоги по кредитному договору № 127-08/П від 23.04.2008р., де предметом застави є автомобіль марки AUDI, модель А6, Limousine Quattro, 2.8. FSI, 2008 р.в., номер кузову номер кузова НОМЕР_1, двигун НОМЕР_3, колір чорний "Фантом", перламутр, який належить ТОВ "Надія". Сума вимог визнана відповідно до рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2010 року в розмірі 409377,63 грн. та включена до першої черги задоволення вимог кредиторів, як заставодавця, сума пені та штрафу в розмірі 48914,20 грн. визнана та включена до шостої черги.

Таким чином право застави у позивача виникло з моменту укладання договору та його посвідчення нотаріусом, а саме 23.04.2008р., в той час як ПАТ "ОТП Банк" уклав договір застави автотранспортного засобу № PCL-506/013/2008 - 24 червня 2008р.

Отже, застава ПАТ АБ "Укргазбанк", зареєстрована в реєстрі за № 2020 від 23 квітня 2008 року, тому право вимоги у ПАТ "ОТП Банк" виникло пізніше і тому повинно задовольнятися з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог ПАТ АБ "Укргазбанк", що і стало підставою для останнього звернутись до суду із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши доводи сторони, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ст. 576 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна, у випадках, встановлених договором.

За приписами ст. 577 Цивільного кодексу України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом. Застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника (ст. 583 Цивільного кодексу України).

Із змісту ч.1 ст. 584 Цивільного кодексу України вбачається, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

У відповідності до ст. 585 Цивільного кодексу України право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Умовами ст. 589 Цивільного кодексу України передбачено, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Як визначено в ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. До третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна передбачений Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Прикінцевими і перехідними положеннями цього Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Як вбачається із ст. 3 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов'язки, встановлені законом та/або договором. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.

За приписами ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом (ст. 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет іпотеки забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги позивача, у зв'язку з чим задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, а саме 1147,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 12.03.2010р. за № 2072, вчиненого на договорі застави автотранспортного засобу № PCL - 506/013/2008 24.06.2008р. таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, б. 43 код ЄДРЮОФОП 21685166) на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код ЄДРЮОФОП 23697280) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 10.04.2013р.

Суддя Цісельський О.В.