Постанова № 30505273, 02.04.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5004/995/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,за участю представників сторін:

ПАТ комерційний банк "Правекс-Банк" - Шевченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 03.12.2012р. по справі №5004/995/11 за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання банкрутом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.12.2012 року відмовлено в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк" про виключення із ліквідаційної маси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 об'єктів нерухомого майна: житлового будинку (А-4) загальною площею 894,80 м2, житловою площею 382,30 м2, з надвірними спорудами, земельної ділянки площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а також перебувають у заставі ПАТ КБ "Правекс-Банк" на підставі договору іпотеки №345-002/07Ф від 21.09.2007 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс банк" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Волинської області від 03.12.2012р. залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 03.12.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким виключити із ліквідаційної маси підприємця ОСОБА_6 об'єктів нерухомого майна: житлового будинку (А-4) загальною площею 894,80 м2, житловою площею 382,30 м2, з надвірними спорудами, земельної ділянки площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ПАТ комерційний банк "Правекс-Банк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 25.05.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 в порядку ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Постановою господарського суду Волинської області від 23.06.2011 р. суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_6 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 призначено арбітражного керуючого Пурія Руслана Петровича.

Оголошення про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковане в газеті "Урядовий кур'єр" №123 від 09.07.2011 р.

09.08.2011 р. ПАТ Комерційний банк "Правекс-Банк" звернулось до господарського суду Волинської області з заявою про визнання грошових вимог даної кредитної установи до підприємця ОСОБА_6 на загальну суму 15 233 505,44 грн.

23.12.2011 р. ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулось до господарського суду Волинської області із заявою про виключення із ліквідаційної маси підприємця-банкрута наступного майна: житлового будинку (А-4) загальною площею 894,80 м2, житловою площею 382,30 м2, з надвірними спорудами та земельної ділянки площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 30.01.2012 року, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2012року, було відмовлено в задоволенні заяви публічного акціонерного товариства КБ "Правекс-Банк" про виключення із ліквідаційної маси підприємця ОСОБА_6 об'єктів нерухомого майна.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 року зазначені судові рішення залишені без змін.

При цьому, колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії ліквідатора щодо включення заставного майна боржника до ліквідаційної маси не суперечили вимогам ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які діяли на час формування ліквідатором ліквідаційної маси. Зміни до ст.ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до яких не підлягає включенню до ліквідаційної маси майно громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, яке перебуває у заставі за підставами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, внесені після включення до ліквідаційної маси майна громадянина-підприємця. Відповідно до прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" дія цього закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

19.11.2012 року ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулось до господарського суду із заявою від 16.11.2012 року про виключення із ліквідаційної маси підприємця-банкрута житловий будинок (А-4) загальною площею 894,80 м2, житловою площею 382,30 м2, з надвірними спорудами, та земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 з тих підстав, що вказане майно перебуває в заставі ПАТ КБ "Правекс-Банк" на підставі договору іпотеки №345-002/07Ф від 04.09.2008 року та належить на праві спільної власності фізичним особам ОСОБА_6 та ОСОБА_8, однак частки у спільній власності не були виділені в натурі, відтак не підлягають продажу. Тому зазначені об'єкти нерухомого майна повинні бути виключені із ліквідаційної маси підприємця-банкрута.

Відмовляючи банку в задоволенні заяви про виключення із ліквідаційної маси підприємця-банкрута об'єктів нерухомого майна, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції послався на те, що вказане в заяві заставне майно боржника було включено ліквідатором до ліквідаційної маси відповідно до вимог ст.26, п.7 ст.47, п.1 ст.48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 16.10.2011 року, оскільки договір №345-002/07Ф про відкриття кредитної лінії був укладений між акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" (на даний час публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Правекс-Банк") та фізичною особою ОСОБА_8 21 вересня 2007 року.

