Постанова № 30442972, 03.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 26» березня 2013 р. Справа №5021/1365/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Ткаченко Н.І.,

за участю представників сторін:

апелянта - Михно А.О., за довіреністю №632 від 19.08.2011 року;

арбітражний керуючий - Гайдуков С.П., свідоцтво №281 від 14.02.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», м. Суми, (вх.№777С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року у справі №5021/1365/2011,

за заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», м. Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альрамі», м. Суми,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року (суддя Спиридонова Н.О.) клопотання ліквідатора Гайдукова С.П. задоволено. Звіт про відшкодування витрат ліквідатора у даній справі за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року на загальну суму 559056,00 грн. затверджено.

ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року скасувати та відмовити в задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ «Альрамі» Гайдукова С.П. про затвердження ліквідаційних витрат у даній справі за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року на загальну суму 559056,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» питання затвердження оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора повинно бути спочатку розглянуто на засіданні комітету кредиторів, а тільки потім виноситися на розгляд суду. Оскільки, питання затвердження витрат ліквідатора на загальну суму 559056,00 грн. не було розглянуто комітетом кредиторів ТОВ «Альрамі», апелянт вважає, що суд не мав права задовольняти клопотання ліквідатора про затвердження витрат ліквідаційної процедури.

Апелянт зазначає, що у своєму клопотанні ліквідатор просив суд затвердити витрати за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року, однак, відповідно до ухвали господарського суду Сумської області у справі №5021/1365/2011 від 18.09.2012 року вже було затверджено ліквідаційні витрати за період з 12.12.2011 року по 01.07.2012 рік в сумі 423000,00 грн. Тобто, вбачається, що зазначені періоди частково співпадають, і суд затвердив витрати не врахувавши даної обставини, не проаналізувавши належним чином матеріали справи та не надавши даному факту відповідної правової оцінки.

Крім того, апелянт вказує, що всупереч приписам ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу задовольнив клопотання ліквідатора ТОВ «Альрамі» в повному обсязі, а не пропорційно.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 26.03.2013 року від арбітражного керуючого Гайдукова С.П. до суду надійшов відзив (вх.№2628), в якому він просить апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі арбітражний керуючий Гайдуков С.П. вказує, що доказами затвердження ліквідаційних витрат в загальній сумі 559056,00 грн. є протоколи засідання комітету кредиторів від 12.03.2012 року, від 28.05.2012 року, від 23.07.2012 року та від 03.12.2012 року. Окрім того, ліквідатором надавались членам комітету кредиторів звіти за листопад 2012, за грудень 2012 року та за січень 2013 року.

Також арбітражний керуючий зазначає, що категорії витрат визнані судом в ухвалі від 18.09.2012 року є законними і обґрунтованими та співпадають з категоріями витрат, затверджених ухвалою від 12.02.2013 року, однак, періоди є різними.

Крім того, Гайдуков С.П. просить звернути увагу суду на те, що в апеляційній скарзі підміняються поняття задоволення витрат і затвердження витрат. Так, суд оскаржуваною ухвалою задовольнив клопотання про затвердження розміру витрат на ліквідаційну процедуру, а не встановив обов'язок задоволення вказаних витрат позачергово. Отже, доводи апелянта щодо пропорційності відшкодування витрат ліквідатора є необґрунтованими.

У судовому засіданні 26.03.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Арбітражний керуючий Гайдуков С.П. проти позиції апелянта заперечував, з підстав викладених у його відзиві.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали місцевого господарського суду, перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи та відзиві на неї, заслухавши пояснення представника апелянта та ліквідатора, а також перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 20.06.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Альрамі».

Постановою суду від 13.12.2011 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Гайдукова С.П. Затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Гайдукова С.П. (розпорядника майна, ліквідатора) у розмірі 3000,00 грн. за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень за рахунок боржника.

У лютому 2013 року до суду звернувся ліквідатор Гайдуков С.П. з клопотанням про затвердження звіту про відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року на загальну суму 559056,00 грн., які складаються з витрат:

на охорону майна банкрута за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року у розмірі 487500,00 грн.;

витрат на оплату бухгалтерських послуг за період з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року у розмірі 14000,00 грн.;

витрат на оплату послуг на правову допомогу за період з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року у розмірі 14000,00 грн.;

витрат на оплату послуг помічника ліквідатора за період з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року у розмірі 14000,00 грн.;

витрат на проведення аукціону, який відбувся 18.01.2013 року у розмірі 29556,00 грн.

12.02.2013 року господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу, якою звіт ліквідатора про відшкодування витрат затверджено.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 10-14 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Витрати на оплату послуг на правову допомогу, тобто, необхідність юридичних послуг та їх фактичне надання підтверджуються копіями документів наданими ліквідатором, а саме копіями звернень до суду щодо заяви про скасування обмежень в розпорядженні майном, щодо встановлення факту права власності, щодо залучення у справу третіх осіб, щодо витребування доказів та копією судового рішення у справі за участю банкрута.

