Постанова № 30539264, 08.04.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р. Справа№ 910/690/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Тимофієва О.С. - представник (дов. №353 від 11.02.2013р.)

від відповідача: Загоруйко А.А. - представник (дов. №1-04-2964 від 19.09.2012р.)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р.

за заявою Приватного акціонерного товариства «Сьогодні мультімедіа» про забезпечення позову

у справі №910/690/13 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Сьогодні мультімедіа»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»

про повернення вкладу, ціна позову 4 150 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Сьогодні мультімедіа» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про стягнення з відповідача достроково неповернуту суму вкладу по Договору банківського вкладу №СП/288-Т від 29.12.2009р. у розмірі 4 150 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.3013р. позов Приватного акціонерного товариства «Сьогодні мультімедіа» задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» на користь Приватного акціонерного товариства «Сьогодні мультімедіа» 4 150 000,00 грн. банківського вкладу та 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Також Приватним акціонерним товариством «Сьогодні мультімедіа» було подано заяву про забезпечення позову, якою позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» у розмірі 4 150 000,00 грн. на кореспондентському рахунку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» №32000199601, відкритому в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 321024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. заяву Приватного акціонерного товариства «Сьогодні мультімедіа» про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», що знаходяться на кореспондентському рахунку №32000199601, відкритому в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 321024, в межах суми стягнення 4 150 000,00 грн.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, відповідач - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 13.02.2013р. по справі №910/690/13.

Апелянт зазначає, що ухвала про забезпечення позову прийнята господарським судом без належних правових підстав, внаслідок чого підлягає скасуванню. Також, як вказує апелянт, судом не було враховано, що накладення арешту на грошові кошти, які містяться на його кореспондентському рахунку, можуть призвести до наслідків невиконання останнім зобов'язань перед клієнтами, а також державою. Зокрема, на думку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», судом не прийнято до уваги, що з коштів, які обліковуються на кореспондентському рахунку, здійснюються перерахування по зобов'язаннях щодо виплати заробітної плати, а також відрахування до Державного бюджету у вигляді податків і зборів. Крім того, скаржник звертає увагу суду на порушення судом першої інстанції ч. 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою забороняється накладення арешту на кореспондентський рахунок банку. Додатково апелянт зазначає, що станом на момент звернення до суду з апеляційною скаргою фактичний розмір заборгованості перед позивачем за договором банківського вкладу становить 4 050 000,00 грн., з огляду на що на даний час виникає ситуація, за якої арешт коштів може бути накладений в рамках суми 4 150 000,00 грн., що не відповідає фактичному розміру заборгованості відповідача перед позивачем та є неприпустимим.

Приватне акціонерне товариство «Сьогодні мультімедіа» надало суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають дійсності, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що фінансове становище відповідача є незадовільним вже досить тривалий час та існує загроза відчуження ним будь-яким чином коштів, що знаходяться на кореспондентському рахунку та в подальшому рішення суду неможливо буде виконати, що призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Також позивач зазначає, що посилання відповідача на ч. 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є безпідставним, так як в даному випадку арешт накладений не на кореспондентський рахунок як такий, а на кошти банку, в сумі, яка не перевищує розміру заборгованості відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» та призначено її до розгляду на 08.04.2013р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватним акціонерним товариством «Сьогодні мультімедіа» заявлені позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» достроково неповернутої суми вкладу по Договору банківського вкладу №СП/288-Т від 29.12.2009р. у розмірі 4 150 000,00 грн., а також подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» у розмірі 4 150 000,00 грн. на кореспондентському рахунку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» №32000199601, відкритому в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 321024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.3013р. позов Приватного акціонерного товариства «Сьогодні мультімедіа» задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» на користь Приватного акціонерного товариства «Сьогодні мультімедіа» 4 150 000,00 грн. банківського вкладу та 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Сьогодні мультімедіа» про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», що знаходяться на кореспондентському рахунку №32000199601, відкритому в ГУ НБУ по м. Києву та Київської області, МФО 321024, в межах суми стягнення 4 150 000,00 грн.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель» вважає ухвалу суду від 13.02.2013р. незаконною та такою, що винесена за відсутності підстав для забезпечення, недоведеності в необхідності забезпечення та посилається на заборону накладати арешт на кореспондентські рахунки на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Сьогодні мультімедіа», вважає ухвалу суду про забезпечення позову законною, обґрунтованою, а апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Предметом спору по даній справі є повернення суми банківського вкладу в розмірі 4 150 000,00 грн., тому застосовуючи захід до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку відповідача, суд першої інстанції мав проаналізувати, наскільки достатньо обґрунтованим є припущення позивача про те, що грошові кошти відповідача можуть зникнути.

Разом з тим, як вбачається з ухвали суду від 13.02.2013р., судом не було здійснено оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не проаналізовано реальність загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду. Також в матеріалах справи не має жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в заяві про забезпечення позову.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

На думку колегії суддів, не було доведено позивачем, а судом першої інстанції не було встановлено обставини, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.

Крім того, у відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Частина 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлює положення про те, що забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Отже, вказаною нормою закону заборонено накладати арешти на кореспондентські рахунки банку, тоді як ухвалою, що оскаржується, накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться саме на кореспондентському рахунку відповідача, що, на думку колегії суддів, суперечить ч. 3 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Стосовно посилання позивача на роз'яснення Національного банку України, викладене в листі від 25.10.2001р. №18-211/3950, щодо застосування ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» суд зазначає, що воно не є законом чи іншим законодавчим актом України, який суд має застосовувати при вирішенні спору.

Так, згідно ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи з вказаного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103 , ст. 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2013 р. у справі №910/690/13 скасувати.

3. Справу №910/690/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Зеленін В.О.

Калатай Н.Ф.