При цьому, судами встановлено, що дії ліквідатора щодо включення заставного майна боржника до ліквідаційної маси не суперечили нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які діяли станом на час формування ліквідатором ліквідаційної маси, а питання правомірності та підставності включення до ліквідаційної маси підприємця ОСОБА_6 спірного нерухомого майна вже перебувало на розгляді судових інстанцій та постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012 року було дано остаточну оцінку правовідносинам щодо виключення з ліквідаційної маси майна банкрута - підприємця ОСОБА_6

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій повністю погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Частиною 7 статті 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до складу ліквідаційної маси громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, включається все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Вичерпний перелік майна, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення, встановлено ч. 1 ст. 26 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", додатком до Закону України "Про виконавче провадження"

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21 вересня 2007 року між акціонерним комерційним банком "Правекс-Банк" та фізичною особою ОСОБА_6 було укладено договір про відкриття кредитної лінії за №345-002/07Ф та відкрито ОСОБА_6 кредитну лінію в іноземній валюті для споживчих потреб з лімітом кредитування 1 005 600 Євро на термін до 21.09.2012 року зі сплатою відсотків за весь час фактичного користування коштами.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за договором №345-002/07Ф між банком, позичальником та третьою особою - ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки №345-002/07Ф від 21.09.2007 року, предметом якого є житловий будинок загальною площею 894,80 м2 з надвірними будівлями і спорудами, земельна ділянка площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

У зв'язку із систематичним порушенням ОСОБА_6 умов договору кредитування, ПАТ КБ "Правекс-Банк" звернулось до Броварського міськрайонного суду з позовом про звернення стягнення сум заборгованості по сплаті кредитних платежів та відсотків на предмет іпотеки - належне боржнику на праві власності нерухоме майно.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2011 р. у справі №2-471/2011 позов задоволено повністю: звернуто стягнення на житловий будинок (А-4) загальною площею 894,80 кв.м, житловою площею 382,30 кв.м з надвірним будівлями та спорудами: колодязь, огорожа, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_8, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку"; за рахунок продажу предмета іпотеки задоволено вимоги публічного акціонерного товариства "Правекс-Банк" до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 за договором про відкриття кредитної лінії №345-002/07Ф від 21.09.2007 р. в сумі, еквівалентній 1 343 321 Євро, що за курсом Національного Банку України на день вчинення розрахунку становить 14 551 630,85 грн., а також судовий збір у сумі 1 700,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120,00 грн.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що майновий актив фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - нерухоме майно: житловий будинок (А-4) загальною площею 894,80 м2, житловою площею 382,30 м2, з надвірними спорудами, земельну ділянку площею 0,0504 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:0149 за адресою АДРЕСА_1, в певній частині належить на праві власності як підприємцю-банкруту (ОСОБА_6), так і фізичній особі ОСОБА_8 (поручителю майном за грошовими зобов'язаннями боржника ОСОБА_6).

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження, визначені ст. 25 Закону, до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу тощо.

Згідно п.1 ст.30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання, включаються ліквідатором до складу ліквідаційної маси, оцінюється та реалізується для погашення вимог кредиторів, які включені до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено право ліквідатора банкрута включення до ліквідаційної маси майна, що належить на праві власності іншій особі, ніж банкруту.

Таким чином, ліквідатор, встановивши, що банкруту Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 належить частка в спільному майні зобов'язаний був у встановленому порядку порушити питання щодо виділення цієї частки і тільки виділену частку включити до складу ліквідаційної маси банкрута.

Однак, ліквідатор ФОП ОСОБА_6 в порушення вимог ч.5 ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" включив до ліквідаційної маси майно, що належить на праві спільної часткової власності боржнику ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_8

На вказані обставини суди попередніх інстанцій уваги не звернули та не надали їм належної правової оцінки.

Крім того, посилання судів попередніх інстанцій на те, що питання про виключення майна з ліквідаційної маси банкрута вже розглядалось господарським судом і цим правовідносинам вже була надана остаточна оцінка постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2012р. є помилковими, оскільки в попередній заяві про виключення із ліквідаційної маси нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці банку, яка і була предметом судового розгляду, ПАТ "Правекс-Банк" посилався на інші підстави своїх вимог, ніж ті, які заявлені банком в даному судовому процесі.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій зроблені без повного дослідження всіх суттєвих обставин справи, що призвело до прийняття передчасних рішень з порушенням вимог ст. 43 ГПК України.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене та враховуючи вимоги ст. 111-9 ГПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій припустились порушень норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тому постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. та ухвала господарського суду Волинської області від 03.12.2012р. підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

При новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Правекс-Банк" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2013р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 03.12.2012р. по справі №5004/995/11 скасувати.

Справу №5004/995/11 направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.