Так, в матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги від 01.01.2012 року, акти приймання виконаних робіт по договору про надання правової допомоги з вересня 2012 року по січень 2013 року включно та видаткові касові ордери щодо оплати за послуги з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року. Тобто вказані документи підтверджують наявність витрат ліквідатора на оплату послуг на надання правової допомоги за період з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року у розмірі 14000,00 грн.

Щодо надання послуг помічника ліквідатора, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявні договори на надання послуг помічника ліквідатора від 01.01.2012 року, акти приймання виконаних робіт по договору на надання послуг помічника ліквідатора з вересня 2012 року по січень 2013 року включно та видаткові касові ордери щодо оплати за послуги з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року. Отже, вказані документи підтверджують наявність витрат ліквідатора на оплату послуг помічника ліквідатора за період з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року у розмірі 14000,00 грн.

Крім того, наданими ліквідатором копіями документів фінансової звітності підтверджується необхідність та фактичне надання бухгалтерських послуг. В матеріалах справи міститься копія договору про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку від 01.01.2012 року, копії актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) з липня 2012 року по січень 2013 року та видаткові касові ордери щодо оплати за надання бухгалтерських послуг з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року.

Копією договору на проведення аукціону від 24.12.2012 року, аукціонним бюлетенем і протоколом проведення аукціону від 18.01.2013 року підтверджуються витрати на проведення аукціону у розмірі 29556,00 грн.

Витрати ліквідатора на охорону майна підтверджуються договором про надання послуг охорони б/н від 01.01.2012 року, розрахунком вартості послуг охоронця майна, який є додатком до договору та видатковими касовими ордерами щодо оплати за надання послуг за період з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що вищевказані витрати є невід'ємними складовими ліквідаційних витрат, оскільки є фактичними, дійсними та спрямованими на забезпечення виконання ліквідаційної процедури.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку передбаченому статтями 6, 7, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які регламентують загальну процедуру банкрутства та передбачають створення комітету кредиторів.

Відповідно до ст. 16 Закону України про банкрутство протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

На виконання приписів ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у справі №5021/1365/2011 створено комітет кредиторів, до складу якого увійшли: Роменська МДПІ, ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Укргазбанк» - голова комітету кредиторів.

Частиною 8 ст. 16 Закону України про банкрутство визначено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення нового арбітражного керуючого , надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

На засіданні комітету кредиторів 23.02.2012 року та 12.03.2012 року, що підтверджується протоколами, ліквідатор доповідав щодо укладення ним договорів про надання послуг помічника ліквідатора, про необхідність надання послуг з ведення бухгалтерського обліку та у зв'язку із чим залучення бухгалтера, а також щодо укладення договору на охорону майна банкрута та було поставлено питання щодо ліквідаційних витрат, які прямо випливають з укладених вищевказаних договорів. Комітетом кредиторів звіти ліквідатора було прийнято до відома та затверджено, а дії ліквідатора, в тому числі і щодо укладення договорів були визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Окрім того, ліквідатор надав членам комітету кредиторів звіти за листопад 2012 року, за грудень 2012 року та за січень 2013 року.

Укладення договору охорони майна банкрута ліквідатором було здійснено саме за клопотанням АБ «Укргазбанк» (лист №3591 від 20.12.2011 року) у якому банк просив ліквідатора вжити заходи щодо охорони заставного майна. Ліквідатор листом від 06.01.2012 року повідомив АБ «Укргазбанк» про укладення з ПП «Зевс» договору охорони заставного майна з ціною послуг у розмірі 50000,00 грн. щомісячно. Заперечень щодо зазначеного договору від банку не надходило.

Щодо доводів апелянта про те, що у своєму клопотанні ліквідатор просив суд затвердити витрати за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року, однак, відповідно до ухвали господарського суду Сумської області у справі №5021/1365/2011 від 18.09.2012 року вже було затверджено ліквідаційні витрати за період з 12.12.2011 року по 01.07.2012 року в сумі 423000,00 грн., тобто, вбачається, що зазначені періоди частково співпадають, і суд затвердив витрати не врахувавши даної обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.09.2012 року було задоволено клопотання ліквідатора та затверджено ліквідаційні витрати у даній справі за період з 12.12.2011 року по 01.07.2012 року.

Ліквідатор - арбітражний керуючий Гайдуков С.П., звертаючись до суду з клопотанням про затвердження ліквідаційних витрат у лютому 2013 року, просив суд затвердити ліквідаційні витрати за період з 01.01.2012 року по 31.01.2013 року лише щодо витрат по охороні майна, щодо інших витрат - згідно наданого розрахунку він просить затвердити такі витрати за період з 01.07.2012 року по 31.01.2013 року.

Тобто, вказане свідчить, що періоди, за які ліквідатор просив затвердити ліквідаційні витрати співпадають лише щодо послуг по охороні майна. Як пояснив ліквідатор у судовому засіданні, співпадання відповідних періодів обґрунтовується тим, що у поданому клопотанні ним включено несплачені витрати на охорону за попередні періоди, що, на думку ліквідатора, не є порушенням, оскільки затвердження вказаних витрат повторно не заборонено чинним законодавством, крім того, таке затвердження не є безумовною підставою для оплати витрат двічі, так як оплата здійснюється на підставі фактично понесених витрат, що підтверджуються документально.

Колегія суддів погоджується з такими доводами ліквідатора, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з основного рахунку проводяться виплати, зокрема, щодо сплати витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Частина 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює черговість задоволення вимог кредиторів.

При цьому пункт "г" ч. 1 ст. 31 Закону України про банкрутство визначає, що у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату державного мита;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Вирішуючи питання задоволення вимог кредиторів першої черги за умов відсутності коштів для їх повного задоволення, законодавець визначив необхідним оцінити в цілому об'єм ліквідаційної маси боржника та її склад (заставне майно чи майно, не обтяжене заставою), виділивши заставне майно, як таке, що пріоритетно реалізується для задоволення вимог заставних кредиторів. Тільки у випадку відсутності іншого майна у складі ліквідаційної маси боржника кошти, отримані від реалізації заставного майна можуть розподілятися пропорційно між кредиторами першої черги відповідно до частини 3 статті 31 Закону. Отже, витрати ліквідатора в ліквідаційній процедурі можуть погашатися ліквідатором пропорційно до задоволення вимог заставного кредитора першої черги за відсутності інших коштів боржника (від реалізації майна, яке не є предметом застави).

Таким чином, щодо принципу пропорційності, на який посилається ПАТ АБ «Укргазбанк», слід зазначити, що він стосується саме фактичного задоволення (відшкодування) витрат ліквідатора, а не затвердження судом їх розміру.

Що ж стосується посилання апелянта на те, що питання затвердження оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора не було розглянуто на засіданні комітету кредиторів, а відтак, на думку апелянта, суд не мав права задовольняти клопотання ліквідатора про затвердження витрат ліквідаційної процедури, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено вище, питання щодо правомірності укладення ліквідатором договорів про надання послуг помічника ліквідатора, про необхідність надання правової допомоги та послуг з ведення бухгалтерського обліку та залучення бухгалтера, а також щодо укладення договору на охорону майна банкрута та щодо відшкодування ліквідаційних витрат, які прямо випливають з укладених вищевказаних договорів було предметом розгляду на засіданнях комітету кредиторів 23.02.2012 року, 12.03.2012 року, 27.04.2012 року, 28.05.2012 року, 23.07.2012 року, що підтверджується відповідними протоколами з яких вбачається, що комітетом кредиторів звіти ліквідатора було прийнято до відома та затверджено, а дії ліквідатора, в тому числі і щодо укладення договорів були визнані такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Витрати, що затверджені оскаржуваною ухвалою суду, також здійснені на підставі тих самих договорів, жодних змін до них (в т.ч. щодо вартості послуг та строків дії) не вносилося, а відтак, на думку колегії суддів, правомірність здійснення відповідних витрат була предметом розгляду комітету кредиторів.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, ліквідатор надав членам комітету кредиторів звіти за друге півріччя 2012 року (за кожен місяць) та за січень 2013 року.

Також, як встановлено під час апеляційного провадження у справі, на початок лютого 2013 року ліквідатором було скликано комітет кредиторів для затвердження фактично понесених витрат за друге півріччя 2012 року-січень 2013 року, однак, відповідне засідання не відбулося та відповідний протокол не був складений через те, що представник Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» просив відкласти розгляд питання щодо затвердження витрат до врегулювання відповідного питання з керівництвом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк».

Присутній у судовому засіданні представник апелянта відповідні твердження ліквідатора підтвердив, однак, на запитання суду щодо того, чи були погоджені такі витрати з керівництвом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в подальшому, відповіді не надав.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що питання щодо затвердження фактично понесених витрат ліквідатора також було винесено на порядок денний засідання комітету кредиторів 15.02.2013 року, однак, комітетом кредиторів було прийнято рішення звіт ліквідатора прийняти до відома, однак, не затверджувати до розгляду апеляційної скарги АБ «Укргазбанк».

При цьому, ані у самому протоколі засідання комітету кредиторів від 15.02.2013 року, ані безпосередньо у судовому засіданні представником апелянта (який є членом комітету кредиторів з переважною кількістю голосів) не наведено обґрунтованих підстав не затвердження звіту ліквідатора.

Вищенаведені дії комітету кредиторів, на думку колегії суддів, свідчать про ухилення комітетом (та безпосередньо апелянтом, який є членом комітету кредиторів з переважною кількістю голосів) від вчинення дій, покладених на нього відповідно до Закону.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року по справі №5021/1365/2011 винесена у відповідності до норм чинного матеріального права, викладені в ухвалі суду висновки відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю, залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 12.02.2013 року у справі №5021/1365/2011 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.